Обов’язки щодо відповідального зберігання, пов’язані з верифікацією права власності та веденням обліку
1. КАІФ надає депозитарію, після того, як він почав виконувати свої обов’язки, та на постійній основі, всю відповідну інформацію, необхідну депозитарію для виконання своїх обов’язків згідно з пунктом (b) статті 21(8) Директиви 2011/61/ЄС, та забезпечує отримання депозитарієм усієї відповідної інформації від третіх осіб.
2. Щоб виконувати обов’язки, зазначені у пункті (b) статті 21(8) Директиви 2011/61/ЄС, депозитарій повинен щонайменше:
(a) отримувати доступ без зайвих зволікань до всієї відповідної інформації, що необхідна йому для виконання обов’язків щодо верифікації права власності та ведення обліку, зокрема до інформації, що її надають депозитарію треті особи;
(b) володіти достатньою та достовірною інформацією для того, щоб переконатися у дійсності права власності АІФу чи права власності КАІФу, що діє від імені АІФу, на активи;
(c) вести облік таких активів, що на них, як він переконався, АІФ чи КАІФ, що діє від імені АІФу, володіє правом власності. Щоб виконувати цей обов’язок, депозитарій повинен:
(i) реєструвати у межах свого обліку, на ім’я АІФу, активи, що на них, як він переконався, АІФ чи КАІФ, що діє від імені АІФу, володіє правом власності, у тому числі їхню відповідну умовну вартість;
(ii) мати можливість надати у будь-який час всебічний та актуальний інвентаризаційний опис активів АІФу, у тому числі їхню номінальну вартість.
Для цілей пункту (с) (іі) параграфа 2 депозитарій забезпечує наявність процедур, що запобігають відступленню, переданню, обміну або наданню зареєстрованих активів без повідомлення депозитарію або його уповноваженої особи про такі транзакції, та депозитарій отримує доступ без зайвих зволікань до підтверджувальних документів на кожну таку транзакцію та позицію від відповідної третьої особи. КАІФ забезпечує надання відповідною третьою особою депозитарію без зайвих зволікань сертифікатів або підтверджувальних документів щоразу, коли здійснюється продаж або придбання активів або корпоративна дія, що призводить до випуску фінансових інструментів, та щонайменше один раз на рік.
3. У будь-якому разі депозитарій гарантує розробку та впровадження КАІФом відповідних процедур для верифікації належної реєстрації активів, придбаних АІФом, що ним він управляє, на ім’я АІФу або на ім’я КАІФу, що діє від імені АІФу, та для перевіряння відповідності позицій в облікових записах АІФу активам, що на них, як переконаний депозитарій, АІФ або КАІФ, що діє від імені АІФу, володіє правом власності. КАІФ забезпечує надсилання усіх доручень та інформації щодо активів АІФу депозитарію, щоб останній міг провести власну процедуру верифікації або звіряння.
4. Депозитарій розробляє та впроваджує процедуру врегулювання проблем на вищих рівнях для ситуацій, що в них виявлено відхилення від норми, у тому числі повідомлення КАІФу та компетентних органів, якщо ситуацію не можна прояснити та/або, у відповідному випадку, виправити.
5. Обов’язки депозитарію із відповідального зберігання, як зазначено у параграфах 1 та 4, застосовуються шляхом наскрізного підходу (look-through) до базових активів, що ними володіють фінансові та/або, у відповідному випадку, правові структури, які створено АІФом або КАІФом, що діють від імені АІФу, для цілей інвестування у базові активи та які прямо чи опосередковано контролює АІФ чи КАІФ, що діє від імені АІФу.
Вимоги, зазначені у першому підпараграфі, не застосовуються до структур «фонд фондів» та структур «фонд-розпорядник - фонд-фідер», якщо в базових фондів є депозитарій, що виконує функції верифікації права власності на активи цих фондів та ведення обліку таких активів.