1. Посвідчення особи для постійного медичного і духовного персоналу, про яке йдеться в пункті 3 статті 8 Протоколу, повинно:
a) мати розпізнавальну емблему й такий розмір, що дає змогу носити його в кишені;
b) бути, наскільки це можливо, міцним;
c) бути написане національною або офіційною мовою (і може бути написане додатково іншими мовами);
d) зазначати прізвище, дату народження (або, якщо немає дати, то вік на момент видачі посвідчення) та особистий номер власника, якщо такий є;
e) зазначати, в якій якості власник має право на захист, що надається Конвенціями ( 995_151, 995_152, 995_153, 995_154 ) і Протоколом;
f) мати фотографію власника, а також його підпис або відбиток великого пальця, або одне й друге;
g) мати печатку й підпис компетентного органу влади;
h) зазначати дату видачі й дату закінчення строку дії посвідчення особи.
2. Посвідчення особи має бути однаковим на всій території кожної Високої Договірної Сторони й, за можливості, мати той самий вид для всіх сторін, що перебувають у конфлікті. Сторони, що перебувають у конфлікті, можуть користуватися зразком, складеним однією мовою й зображеним на рис. 1. З початку воєнних дій ці сторони надсилають одна одній зразок форми, яку вони використовують, якщо така форма різниться від зразка, зображеного на рис. 1. Посвідчення особи виписується, за можливості, у двох примірниках, один з яких зберігається у властей, що видали посвідчення і які мають здійснювати контроль за виданими ними посвідченнями.
3. За жодних обставин постійний цивільний медичний і духовний персонал не може бути позбавлений посвідчень особи. При втраті посвідчення особи його власник має право на одержання дубліката.