Втрата фінансового інструменту, що перебував на депозитарному зберіганні
1. Втрата фінансового інструменту, що перебував на депозитарному зберіганні, у розумінні статті 21(12) Директиви 2011/61/ЄС вважається такою, що настала стосовно фінансового інструменту, що перебував на депозитарному зберіганні у депозитарії або в третьої особи, що їй було делеговано депозитарне зберігання фінансових інструментів, що перебували на депозитарному зберіганні, через будь-яку з таких обставин:
(a) доведено, що заявлене право власності АІФу не є дійсним, оскільки припинило своє існування або його ніколи не існувало;
(b) АІФ остаточно позбавлено права власності на фінансовий інструмент;
(c) АІФ остаточно не в змозі прямо або опосередковано розпоряджатися фінансовим інструментом.
2. Констатація КАІФом втрати фінансового інструменту здійснюється відповідно до документально оформленого процесу, що є легкодоступним для компетентних органів. Після констатації втрати про це негайно повідомляють інвесторів на носієві довготривалого використання.
3. Фінансовий інструмент, що перебував на депозитарному зберіганні, не вважається втраченим у розумінні статті 21(12) Директиви 2011/61/ЄС, якщо АІФ остаточно позбавили права власності на конкретний інструмент, але цей інструмент замінено іншим фінансовим інструментом або іншими фінансовими інструментами або конвертовано у такі.
4. У разі неплатоспроможності третьої особи, що їй було делеговано депозитарне зберігання фінансових інструментів, що перебували на депозитарному зберіганні, КАІФ повинен констатувати втрату фінансового інструмента, що перебував на депозитарному зберіганні, відразу після настання напевне однієї з обставин, зазначених у параграфі 1.
Слід бути впевненим у тому, чи мала місце одна з обставин, викладених у параграфі 1, щонайпізніше до завершення процедури визнання неплатоспроможності. КАІФ та депозитарій уважно здійснюють моніторинг процедури визнання неплатоспроможності, щоб встановити, чи дійсно втрачено усі фінансові інструменти, довірені третій особі, що їй було делеговано депозитарне зберігання фінансових інструментів, чи деякі з них.
5. Втрата фінансового інструменту, що перебував на депозитарному зберіганні, констатується незалежно від того, чи обставини, зазначені у параграфі 1, є наслідком шахрайства, недбалості або іншої навмисної чи ненавмисної поведінки.