Ст. 47

Чинна редакція від 19.12.2012 · Регламент набрав чинності 11.04.2013

Глава III. УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ КАІФів → Секція 4. Управління ліквідністю ( Стаття 16 Директиви 2011/61/ЄС)

Моніторинг ризику ліквідності та управління ним

1. Система та процедури управління ліквідністю, зазначені в статті 46, щонайменше, забезпечують, щоб:

(a) КАІФ підтримував рівень ліквідності в АІФу відповідно до своїх базових обов’язків, на основі оцінювання відносної ліквідності активів АІФу на ринку, з урахуванням часу, необхідного для ліквідації, а також ціни чи вартості, що за неї ці активи можна ліквідувати, та їхньої вразливості до інших ринкових ризиків або чинників;

(b) КАІФ здійснював моніторинг профілю ліквідності портфелю активів АІФу, беручи до уваги маржинальний дохід від окремих активів, що може мати значний вплив на ліквідність, а також майнові відповідальність і зобов’язання, умовні чи інші, що їх може мати АІФ у межах своїх базових обов’язків. Для цих цілей КАІФ враховує профіль бази інвесторів АІФу, у тому числі тип інвесторів, відносний розмір інвестицій і умови погашення, що їм підлягають ці інвестиції;

(c) КАІФ, якщо АІФ інвестує в інші установи колективного інвестування, здійснював моніторинг підходу до управління ліквідністю, ухваленого керуючими такими іншими інститутами спільного інвестування, в тому числі шляхом проведення періодичних переглядів для моніторингу змін у положеннях базових установ колективного інвестування, що в них інвестує АІФ, щодо погашення. Відповідно до статті 16(1) Директиви 2011/61/ЄС цей обов’язок не застосовується, якщо інші установи колективного інвестування, що в них інвестує АІФ, активно торгують на регульованому ринку у розумінні пункту (14) статті 4(1) Директиви 2004/39/ЄС чи на аналогічному ринку третьої країни;

(d) КАІФ упроваджував і підтримував відповідні механізми та процедури вимірювання ліквідності для оцінювання кількісних і якісних ризиків позицій і запланованих інвестицій, що здійснюють значний вплив на профіль ліквідності портфелю активів АІФу, для уможливлення належного вимірювання їхніх наслідків для загального профілю ліквідності. Застосовні процедури повинні забезпечувати, щоб КАІФ був відповідно обізнаний у питаннях ліквідності активів, що в них АІФ інвестував або планує інвестувати, у тому числі, у застосовному випадку, щодо обсягу транзакцій та вразливості цін та/або, у відповідному випадку, спредів окремих активів за звичайних і виняткових умов ліквідності, та розумів таке;

(e) КАІФ розглядав і впроваджував інструменти та механізми, в тому числі спеціальні механізми, необхідні для управління ризиком ліквідності кожного АІФу, що ним він управляє. КАІФ установлює типи обставин, що за них ці інструменти та механізми можна використовувати як за звичайних, так і за виняткових обставин, враховуючи справедливе ставлення до всіх інвесторів кожного АІФу, що ним він управляє. КАІФ може використовувати такі інструменти та механізми лише за таких обставин та за умови відповідного розкриття інформації згідно зі статтею 108.

2. КАІФи документально оформлюють свої політики та процедури управління ліквідністю, як зазначено в параграфі 1, переглядають їх щонайменше один раз на рік та оновлюють їх у разі наявності будь-яких змін або нових механізмів.

3. КАІФи включають відповідні заходи з врегулювання проблем на вищих рівнях до своїх системи та процедур управління ліквідністю, як зазначено в параграфі 1, для врегулювання очікуваних чи фактичних дефіцитів ліквідності чи інших складних ситуацій АІФу.

4. Якщо КАІФ управляє АІФом, що є АІФом закритого типу, який використовує леверидж, пункт (е) параграфа 1 не застосовується.