П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/579/18
Провадження № 11-1480заі18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М.,
Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., РогачЛ. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,
учасники справи:
представник відповідача - Белінська О. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення від 24 квітня 2018 року № 1253/0/15-18
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2018 року (судді Олендер І. Я., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Шипуліна Т. М., Ханова Р. Ф.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 21 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив визнати протиправним та нечинним рішення ВРП від 24 квітня 2018 року № 1253/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
2. На обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що оскаржуване рішення не місить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких відповідач дійшов відповідних висновків про звільнення позивача з посади судді, крім того, склад ВРП, який ухвалив вказане рішення, не мав повноважень його ухвалювати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням
від 19 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовив.
4. Щодо обґрунтованості наведених у спірному рішенні мотивів звільнення позивача з посади судді суд першої інстанції виходив із того, що обставини вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку як підстави звільнення за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України були перевірені судом та підтвердилися під час розгляду адміністративної справи № 11-472сап18, рішення в якій набрало законної сили. Відповідно ці обставини не потребують доказування у межах справи, яка розглядається. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
5. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2018 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
6. Скаржник наголошує на тому, що склад ВРП, який ухвалив оскаржуване рішення, не мав повноважень його ухвалювати, а спірне рішення ВРП не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2018 року - без змін.
8. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Рух апеляційної скарги
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 грудня 2018 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2018 року, а ухвалою від 22 січня 2019 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
Установлені обставини справи
10. Указом Президента України від 31 серпня 2004 року № 1026/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.
11. Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року № 2135-VI ОСОБА_1 обраний на посаду судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська безстроково.
12. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 грудня 2017 року № 3898/2дп/15-17 суддю Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді. Вказане рішення було оскаржено ОСОБА_1 до ВРП.
13. Рішенням ВРП від 27 березня 2018 року № 907/0/15-18 рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 грудня 2017 року № 3898/2дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.
14. Зазначене рішення ВРП було предметом судового розгляду, за результатами якого Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 23 серпня 2018 року (справа № 11-472сап18), якою скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення ВРП від 27 березня 2018 року № 907/0/15-18 - без змін.
15. На підставі подання Другої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 24 квітня 2018 року ВРП прийнято рішення № 1253/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
16. Підставою для такого рішення стало рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 грудня 2017 року № 3898/2дп/15-17, залишене без змін рішенням ВРП від 27 березня 2018 року № 907/0/15-18, згідно з якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
17. Позивач вважає рішення ВРП від 24 квітня 2018 року ВРП № 1253/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» протиправним.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначено Конституцією України, законами України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
19. За правилами статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
20. Одним з видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, який застосовується в разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 6 частини першої та пункт 1 частини восьмої статті 109 зазначеного Закону).
21. У силу імперативних положень частини першої статті 112 цього ж Закону суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
22. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
23. Згідно із частиною другою статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП (її відповідним органом).
24. За правилами частин першої і третьої статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстави, визначеної, зокрема, пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП розглядає на своєму засіданні на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
25. Згідно з пунктом 5.1 глави 5 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), формою роботи ВРП є засідання у пленарному складі.
26. Відповідно до пункту 9.2 глави 9 цього Регламенту рішення ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.
27. За змістом частини першої статті 5 і частини другої статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість.
28. Згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
29. Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність визначених у законі правових підстав для скасування рішення ВРП та ураховуючи наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
30. В апеляційній скарзі позивач наголосив на тому, що спірне рішення ВРП не містить мотивів, з яких відповідач дійшов висновку про необхідність звільнення судді з посади.
31. Велика Палата Верховного Суду оцінює такі доводи критично, оскільки, як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, воно містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла такого висновку.
32. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду правильно встановив, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади судді було рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 грудня 2017 року № 3898/2дп/15-17, залишене без змін рішенням ВРП від 27 березня 2018 року № 907/0/15-18, згідно з якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
33. Водночас варто зауважити, що рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні ВРП не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов'язаних із цим питань, оскільки для цього законами України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя» передбачено процедуру перегляду ВРП рішень її дисциплінарного органу. Нормами зазначених вище законів не передбачено права ВРП переоцінювати вже встановлені нею обставини під час вирішенні питання про звільнення судді з посади.
34. Посилання скаржника на неповноважність складу ВРП при ухваленні оскаржуваного рішення не заслуговують на увагу виходячи з такого.
35. За змістом статті 131 Конституції України та статті 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з'їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.Голова Верховного Суду входить до складу ВРП за посадою. ВРП набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п'ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді.
36. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавство пов'язує наявність більшості суддів у складі ВРП, а не в складі членів, які приймають рішення, зокрема, щодо звільнення суддів. Тобто кількісний склад суддів у ВРП враховується лише під час формування цього органу та його Дисциплінарних палат.
37. В силу вимог частини першої статті 34 цього Закону рішення ВРП ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП, якщо інше не визначено цим Законом.
38. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема витягом з протоколу № 27 засідання ВРП від 24 квітня 2018 року, у засіданні ВРП брали участь 14 її членів, тобто більшість від її складу; «за» звільнення позивача проголосувало 14 членів ВРП, проти - «0», не брали участі у голосуванні - «0».
39. Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду з наявних у ній матеріалів правильно встановив, що рішення ВРП від 24 квітня 2018 року № 1253/0/15-18 ухвалено повноважним складом цього органу та підписано всіма його членами, які брали участь у його ухваленні, воно належним чином умотивоване та містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену законом.
40. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування цього рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
41. Оцінюючи в межах наведених в апеляційній скарзі доводів та вимог висновки суду першої інстанції та установлені під час вирішення спору обставини, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком цього суду про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача.
42. Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
43. Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення немає.
Висновки щодо розподілу судових витрат
44. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
45. ОскількиВелика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266, 308, 310, 316, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач| |В. С. Князєв|
Судді:| | | |
|С. В. Бакуліна| |Л. І. Рогач|
|В. В. Британчук| |І. В. Саприкіна|
|Д. А. Гудима| |О. М. Ситнік|
|О. Р. Кібенко| |О. С. Ткачук|
|Л. М. Лобойко| |В. Ю. Уркевич|
|Н. П. Лященко| |О. Г. Яновська|
|О. Б. Прокопенко| | |
| | | |