Держави-члени також повинні забезпечити, щоб види діяльності, зазначені в Додатку I, могли здійснюватися на їхній території у відповідності з статтями 20 (1-6), статтею 21 (1-2), і статтею 22, як шляхом заснування структурних підрозділів, так і шляхом надання послуг, будь-якою фінансовою установою з іншої держави-члена, як в якості дочірньої компанії кредитної установи, так і в якості спільної дочірньої компанії двох або більше кредитних установ, статути яких дозволяють здійснювати такі види діяльності, і яка відповідає наступним вимогам:
- материнська компанія або компанії повинні мати ліцензію на здійснення діяльності в якості кредитних установ в державі-члені, законодавством якої керується дочірня компанія;
- така діяльність дійсно повинна здійснюватись в межах території тієї ж самої держави-члена;
- материнська компанія або компанії повинні володіти 90% або більше прав голосу, відповідно до часток у капіталі дочірньої компанії;
- материнська компанія або компанії повинні відповідати вимогам компетентних органів щодо належного управління дочірньої компанії і повинні оголосити, за погодженням з компетентними органами держави-члена походження, про те, що вони солідарно гарантують зобов'язання дочірньої компанії;
- дочірня компанія повинна підпадати, в тому числі стосовно згаданих видів діяльності, під консолідований нагляд материнської компанії або кожної з материнських компаній у відповідності з статтями 52-56, зокрема для розрахунку коефіцієнта платоспроможності, для контролю за великими ризиками і для обмеження дольової участі, передбаченої в статті 51.
Відповідність цим вимогам повинна перевірятися компетентними органами держави-члена походження і остання повинна видати дочірній компанії сертифікат відповідності, який має бути частиною повідомлення, зазначеного в статтях 20 (1-6) і 22 (1-2).
Компетентні органи держави-члена походження повинні забезпечити здійснення нагляду за дочірньою компанією у відповідності з статтями 5 (3), 16, 17, 26, 28, 29, 30 і 32.
Положення, передбачені в цій статті, повинні застосовуватися mutatis mutandis до дочірніх компаній з урахуванням відповідних змін. Зокрема, слова "кредитна установа" повинні читатися як "фінансова установа, яка відповідає умовам, що визначені в статті 19", а слово "ліцензія" як "статут".
Другий абзац статті 20 (3) повинен читатись наступним чином: "Компетентні органи держави-члена походження також повинні повідомляти про розмір власних коштів дочірньої компанії фінансової установи і про коефіцієнт консолідованої платоспроможності кредитної установи, яка є його материнською компанією".
Якщо фінансова установа, яка підпадає під дію цієї статті, припиняє виконувати будь-яку із встановлених умов, держава-член походження повідомляє про це компетентні органи приймаючої держави-члена і діяльність цієї установи в приймаючій державі-члені підпадає під пряму дію законодавчих норм останньої.