Окрема думка
суддів К. М. Пількова, О. О. Банаська, Ю. Л. Власова, І. В. Ткача
до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 120/6998/24 (провадження № 11-171заі24)
13.02.2025 Велика Палата Верховного Суду своєю постановою у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - Скаржник) до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії частково задовольнила апеляційну скаргу Скаржника на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024, якою той повернув Скаржнику його позовну заяву. Велика Палата змінила оскаржену ухвалу в її мотивувальній частині, виклала її в редакції своєї постанови; у решті ухвалу залишила без змін.
Велика Палата в цілому погодилась з висновком суду першої інстанції про необхідність повернути Скаржнику його позовну заяву, однак вважала, що це слід зробити з інших підстав.
Суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви долучено копію довіреності, якою Скаржник уповноважив адвоката представляти його в судах, у тому числі з правом подачі позову. На підставі співставлення підписів від імені Скаржника в довіреності та в позовній заяві суд дійшов висновку, що позовна заява підписана не позивачем, а представником. Касаційний адміністративний суд зазначив, що копія довіреності від 04.05.2023 не завірена в установленому порядку, а відтак позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, повноваження якої на це не підтвердженні.
Натомість Велика Палата звернула увагу на те, що у позовній заяві Скаржника у лівому верхньому куті зазначено « ОСОБА_2 » та виконано графічне зображення підпису (§ 5.17 постанови). З посиланням на власний висновок у справі № 930/191/23 про те, що підпис на документі, з яким особа звертається до суду, має бути розташований після основного тексту документа, Велика Палата виснувала, що позовна заява Скаржника не може розцінюватися як підписана (§§ 5. 20, 5.21 постанови) і саме у зв'язку з цим мала бути повернута.
Не погоджуємось з цим рішенням Великої Палати і нижче висловлюємо мотиви незгоди.
1. Рішення Великої Палати суперечить її ж висновку
Вважаємо, що Велика Палата не зауважила, що Скаржник в особливий спосіб (у лівому верхньому кутку, замість підпису після тексту) «підписав» не тільки позовну заяву у цій справі, а й апеляційну скаргу. Другий підпис Скаржника в кінці апеляційної скарги є не підписом під скаргою, а підписом під написом «виправленому вірити» (Скаржник зробив власноручне виправлення у друкованому тесті скарги і засвідчив його цим написом).
Тобто апеляційна скарга Скаржника, яку Велика Палата розглянула як належно поданий документ, підписана у той самий спосіб, що й позовна заява, яку Велика Палата розцінила як непідписану. Якби Велика Палата послідовно керувалась власним висновком стосовно належного підписання процесуального документа, то вона мала б застосувати його й до апеляційної скарги і, відповідно, так само розцінювати її як непідписану. Однак, вочевидь. Велика Палата цього не зробила, оскільки розглянула апеляційну скаргу по суті.
2. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
Велика Палата, на нашу думку, мала також зважити на таке.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За правилами частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Як можна пересвідчитись з тексту апеляційної скарги, Скаржник вдався у ній до образливого та принизливого висловлювання на адресу Касаційного адміністративного суду, яке не відповідає стилю спілкування у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою тощо).
Скаржник в апеляційній скарзі, заперечуючи висновки Касаційного адміністративного суду, так їх характеризує: «Тобто виходячи з казок суду, в Україні усі судді легко можуть…».
Велика Палата мала відзначити як неприпустиму характеристику Скаржником висновків суду, з якими він не погоджується, як «казок суду».
Велика Палата неодноразово вказувала на те, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі (див. зокрема постанову від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21).
Суд не повинен толерувати використання нетактовної лексики для характеристики суду. Такі слова не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. mutatis mutandis висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц (§ 22), від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Схожим чином Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004 (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003 (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Отже, використання образливих, принизливих висловлювань є неприпустимим в оформленні апеляційної скарги.
Велика Палата мала виходити з того, що нетактовне, принизливе висловлювання Скаржника для характеристики висновків суду свідчить про зловживання ним процесуальними правами.
За правилами частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З урахуванням викладених аргументів вважаємо, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 підлягала залишенню без розгляду.
Судді К. М. Пільков
О. О. Банасько
Ю. Л. Власов
І. В. Ткач