Обов’язок щодо розмежування
1. Якщо функції відповідального зберігання частково або повністю делеговано третій особі, депозитарій гарантує, що третя особа, що їй делеговано функції відповідального зберігання відповідно до статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС, діє у межах обов’язку щодо розмежування, встановленого у пункті (ііі) статті 21(11)(d) Директиви 2011/61/ЄС, верифікуючи, що третя особа:
(a) веде такі облікові записи та рахунки, що нададуть їй можливість у будь-який час та без зволікань виокремити активи АІФ-клієнтів депозитарію з-поміж власних активів, активів інших його клієнтів, активів, що їх зберігає депозитарій за власний рахунок, та активів, що їх зберігає депозитарій для клієнтів, що не є АІФами;
(b) веде облікові записи та рахунки у такий спосіб, що забезпечує їхню точність та, зокрема, відповідність даним про активи, що перебувають на відповідальному зберіганні для клієнтів депозитарію;
(c) регулярно проводить звіряння своїх внутрішніх рахунків і облікових записів з рахунками і записами третьої особи, що їй делеговано функції відповідального зберігання відповідно до третього підпараграфа статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС;
(d) вживає відповідних організаційних заходів для мінімізації ризику втрати або скорочення фінансових інструментів чи прав, пов’язаних з такими фінансовими інструментами, внаслідок неправомірного використання фінансових інструментів, шахрайства, неналежного адміністрування, невідповідного обліку або недбалості;
(e) Якщо третя особа є суб’єктом, зазначеним у пунктах (а), (b) і (с) статті 18(1) Директиви 2006/73/ЄС, що підлягає ефективному пруденційному регулюванню та нагляду, що мають таку саму силу, як право Союзу, та дійсну чинність, депозитарій вживає необхідних заходів для того, щоб забезпечити зберігання грошових коштів АІФу на рахунку або рахунках відповідно до статті 21(7) Директиви 2011/61/ЄС.
2. Якщо депозитарій делегував свої функції депозитарного зберігання третій особі відповідно до статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС, моніторинг виконання третьою особою обов’язків щодо розмежування повинен гарантувати захист фінансових інструментів, що належать його клієнтам, у разі будь-якої неплатоспроможності такої третьої особи. Якщо відповідно до застосовного права, у тому числі, зокрема, права, пов’язаного з власністю або неплатоспроможністю, вимог, установлених у параграфі 1 не достатньо для досягнення такої цілі, депозитарій оцінює, яких додаткових заходів слід вжити, щоб мінімізувати ризик втрати або зберегти відповідний рівень захисту. - 3
3. Параграфи 1 і 2 застосовуються mutatis mutandis , якщо третя особа, що їй делеговано функції відповідального зберігання відповідно до статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС, вирішила делегувати всі свої функції відповідального зберігання або їх частину іншій третій особі згідно з третім підпараграфом статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС.
СЕКЦІЯ 4
Втрата фінансових інструментів, звільнення від відповідальності та об’єктивні причини
( Стаття 21 (12) і (13) Директиви 2011/61/ЄС)