1. Кожного разу, коли держава-член законом, підзаконними або адміністративними положеннями імплементує положення права Співтовариства щодо пруденційного нагляду за діючою кредитною установою, в яких використовуються термін "власні кошти" або є посилання на цей термін, вона повинна привести у відповідність цей термін або поняття, що надається в пунктах 2, 3 і 4, і в статтях 35-38.
2. За умови обмежень, викладених в статті 38, неконсолідовані власні кошти кредитних установ складаються з наступних статей:
1) капіталу в значенні статті 22 Директиви 86/635/ЄЕС ( 994_270 ) по мірі того як він був внесений, до якого додаються рахунки емісійної різниці, однак, за виключенням, кумулятивних привілейованих акцій;
2) резервних фондів (резервів) в значенні статті 23 Директиви 86/635/ЄЕС ( 994_270 ) та прибутки і збитки минулих років в результаті використання прибутків і збитків на кінець року. Держави-члени можуть дозволити включати тимчасові прибутки ще до прийняття формального рішення тільки якщо ці прибутки були перевірені особами, які мають повноваження на проведення аудиту рахунків і якщо компетентні органи переконаються, що сума, про яку йдеться, оцінена згідно з принципами, викладеними в Директиві 86/635/ЄЕС і не підлягає найближчим вирахуванням або виплаті дивідендів;
3) коштів для загальних банківських ризиків в значенні статті 38 Директиви 86/635/ЄЕС ( 994_270 );
4) фондів на переоцінку в значенні статті 33 Директиви 78/660/ЄЕС (994_908 );
5) уточнення вартості активів в значенні пункту (2) статті 37 Директиви 86/635/ЄЕС ( 994_270 );
6) інших статей в значенні статті 35;
7) зобов'язань членів кредитних установ, створених в якості кооперативних товариств та солідарні зобов'язання позичальників деяких установ, організованих в якості фондів, як зазначено в пункті (1) статті 36;
8) кумулятивних привілейованих акцій з встановленим строком і субординованого боргу, як зазначено в пункті (3) статті 36;
Наступні статті повинні вираховуватися відповідно до статті 38:
9) власні акції за балансовою вартістю, якими володіє кредитна установа;
10) нематеріальні активи в значенні пункту 9 статті 4 "Актив" Директиви 86/635/ЄЕС ( 994_270 );
11) суттєві втрати поточного фінансового року;
12) дольова участь в інших кредитних і фінансових установах, яка перевищує 10% їхнього капіталу, субординовані вимоги та інструменти зазначені в статті 35, якими кредитна установа володіє в кредитних і фінансових установах, де вона має дольову участь вищу за 10% їх капіталу, в кожному випадку.
Коли акції іншої кредитної або фінансової установи перебувають у тимчасовому володінні з метою проведення операції по здійсненню фінансової допомоги, яка призначена для реорганізації та рятування тієї установи, компетентні органи можуть відмовитися від застосування цього положення.
13) дольова участь в інших кредитних і фінансових установах на рівні до 10% їхнього капіталу, субординовані вимоги і інструменти зазначені в статті 35, які кредитна установа має по відношенню до кредитних або фінансових установ крім тих, що зазначені в пункті (12) стосовно загальної суми такої дольової участі, субординовані вимоги і інструменти, що перевищують 10% власних коштів тієї кредитної установи, розраховані до відрахування статей пункту (12) і цього пункту.
З метою подальшого узгодження положень щодо консолідації, держави-члени можуть забезпечити, щоб для розрахунку неконсолідованих власних коштів, материнським компаніям, які підлягають нагляду на консолідованій основі, не потрібно вираховувати свою дольову участь в інших кредитних чи фінансових установах, які включені до консолідації. Це положення застосовується до всіх правил пруденційного нагляду узгоджених нормативними актами Співтовариства.
3. Поняття власних коштів, як визначено в пунктах (1)-(8) пункту 2, включає максимальну кількість статей і сум. Використання цих статей і встановлення нижчого рівня обмежень, а також відрахування статей, які не перераховані в підпунктах (9)-(13) пункту 2 залишається на розсуд держав-членів. Держави-члени все одно зобов'язані зважати на краще узгодження з огляду на спільне визначення власних коштів.
В зв'язку з цим, не пізніше 1 січня 1996 р. Комісія повинна подати Європейському парламенту і Раді звіт про застосування цієї статті і статей 35-39, разом, де це необхідно, з пропозиціями щодо внесення змін, які вона вважає доцільними. Не пізніше 1 січня 1998 р. Європейський парламент і Рада, діючи у відповідності з процедурою, визначеною в статті 251 Договору ( 994_017 ) і після консультацій з Економічним і соціальним комітетом, повинні розглянути визначення власних коштів з метою однакового застосування спільного визначення.
4. Статті, перераховані в підпунктах (1)-(5) пункту 2 повинні бути в наявності у кредитної установи для безперешкодного та негайного використання з метою покриття ризиків або збитків, як тільки вони з'являються. Сума не повинна підлягати у найближчому часі будь-яким податковим відрахуванням на момент її розрахунку або повинна бути належним чином скоригована залежно від податкових відрахувань до такого рівня, в межах якого ці статті можуть використовуватися для покриття ризиків або збитків.