1. Коефіцієнт платоспроможності виражає власні кошти, як зазначено в статті 41, в якості пропорції суми активів і позабалансових статей, зважених за ступенями ризику відповідно до статті 42.
2. Коефіцієнти платоспроможності кредитних установ, які не є ні материнськими компаніями, як визначено в статті 1 Директиви 83/349/ЄЕС, ні дочірніми компаніями таких компаній, повинні розраховуватись на індивідуальній основі.
3. Коефіцієнти платоспроможності кредитних установ, які є материнськими компаніями, розраховуються на консолідованій основі відповідно до методів, визначених в цій Директиві та в Директиві 83/635/ЄЕС.
4. Компетентні органи, які відповідають за видачу ліцензії та здійснення нагляду за материнською компанією, яка є кредитною установою, також можуть вимагати розрахунку субконсолідованого та неконсолідованого коефіцієнта відносно цієї материнської компанії та будь-якої з її дочірніх компаній, які підлягають нагляду з боку компетентних органів та видачі ними ліцензії на здійснення діяльності. Якщо такий моніторинг щодо задовільного розміщення капіталу в межах банківської групи не здійснюється, то повинні вживатись інші заходи для досягнення даної мети.
5. Без шкоди для виконання кредитною установою вимог, зазначених в пунктах 2, 3, 4 та в статті 52 (8) і (9), компетентні органи повинні забезпечити, щоб коефіцієнти розраховувались щонайменше два рази на рік самими кредитними установами, які повідомляють компетентним органам результати та будь-які необхідні складові дані, або компетентними органами на підставі даних, наданих кредитними установами.
6. Оцінка активів та позабалансових статей повинна проводитись відповідно до Директиви 83/635/ЄЕС.