П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 2040/5734/18
Провадження № 11-553апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Інвестиційна компанія) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року (судді Тацій Л. В., Подобайло З. Г., Бартош Н. С.) у справі № 2040/5734/18 за позовом Інвестиційної компанії до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Тарасової Юлії Георгіївни (далі - Нотаріус), треті особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради в особі відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади м. Харкова та електронного урядування, Публічне акціонерне товариство «Банк «Золоті Ворота» (далі - АТ «Банк «Золоті Ворота»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (далі - ТОВ «ФК «Женева»), про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2018 року Інвестиційна компанія звернулася до суду з позовом до Нотаріуса, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 05 січня 2018 року № 39120026, відповідно до якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) змінено іпотекодержателя з АТ «Банк «Золоті Ворота» на ТОВ «ФК «Женева» та зареєстровано за останнім іпотеку на нежитлові приміщення третього поверху № 1-6, 8-20 (літ. «А-3») загальною площею 357,3 кв. м з реєстраційним номером 88210663101, що розташовані за адресою: Харківська область , м . Харків, вул. Сумська, буд. 96 (далі - спірні приміщення);
- зобов`язати Нотаріуса виключити з Реєстру запис про ТОВ «ФК «Женева» як іпотекодержателя спірних приміщень.
2. Позов мотивовано тим, що спірне рішення Нотаріус прийняв з порушенням норм чинного законодавства України, а тому це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 06 листопада 2018 року позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував оскаржуване рішення Нотаріуса; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 березня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), роз`яснивши позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що предметом оскарження в цій справі є рішення державного реєстратора про зміну іпотекодержателя за договором відступлення права вимоги, тобто щодо переходу речового права від однієї особи до іншої, що унеможливлює розгляд справи в порядку адміністративного судочинства. Натомість з урахуванням суб`єктного складу сторін цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Інвестиційна компаніяу касаційній скарзі зазначила, що спір виник унаслідок неправомірних дій відповідача як суб`єкта владних повноважень, а не внаслідок реалізації іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки, як про це помилково зазначив апеляційний суд.
7. На думку скаржника, оскільки спір виник за участю суб`єкта владних повноважень саме з приводу прийняття ним рішення при реалізації управлінських функцій, окружний адміністративний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про закриття провадження в адміністративній справі.
8. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду, а справу передати до цього ж суду для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Женева» зазначило, що подібного роду спори не можуть вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції, оскільки позивач не є стороною відносин, що склалися між реєстратором і ТОВ «ФК «Женева», реєстратор не здійснював щодо позивача дій, які можна кваліфікувати як адміністративний примус, а тому в позивача немає підстав посилатися на них як на публічний примус.
10. Крім того, скасування запису про реєстрацію не призводить до поновлення прав позивача та вирішення спору, адже спір стосується наявності чи відсутності у ТОВ «ФК «Женева» прав кредитора та іпотекодержателя за відсутності у нього оригіналу кредитного договору.
11. У зв`язку з викладеним ТОВ «ФК «Женева» просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 06 червня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 червня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
14. 21 січня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Меркурій» (далі - АКБ «Меркурій») (кредитор) та Інвестиційною компанією (позичальник) укладено договір на кредитну лінію № 02-25К-02, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у межах кредитної лінії з максимальним лімітом 7 566 200 грн, а позичальник зобов`язався на умовах, передбачених кредитним договором, повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
15. На забезпечення виконання вказаного зобов`язання за укладеним кредитним договором від 21 січня 2008 року № 02-25К-02 цього ж дня між АКБ «Меркурій» та Інвестиційною компанієюукладено іпотечний договір № 16-03-09, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим І. Ю, зареєстрований у реєстрі за № 369.
16. Відповідно до умов укладеного іпотечного договору предметом договору є спірні приміщення.
17. Додатковою угодою від 20 грудня 2013 року до договору на кредитну лінію від 21 січня 2008 року № 02-25К-02 між Інвестиційною компанією та Публічним акціонерним товариством «Банк «Меркурій» (далі - ПАТ «Банк «Меркурій») передбачено кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією - 19 грудня 2014 року.
18. 07 лютого 2014 року між ПАТ «Банк «Меркурій» (первісний кредитор) і АТ «Банк «Золоті Ворота» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги за договором № 02-25К-02 на кредитну лінію від 21 січня 2008 року, за умовами якого первісний кредитор зобов`язався передати новому кредитору право вимоги первісного кредитора до Інвестиційної компанії за договором № 02-25К-02 на кредитну лінію від 21 січня 2008 року та усіма додатковими угодами до нього, укладеними між первісним кредитором і боржником, а новий кредитор став кредитором у зобов`язаннях за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього в обсязі та на умовах, визначених договором.
19. Також 07 лютого 2014 року між первісним кредитором і новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 16-03-09, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим І. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 369, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв у повному обсязі всі права вимоги за іпотечним договором.
20. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме спірні приміщення.
21. 23 травня 2014 року АТ «Банк «Золоті Ворота » подав до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області (далі - Реєстрційна служба) заяву про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - спірні приміщення.
22. Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України (далі - державний реєстратор) Вовченко О. С від 03 червня 2014 року № 13517451 зареєстровано право власності на спірні приміщення за АТ «Банк «Золоті Ворота».
23. Не погодившись із вказаним рішенням державного реєстратора, Інвестиційна компанія оскаржила його до Харківського окружного адміністративного суду.
24. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04 липня 2014 року у справі № 820/11581/14 адміністративний позов Інвестиційної компанії задовольнив частково: визнав неправомірними дії державного реєстратора, що мали місце 03 червня 2014 року при здійсненні реєстрації права власності за АТ «Банк «Золоті Ворота» на спірні приміщення, що раніше належали Інвестиційній компанії; скасував указане рішення державного реєстратора; зобов`язав Реєстраційну службу вилучити запис про реєстрацію права власності за АТ «Банк «Золоті Ворота» на спірні приміщення; зобов`язав Реєстраційну службу поновити запис про реєстрацію права власності за Інвестиційною компанією на спірні приміщення; в іншій частині позовних вимог відмовив.
25. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 вересня 2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі № 820/11581/14 скасував. Суд прийняв нову постанову, якою позов Інвестиційної компанії задовольнив частково: визнав неправомірними дії державного реєстратора, що мали місце 03 червня 2014 року при здійсненні реєстрації права власності за АТ «Банк «Золоті Ворота» на спірні приміщення; скасував указане рішення державного реєстратора; зобов`язав Реєстраційну службу скасувати запис про реєстрацію права власності за АТ «Банк «Золоті Ворота» на спірні приміщення; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
26. Інвестиційна компанія звернулася до Реєстраційної служби щодо виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року. Реєстраційною службою вказана постанова суду виконана, запис про реєстрацію права власності на спірні приміщення - предмет іпотеки за АТ «Банк «Золоті Ворота» скасовано.
27. 23 лютого 2015 року державний реєстратор Федоренко А. І. на підставі заяви АТ «Банк «Золоті Ворота» прийняв рішення № 19544252, відповідно до якого дані про спірні приміщення, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96 та належать позивачу на праві приватної власності за договором купівлі-продажу від 21 січня 2008 року, внесені до Реєстру, та щодо яких вчинено запис про іпотеку № 8827245.
28. Крім того, державний реєстратор Федоренко А. І. прийняв рішення від 23 лютого 2015 року № 19547735 про заборону відчуження нерухомого майна - спірних приміщень, на підставі якого вчинено запис про обтяження № 8827847.
29. Не погодившись із цими рішеннями державного реєстратора, Інвестиційна компанія оскаржила їх до Харківського окружного адміністративного суду.
30. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 17 січня 2017 року у справі № 820/6015/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, адміністративний позов Інвестиційної компанії задовольнив частково: визнав неправомірними рішення державного реєстратора Федоренка А. І. від 23 лютого 2015 року № 19544252 при здійсненні реєстрації іпотеки за АТ «Банк «Золоті Ворота» на спірні приміщення; скасував вказане рішення державного реєстратора; визнав неправомірним рішення державного реєстратора Федоренка А. І. від 23 лютого 2015 року № 19547735 про заборону відчуження нерухомого майна - спірних приміщень; скасував вказане рішення державного реєстратора; в іншій частині позовних вимог - відмовив.
31. 05 січня 2018 року між АТ «Банк «Золоті Ворота» та ТОВ «ФК «Женева» укладено договір про відступлення прав вимоги № 173, відповідно до якого АТ «Банк «Золоті Ворота» відступило на користь ТОВ «ФК «Женева» своє право вимоги заборгованості за договором № 02-25К-02 на кредитну лінію від 21 січня 2008 року.
32. Також 05 січня 2018 року між АТ «Банк «Золоті Ворота» та ТОВ «ФК «Женева» укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 16-03-09 з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, посвідчений Нотаріусом та зареєстрований у реєстрі 05 січня 2018 року за № 1, відповідно до якого АТ «Банк «Золоті Ворота» відступило, а ТОВ «ФК «Женева»набуло усі належні АТ «Банк «Золоті Ворота» права за іпотечним договором.
33. На підставі вказаних правочинів Нотаріус прийняв рішення від 05 січня 2018 року про державну реєстрацію за ТОВ «ФК «Женева» іпотеки на спірні приміщення.
34. Не погодившись із указаним рішенням державного реєстратора, Інвестиційна компанія звернулася до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
35. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
36. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
37. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.
38. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
39. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
40. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
41. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
42. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
43. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
44. Як установлено матеріалами справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням Нотаріуса від 05 січня 2018 року № 39120026, відповідно до якого в Реєстрі змінено іпотекодержателя з АТ «Банк «Золоті Ворота» на ТОВ «ФК «Женева» та зареєстровано за останнім іпотеку на спірні приміщення.
45. Проте заявлені в справі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо виконання умов договору іпотеки та правомірності набуття третьою особою прав іпотекодержателя.
46. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення Нотаріуса як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки виконання умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
47. За правилами пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
48. З огляду на суб`єктний склад цієї справи й те, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням умов договору на кредитну лінію від 21 січня 2008 року № 02-25К-02, договору іпотеки від 21 січня 2008 року № 16-13-09, а також договорів від 07 лютого 2014 року про відступлення прав вимоги за договором № 02-25К-02 на кредитну лінію та відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 16-03-09, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ГПК України.
49. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 826/3130/17 (провадження № 11-915апп18).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
51. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, Велика Палата Верховного Суду залишає касаційну скаргу Інвестиційної компаніїбез задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк В. В. Пророк
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
М. І. Гриців О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич
В. С. Князєв О. Г. Яновська
Л. М. Лобойко