Забезпечення належної сумлінності
1. Для виконання обов’язків, встановлених у пункті (с) статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС, депозитарій упроваджує та застосовує відповідну документально оформлену процедуру забезпечення належної сумлінності для вибору та постійного моніторингу уповноваженої особи. Така процедура підлягає регулярному перегляду, щонайменше один раз на рік, та надається на запит компетентним органам.
2. Під час вибору та призначення третьої особи, що їй делегуються функції відповідального зберігання відповідно до статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС, депозитарій застосовує належні уміння, старанність та сумлінність, щоб гарантувати, що довірення фінансових інструментів цій третій особі забезпечує відповідний рівень захисту. Він повинен щонайменше:
(a) оцінити регуляторні і правові рамки, у тому числі ризик країни, ризик депозитарного зберігання та можливість примусового виконання договорів третьої особи. Таке оцінювання, зокрема, дасть депозитарію змогу визначити потенційний вплив неплатоспроможності третьої особи на активи та права АІФу. Якщо депозитарію стає відомо, що розмежування активів недостатньо для того, щоб забезпечити захист від неплатоспроможності із-за права країни, що в ній знаходиться третя особа, він негайно повідомляє про це КАІФ;
(b) оцінити, чи практика, процедури та механізми внутрішнього контролю третьої особи є відповідними для забезпечення високого рівня уваги та захисту для фінансових інструментів АІФу або КАІФу, що діє від імені АІФу;
(c) оцінити, чи фінансова стійкість та репутація третьої особи відповідають делегованим завданням. Таке оцінювання здійснюється на основі інформації, наданої потенційною третьою особою, а також на інших даних та інформації, за наявності таких;
(d) гарантувати наявність у третьої особи операційних і технологічних можливостей виконувати делеговані завдання з депозитарного зберігання із задовільним ступенем захисту та безпеки. - 3
3. Депозитарій застосовує належні уміння, старанність та сумлінність у межах регулярного перегляду та постійного моніторингу для гарантування того, що третя особа продовжує дотримуватися критеріїв, передбачених у параграфі 1 цієї статті, та умов, викладених у пункті (d) статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС. З цією метою депозитарій повинен щонайменше:
(a) здійснювати моніторинг роботи третьої особи та дотримання нею стандартів депозитарію;
(b) гарантувати, що третя особа проявляє увагу, обачність та сумлінність високого рівня у виконанні своїх завдань з депозитарного зберігання та, зокрема, що вона ефективно здійснює розмежування фінансових інструментів згідно з вимогами статті 99;
(c) переглядати ризики депозитарного зберігання, пов’язані з рішенням довірити активи третій особі, та без зайвих зволікань повідомляти АІФ або КАІФ про будь-які зміни у таких ризиках. Таке оцінювання здійснюється на основі інформації, наданої третьою особою, а також на інших даних та інформації за наявності таких. У разі виникнення ринкової нестабільності або виявлення ризику частоту та обсяг переглядів слід збільшити. Якщо депозитарію стає відомо, що розмежування активів більше не достатньо для того, щоб забезпечити захист від неплатоспроможності із-за права країни, що в ній знаходиться третя особа, він негайно повідомляє про це КАІФ;
4. Якщо третя особа у подальшому делегує будь-яку з функцій, що її їй делегували, умови та критерії, викладені в параграфах 1, 2 і 3, застосовуються mutatis mutandis .
5. Депозитарій здійснює моніторинг дотримання статті 21(4) Директиви 2011/61/ЄС.
6. Депозитарій розробляє плани дій в екстрених ситуаціях для кожного ринку, що в них він призначає третю особу відповідно до статті 21(11) Директиви 2011/61/ЄС для виконання обов’язків щодо відповідального зберігання. Такий план дій в екстрених ситуаціях повинен охоплювати зазначення альтернативного постачальника за наявності такого.
7. Депозитарій вживає заходів, у тому числі розірвання договору, у найкращих інтересах АІФу та його інвесторів, якщо уповноважена особа більше не відповідає вимогам.