ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 620/1720/20
адміністративне провадження № К/9901/26331/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/1720/20
за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, ухвалену суддею Непочатих В.О.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Військова частина НОМЕР_1 (далі – позивач, ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просила стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 3793,30 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу.
3. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки право у позивача на звернення до суду з адміністративним позовом виникло 13 червня 2017 року, проте, адміністративний позов поданий до суду лише 12 травня 2020 року, а поважних причин пропуску строку судом не встановлено.
3.1. Твердження позивача, що позов поданий в межах трирічного терміну визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню строки звернення до суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
3.2. Посилання позивача на статтю 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX (далі – Закон №160-IX) та пункт 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення), суди попередніх інстанцій не взяли до уваги з огляду на те, що вказані норми регулюють строки притягнення винної особи до матеріальної відповідальності командиром військової частини. Натомість, відповідача вже притягнуто до матеріальної відповідальності наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 13 червня 2017 року № 762.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
4. 13 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки поясненням скаржника щодо непорушення ним строку звернення з цим адміністративним позовом.
5.1. Так, скаржник наполягає на тому, що спеціальним нормативно - правовим актом, який регулював спірні правовідносини матеріальної відповідальності військовослужбовців було Положення, відповідно до пункту 31 якого у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає саме цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди. А згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
5.2. Крім того, на думку скаржника, статтею 4 Закону № 160-ІХ встановлено спеціальний строк позовної давності в даній категорії справ - протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, що кореспондується із положеннями статті 257 ЦК України, пункту 31 Положення та частиною першою статті 122 КАС України.
5.3. Також, скаржник вказав, що ВЧ НОМЕР_1 в умовах особливого періоду виконує бойові завдання в районі Операції об`єднаних сил, під час яких відбувається постійне переміщення особового складу, що ускладнює оперативне реагування на проблеми та питання.
6. 13 жовтня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25 січня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
9. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
10. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Згідно із ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
13. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
14. Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
15. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
16. Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
17. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
18. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року залишено без руху позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
18.1. Зі змісту вказаної ухвали убачається, що позовна заява була подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, так до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, оскільки про наявність підстав позивачу було відомо 13 червня 2017 року, що підтверджується наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 13 червня 2017 року № 762, яким з відповідача було відраховано вартість речового майна в сумі 4895,19 грн, а позовна заява подана до суду 12 травня 2020 року (відповідно до штампу на поштовому конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
19. Ухвалами Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та від 24 червня 2020 року за клопотаннями позивача продовжувався строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року.
20. На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду
21. Відповідного до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
22. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
23. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
24. Постановляючи ухвалу від 07 липня 2020 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт наявності шкоди, яку просить стягнути позивач, встановлений наказами командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 13 червні 2017 року №№ 762, 763. Відповідача звільнено з військової служби у запас з 14 червня 2017 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14 червня 2017 року №13, тобто після прийняття рішення про стягнення з нього заподіяної шкоди (13 червня 2017 року), а позовна заява подана до суду 12 травня 2020 року.
25. Колегія суддів звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
26. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
27. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
28. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
29. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
30. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
31. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
32. Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
33. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
34. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
35. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.
36. Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами на час виникнення спірних правовідносин було визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців.
37. Відповідно до пункту 31 Положення у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
38. Статтею 4 Закону № 160-ІХ (набрав чинності 31 жовтня 2019 року) визначено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
39. Предметом адміністративного позову у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3793,30 грн майнової шкоди.
40. Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 у справі №818/1688/16 (провадження № 11-892апп18) з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі №755/2258/17 та вказала про наступне.
41.1. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
41.2. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
41.3. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
42. Тобто, перебіг строку звернення до суду з цим адміністративним позовом на час звернення позивача із ним до суду повинен визначатися саме відповідними нормами КАС України.
43. Отже, безпідставними є доводи касаційної скарги про застосування до спірних правовідносин загальної позовної давності, встановленої статтею 257 ЦК України. встановлюється тривалістю у три роки
44. Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність відхилення посилань позивача на статтю 4 Закону №160-IX та пункту 31 Положення, як таких, що регулюють строки притягнення винної особи до матеріальної відповідальності командиром військової частини.
45. Доводи ВЧ НОМЕР_1 щодо пропуску строку звернення до суду у зв`язку із постійним переміщенням військової частини в умовах особливого періоду та виконанням бойових завдань в районі Операції об`єднаних сил не можуть бути визнані поважними, оскільки позивачем не надано доказів цього факту, та не зазначено, як саме вказані обставини вплинули на пропуск строку звернення до суду із цим позовом.
46. Жодних інших доказів у підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення із цим позовом позивач до суду не надав.
47. Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви.
48. Разом з тим, судом першої інстанції було роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
49. З огляду на викладене, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.
50. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
51. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
52. Отже, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
52. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1720/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді|Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов|