Обмеження управління АІФами
1. Принципи, встановлені у цій статті, застосовуються для того, щоб визначити обставини, що за них компетентні органи реалізовують своє повноваження на введення обмежень щодо використання левериджу або інших обмежень для КАІФів.
2. Оцінюючи інформацію, отриману відповідно до статей 7(3), 15(4), 24(4) або 24(5) Директиви 2011/61/ЄС, компетентний орган враховує міру, в якій використання левериджу КАІФом або його взаємодія з групою КАІФів чи іншими фінансовими установами може сприяти накопиченню системного ризику у фінансовій системі або ризиків, що призводять до нестабільності ринків.
3. Компетентні органи враховують у межах свого оцінювання щонайменше такі аспекти:
(a) обставини, що за них потенційні інвестиційні втрати АІФу або кількох АІФів, у тому числі ті потенційні інвестиційні втрати, які виникають на підставі фінансових або інвестиційних позицій, зайнятих КАІФом за свій рахунок або від імені АІФів, можуть становити значне джерело ринкового ризику, ризику ліквідності або ризику невиконання контрагентом своїх зобов’язань у фінансовій установі;
(b) обставини, що за них діяльність КАІФу або його взаємодія, наприклад, з групою КАІФів або іншими фінансовими установами, зокрема щодо типів активів, у які АІФ інвестує, та технік, застосовуваних КАІФом шляхом використання левериджу, сприяє або може сприяти спіральному падінню цін на фінансові інструменти або інші активи у спосіб, що загрожує життєздатності таких фінансових інструментів або інших активів;
(c) критерії, такі як тип АІФу, інвестиційна стратегія КАІФу щодо відповідних АІФів, кон’юнктура ринку, що у межах неї функціонують КАІФ та АІФ, та будь-які ймовірні проциклічні наслідки, які можуть виникнути внаслідок введення компетентними органами обмежень на використання левериджу відповідним КАІФом;
(d) критерії, такі як розмір АІФу або кількох АІФів та будь-який відповідний вплив на певний сектор ринку, концентрації ризиків на певних ринках, що в них інвестує АІФ або інвестують кілька АІФів, будь-який ризик ураження інших ринків ринком, що на ньому виявлено ризики, питання ліквідності на певних ринках у відповідний період часу, ступінь невідповідності активів/пасивів у конкретній інвестиційній стратегії КАІФу або нерегулярні коливання цін на активи, що в них АІФ може інвестувати.
СЕКЦІЯ 3
Спеціальні правила щодо третіх країн
( Статті 34 (1), 35(2) 36(1) , статті 37(7) (d), 40(2) (a) та стаття 42(1) Директиви 2011/61/ЄС)