Перегляд індивідуальної вартості активів
1. КАІФ забезпечує справедливе і належне оцінення вартості усіх активів, що ними володіє АІФ. КАІФ документує за типами активів спосіб оцінювання належності та справедливості індивідуальної вартості. КАІФ повинен у будь-який час мати змогу довести, що вартість портфелів АІФів, якими він управляє, оцінено у належний спосіб.
2. У політиках та процедурах оцінювання вартості викладається процес перегляду індивідуальної вартості активів, якщо існує значний ризик невідповідного оцінювання вартості, як у таких випадках:
(a) оцінювання вартості здійснюється на основі цін, що їх єдиним джерелом є один контрагент або брокер;
(b) оцінювання вартості здійснюється на основі неліквідних біржових цін;
(c) на оцінювання вартості впливають особи, пов’язані з КАІФом;
(d) на оцінювання вартості впливають інші суб’єкти, що можуть мати фінансовий інтерес у результатах діяльності АІФу;
(e) оцінювання вартості здійснюється на основі цін, які подав контрагент, що є оригінатором інструменту, зокрема якщо оригінатор також фінансує позицію АІФу в інструменті;
(f) на оцінювання вартості впливають одна особа або кілька осіб у межах КАІФу.
3. У політиках та процедурах оцінювання вартості описується процес перегляду, у тому числі достатні та належні перевірки обґрунтованості індивідуальної вартості і механізми контролю такої. Обґрунтованість оцінюється з точки зору наявності відповідного ступеня об’єктивності. Такі перевірки та механізми контролю повинні охоплювати щонайменше:
(a) верифікацію вартості шляхом порівняння цін, отриманих від контрагентів, упродовж тривалого періоду часу;
(b) затвердження вартості шляхом порівняння реалізованих цін та останніх балансових вартостей;
(c) огляд репутації, узгодженості та якості джерела оцінювання вартості;
(d) порівняння з цінами, сформованими третьою особою;
(e) вивчення та документування звільнень від вимог;
(f) виявлення та дослідження будь-яких розбіжностей, що здаються незвичайними або відрізняються від еталонного критерію оцінювання вартості, встановленого для типу активу;
(g) перевіряння застарілих цін та прихованих параметрів;
(h) порівняння з цінами будь-яких пов’язаних активів або їхніх хеджів;
(i) перегляд вхідних даних, використовуваних у ціноутворенні на підставі моделі, зокрема тих, що стосовно них ціна моделі демонструє істотну вразливість;
4. Політики та процедури оцінювання вартості охоплюють належні заходи з врегулювання проблем на вищих рівнях для усунення розбіжностей або інших проблем в оцінюванні вартості активів.