Окрема думка суддів К. М. Пількова, Ю. Л. Власова, С. О. Погрібного, О. В. Ступак, І. В. Ткача, О. С. Ткачука до постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2025 у справі № 990/287/24
1. Велика Палата Верховного Суду постановою від 06.03.2025 залишила без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 (Позивач) на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (КАС ВС) від 13.11.2024 і залишила без змін рішення суду першої інстанції, який відмовлено у задоволенні позову Позивача до Вищої кваліфікаційної комісії України суддів України (ВККС) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Вважаємо правильним по суті прийняте Великою Палатою рішення, однак висловлюємо часткову незгоду з мотивами рішення.
3. У цій справі Позивач звернувся до КАС ВС з позовом до ВККС, у якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність ВККС щодо невиключення його, судді Шостого апеляційного адміністративного суду, зі списку осіб, яким рішенням ВККС № 99/зп-24 від 10.04.2024 (Рішення) було призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді;
2) зобов`язати ВККС виключити його зі списку осіб, яким зазначеним рішенням Комісії було призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді.
4. Позов обґрунтовано тим, що, на думку Позивача, ВККС не мала підстав для включення його до списку осіб, яким Рішенням було призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді.
Тобто, по суті Позивач оскаржує до суду Рішення, а не бездіяльність ВККС щодо невиключення його зі списку осіб, яким було призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Позивач не наводить інших підстав, за яких за наявності чинного Рішення у ВККС виник обов`язок виключити його з означеного списку, натомість оскаржує саме включення себе до цього списку за Рішенням.
5. Суд першої інстанції і Велика Палата, переглядаючи оскаржене судове рішення, мали звернути на це увагу та викласти висновки стосовно того, який спір в дійсності розглянув суд у цій справі.
6. Велика Палата неодноразово звертала увагу на те, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд ex officio має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав. Виконання цього обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально [див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (§§ 1, 80, 81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (§§ 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (§§ 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (§§ 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (§§ 4, 36), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (§ 11.12), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (§ 31) та від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (§ 8.46)].
7. Належне з`ясування суті позовних вимог покликане як забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів сторони, якщо такі були порушені, так і запобігти зловживанню процесуальними правами, зокрема шляхом подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав (пункт 2 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України) і не допустити повторний розгляд по суті аналогічного спору.
8. Правильне визначення предмету і підстав подову у справі здійснюється адміністративним судом при відкритті провадження (пункт 3 частини дев`ятої статті 171 КАС України).
9. Виконання цієї вимоги покликане запобігти ситуації, коли при наявності в дійсності спору стосовно законності певного рішення суб`єкта владних повноважень (у цій справі Рішення ВККС), суди почергово чи одночасно можуть розглядати декілька по суті аналогічних справ, в яких однак позивач помилково чи недобросовісно сформулює позовні вимоги так, ніби предмет позову різний, а отже й спори різні (визнання протиправним та скасування Рішення; визнання протиправними дій ВККС з включення Позивача до списку осіб, яким призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді; визнання протиправною бездіяльності з невиключення Позивача зі списку осіб, яким призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді).
10. Саме з метою виконання передбачених у статті 2 КАС завдань адміністративного судочинства, виконання яких здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів на засадах, серед іншого, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суди у цій справі мали ex officio правильно кваліфікувати позовні вимоги, якими є, насправді, вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ВККС № 99/зп-24 від 10.04.2024
З огляду на це вважаємо, що Велика Палата мала доповнити мотиви своєї постанови наведеними вище висновками про кваліфікацію позовних вимог Позивача, визначення предмету і підстав позову у цій справі.
Судді К. М. Пільков
Ю. Л. Власов
С. О. Погрібний
О. В. Ступак
І. В. Ткач
О. С. Ткачук