1. Поняття власних коштів, що використовується державою-членом, може включати інші статті за умови, що, яким би не було їх юридичне або бухгалтерське призначення, вони мають наступні характеристики:
(a) вони можуть вільно використовуватися кредитною установою для покриття звичайних банківських ризиків, коли операційні та капітальні збитки ще не були визначені;
(b) їх існування розкрито у внутрішній бухгалтерській документації;
(c) їхній розмір визначається правлінням кредитної установи, перевіряється незалежними аудиторами, повідомляється компетентним органам та ставиться під нагляд останніх.
2. Середньострокові цінні папери та інші інструменти, які відповідають наступним умовам, також можуть вважатися іншими статтями:
(a) вони не можуть бути погашені за ініціативою пред'явника або без попередньої згоди компетентних органів;
(b) договір позики повинен передбачати, що кредитна установа може мати право вибору щодо відстрочення виплат процентів по позиці;
(c) вимоги позикодавця до кредитної установи повинні бути повністю субординовані до вимог всіх несубординованих кредиторів;
(d) документи, що регулюють випуск цінних паперів, повинні передбачати, щоб борг та невиплачені проценти могли покрити збитки, дозволяючи кредитній установі продовжувати здійснювати свою діяльність;
(e) враховуються тільки повністю сплачені суми.
Ці статті можуть бути доповнені іншими кумулятивними привілейованими акціями крім тих, що наведені підпункті (8) пункту (2) статті 34.