Ліміти управління ліквідністю та стрес-тести
1. КАІФи, за необхідності, з урахуванням характеру, масштабів і складності кожного АІФу, що ним вони управляють, упроваджують та підтримують відповідні ліміти ліквідності чи неліквідності АІФу відповідно до його базових обов’язків та політики погашення та згідно з вимогами, встановленими в статті 44 щодо кількісних і якісних лімітів ризику.
КАІФи здійснюють моніторинг дотримання цих лімітів та, якщо ліміти перевищено чи ймовірно буде перевищено, визначають потрібний (або необхідний) хід дій. Визначаючи відповідні дії, КАІФи досліджують адекватність політик і процедур управління ліквідністю, доцільність профілю ліквідності активів АІФу і вплив нетипових рівнів запитів на погашення.
2. КАІФи регулярно проводять стрес-тести, за звичайних і виняткових умов ліквідності, що дозволяють їм оцінити ризик ліквідності кожного АІФу, що ним вони управляють. Стрес-тести:
(a) проводяться на підставі надійної та актуальної інформації в кількісному чи, якщо це не доречно, якісному вимірі;
(b) за необхідності, імітують дефіцит ліквідності активів АІФу та нетипові запити на погашення;
(c) покривають ринкові ризики та будь-який зумовлений ними вплив, у тому числі на маржинальні вимоги, вимоги до застави чи кредитні лінії;
(d) встановлюють вразливість оцінювання вартості за стресових умов;
(e) проводяться з частотою, що відповідає характеру АІФу, враховуючи інвестиційну стратегію, профіль ліквідності, тип інвестора та політику погашення АІФу, але щонайменше один раз на рік.
3. КАІФи діють у найкращих інтересах інвесторів у межах результатів будь-яких стрес- тестів.