Звітування перед компетентними органами
1. Для виконання вимог другого підпараграфа статті 24(1) та пункту (d) статті 3(3) Директиви 2011/61/ЄС КАІФ надає у межах звітування перед компетентними органами інформацію про таке:
(a) основні інструменти, що з ними він торгує, у тому числі схему фінансових інструментів та інших активів, у тому числі інвестиційні стратегії АІФ та їхнє географічне та секторальне інвестиційне зосередження;
(b) ринки, що їх учасником він є або що на них він активно торгує;
(c) диверсифікацію портфелю АІФу, у тому числі, але не обмежуючись цим, його основні потенційні інвестиційні втрати та найважливіші концентрації.
Інформація надається якомога швидше та не пізніше ніж через місяць після завершення періоду, зазначеного в параграфі 3. Якщо АІФ є фондом фондів, КАІФ може продовжити цей період до 15 днів.
2. КАІФи щодо кожного з АІФів з ЄС, що ними вони управляють, і щодо кожного з АІФів, що їх вони реалізовують в Союзі, надають відповідно до статті 24(2) Директиви 2011/61/ЄС компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження інформацію про таке:
(a) відсоток активів АІФу, що підпадають під дію спеціальних механізмів, як це визначено в статті 1(5) цього Регламенту, що виникають на підставі їхньої неліквідності, як зазначено в пункті (а) статті 23(4) Директиви 2011/61/ЄС;
(b) будь-які нові механізми управління ліквідністю АІФу;
(c) системи управління ризиками, що їх використовує КАІФ для управління ринковим ризиком, ризиком ліквідності, ризиком невиконання контрагентом зобов’язань та іншими ризиками, в тому числі операційним ризиком;
(d) поточний профіль ризику АІФу, у тому числі:
(i) профіль ринкового ризику інвестицій АІФу, у тому числі очікувані надходження та волатильність АІФу за звичайної кон’юнктури ринку;
(ii) профіль ліквідності інвестицій АІФу, у тому числі профіль ліквідності активів АІФу, профіль умов погашення та умов фінансування, надані контрагентами АІФу;
(e) інформацію про основні категорії активів, що в них інвестував АІФ, у тому числі про ринкову вартість коротких позицій і довгих позицій, оборот та результати діяльності за звітний період; та
(f) результати стрес-тестів, що проводяться періодично за звичайних та виняткових обставин відповідно до пункту (b) статті 15(3) та другого підпараграфа статті 16(1) Директиви 2011/61/ЄС.
3. Інформація, зазначена в параграфах 1 і 2, подається:
(а) раз на півроку КАІФами, що управляють портфелями АІФів, вартість активів яких під управлінням, розрахована відповідно до статті 2, загалом перевищує поріг у 100 мільйонів євро або 500 мільйнонів євро, що встановлено у пунктах (а) та (b) статті 3(2) Директиви 2011/61/ЄС відповідно, але не перевищує 1 мільярда євро, щодо кожного з АІФів з ЄС, що ними вони управляють, та кожного з АІФів, що їх вони реалізовують у Союзі;
(b) раз на квартал КАІФами, що управляють портфелями АІФів, вартість активів яких під управлінням, розрахована відповідно до статті 2, загалом перевищує 1 мільярд євро, щодо кожного з АІФів з ЄС, що ними вони управляють, та кожного з АІФів, що їх вони реалізовують у Союзі;
(c) раз на квартал КАІФами, що повинні відповідати вимогам, зазначеним у пункті (а) цього параграфа, щодо кожного АІФу, вартість активів яких під управлінням, у тому числі будь-яких активів, набутих шляхом використання левериджу, загалом перевищує 500 мільйонів євро;
(d) раз на рік КАІФами щодо кожного АІФу без левериджу, що ним вони управляють та що відповідно до своєї основної інвестиційної політики інвестує в незареєстровані на біржі компанії та емітентів, щоб здобути контроль.
4. Як відступ від параграфа 3, компетентний орган держави-члена місцезнаходження КАІФу може вважати за доцільне та необхідне для виконання своїх функцій вимагати надання всієї інформації, що про неї слід звітувати частіше, або її частини.
5. КАІФи, що управляють одним або кількома АІФами, що за їхнім оцінюванням застосовують леверидж на суттєвій основі відповідно до статті 111 цього Регламенту, надають інформацію, передбачену статтею 24(4) Директиви 2011/61/ЄС у той самий час, що передбачений параграфом 2 цієї статті.
6. КАІФи надають інформацію, зазначену в параграфах 1, 2 та 5, за зразком звіту, встановленим у додатку IV.
7. Відповідно до пункту (а) статті 42(1) Директиви 2011/61/ЄС для КАІФів з третіх країн будь-яке покликання на компетентні органи держави-члена місцезнаходження означають компетентний орган референтної держави-члена.