ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Мартєва С. Ю.
16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 990/233/24
провадження № 11-373заі25
в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року (суддя-доповідач Стеценко С. Г., судді Бевзенко В. М., Тацій Л. В., Шарапа В. М., Стародуб О. П.)
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 20 червня 2024 року № 1911/0/15-24 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Драбівського районного суду Черкаської області»;
- зобов`язати ВРП повторно розглянути питання про внесення Президентові України подання про призначення його, ОСОБА_1 , на посаду судді Драбівського районного суду Черкаської області.
2. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 10 вересня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
3. ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.
4. Авторозподіл визначив доповідачем у справі суддю Стрелець Т. Г.
5. До відкриття апеляційного провадження у справі суддя Великої Палати Верховного Суду Стрелець Т. Г. заявила самовідвід від участі в розгляді цієї справи.
Заяву мотивувала тим, що у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду брала участь у розгляді цієї справи неодноразово під час судових засідань.
Брала участь у вирішенні процесуальних питань та їх обговоренні.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, до складу якої вона входила, відмовила у задоволенні заяви позивача про виклик в судове засідання свідка, задовольнила клопотання позивача про витребування у ВРП відеофіксації засідань Ради від 30 травня та 20 червня 2024 року.
Вважає, що ці обставини виключають її повторну участь в розгляді справи у складі Великої Палати Верховного Суду з огляду на вимоги частини першої статті 37 КАС України.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2025 року задовольнила заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Стрелець Т. Г. та відвела її від участі у розгляді цієї справи.
Задовольняючи заяву про самовідвід судді Стрелець Т. Г., Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що наявні підстави, передбачені частиною першою статті 37 КАС України, для відведення судді від участі у розгляді цієї справи.
ІІ. ЗМІСТ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
7. Вважаю, що у Великої Палати Верховного Суду не було підстав для задоволення заяви судді Стрелець Т. Г. з огляду на таке.
8. Питання відводу судді від участі у розгляді справи є важливим елементом забезпечення права учасників процесу на розгляд справи безстороннім, об`єктивним, неупередженим і, як наслідок, належним судом.
9. У параграфі 151 рішення ЄСПЛ 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що «фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на склад колегії у кожній справі».
10. Згідно з частиною першою статті 37 цього Кодексу суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
11. Глави 8-9 КАС України передбачають лише три процесуальні форми вирішення справи: залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі та ухвалення судового рішення по суті справи.
12. Відомостей про участь судді у вирішенні справи у розумінні глав 8-9 КАС України заява Стрелець Т.Г. не містить.
13. Отже, з підстав, визначених частиною першою статті 37 цього Кодексу суддя Стрелець Т. Г. відведена бути не може.
14. Крім того, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
15. У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) ЄСПЛ наголосив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
16. Рішення за результатами розгляду справи № 990/233/24 за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, у якій суддя Стрелець Т. Г. заявила самовідвід, приймалося без її участі, в іншому складі суду.
17. Та обставина, що суддя Стрелець Т. Г. у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановила ухвали, які стосуються руху справи № 990/233/24 та розгляду певних процесуальних питань, не свідчить про її участь у вирішенні справи в суді першої інстанції і, як наслідок, не може бути підставою для відводу відповідно до частини першої статті 37 КАС України.
18. Інших обставин, які могли б свідчити про небезсторонність чи упередженість при розгляді справи суддя Стрелець Т. Г. не навела.
19. В контексті поняття «суду встановленого законом» безпідставне відведення судді від участі у розгляді справи є рівноцінним невідведенню судді від участі у розгляді справи за наявності на те правових підстав.
20. Сумнів у безсторонності та неупередженості суду, який може бути підставою для відведення судді від розгляду справи, має бути реальним і суттєвим, а не ілюзорним та гіпотетичним.
21. Розгляд справи «судом встановленим законом» є компонентом конвенційного права на справедливий суд, тому при визначенні складу суду слід дотримуватися виваженого та сталого правового підходу.
22. Велика Палата Верховного Суду вже не вперше вирішує питання відводу судді від участі у розгляді справи за подібних цій справі обставин.
23. Зокрема, в ухвалі від 09 липня 2025 року Велика Палата Верховного Суду зауважила, що обставина перебування судді Губської О. А. у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час постановлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі № 990/186/24, не свідчить про її участь у вирішенні справи в суді першої інстанції і, як наслідок, не може бути підставою для відводу відповідно до частини першої статті 37 КАС України.
24. Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, роз`яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.
25. З доводів заяви судді Стрелець Т. Г. не вбачається обставин, які свідчили б про неможливість її (судді) участі у розгляді цієї справи, тому належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду була б відмова у задоволенні заявленого самовідводу.
Суддя ||С. Ю. Мартєв|