Окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду (Гриців М. І.) від 06.06.2024 у справі № 990SСGС/1/23

суддя: Гриців Михайло Іванович · оприлюднено 17.07.2024

Інші документи у цій справі

Окрема думка не змінює ухваленого рішення: це позиція судді, який залишився в меншості.

Текст рішення

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Гриціва М. І., Пількова К. М. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 06 червня2024 року у справі № 990SCGC/1/23 (провадження № 11?193сап23) за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 05 грудня 2023 року № 1181/0/15-23 про відмову задовольнити клопотання про поновлення строків на оскарження рішення її ТретьоїДисциплінарної палати (далі - Третя ДП ВРП) від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності

1. 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати зі скаргою на ухвалу ВРП від 05 грудня 2023 року № 1181/0/15-23, постановлену за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Третьої ДП ВРП від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 «Про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

Головним мотивом звернення до Великої Палати є те, що строки на подання скарги до Ради на рішення її Третьої ДП були пропущені з поважних та незалежних від волі ОСОБА_1 причин.

2. За обставинами цієї справи, залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарного органу, ВРП керувалася тим, що ОСОБА_1 подала це письмове звернення після закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), і за умови, коли матеріали дисциплінарного провадження не містили підстав для визнання поважними причин пропуску строку на оскарження рішення Третьої ДП ВРП.

ВРП зазначила, що з матеріалів дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 убачається, що Третя ДП ВРП розгляд дисциплінарної справи стосовно скаржниці призначала тричі: 18 листопада, 02 грудня 2020 року та 16 червня 2021 року.

На засідання 18 листопада 2020 року суддя ОСОБА_1 не прибула, попередньо надіслала на адресу дисциплінарного органу заяву, у якій просила розглянути справу без неї. Пояснила, що не може з`явитися на засідання через завантаженість роботою. Просила взяти до уваги всі її письмові пояснення та закрити дисциплінарне провадження через брак підстав, зазначених у статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

Напередодні засідання Третьої ДП ВРП, яке мало відбутися 02 грудня 2020 року, суддя надіслала заяву аналогічного змісту, до якої долучила письмові пояснення, довідку про навантаження, копії наказів про відпустки.

Листом від 04 червня 2021 року № 17816/0/9-21Третя ДП ВРП повідомила суддю ОСОБА_1 про наступне своє засідання, призначене на 16 червня 2021 року.

14 червня 2021 року на адресу Третьої ДП ВРП надійшов лист за підписом голови Приморського районного суду м. Одеси, у якому зазначалося, що суддя ОСОБА_1 перебуває в черговій щорічній відпустці до 30 червня 2021 року. Згадане повідомлення дисциплінарного органу надіслано судді кур`єрською службою за місцем її проживання.

З наданих суддею ОСОБА_1 копій документів убачається, що повідомлення про засідання дисциплінарного органу 16 червня 2021 року місцевий суд справді переадресував судді 14 червня 2021 року на адресу її місця проживання, яке, однак, було повернуте на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, яке припало на 30 червня 2021 року.

ВРП вважає, що суддю ОСОБА_1 належним чином повідомили про час та місце розгляду справи, оскільки повідомлення про засідання Третьої ДП ВРП 16 червня 2021 року завчасно надсилалося і переадресовувалося як на адресу суду, так і за місцем проживання судді.

Покликання судді ОСОБА_1 на тривалість розгляду дисциплінарної справи, на впевненість у тому, що дисциплінарний орган ВРП не може і не буде розглядати скаргу про вчинення дисциплінарного проступку тоді, коли суддя перебуватиме у відпустці, не заперечують спроможності скаржниці з розумними інтервалами часу цікавитися перебігом дисциплінарного провадження, ознайомлюватися з відомостями, наявними у вільному доступі, зокрема на вебсайті Ради, чи взяти участь у розгляді справи поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Понад те, 16 червня 2021 року на офіційному вебсайті ВРП були оприлюднені результати розгляду питань порядку денного засідання її Третьої ДП. Оскаржуване рішення розміщене на офіційному вебсайті ВРП 23 червня 2021 року, що підтверджується службовою запискою начальника управління організаційно-протокольного забезпечення діяльності ВРП від 22 липня 2021 року.

З долученої до матеріалів скарги судді копії супровідного листа ВРП від 24 червня 2021 року № 20061/0/9-21 видно, що оскаржуване рішення суд, у якому скаржниця здійснює правосуддя, отримав 30 червня 2021 року, суддя ОСОБА_1 начебто отримала 06 липня 2021 року.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 1798-VIII, абзацу першого пункту 13.8 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції, чинній станом на 19 липня 2021 року; далі - Регламент)ВРП може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Пропущений строк на оскарження рішення Дисциплінарної палати може бути поновлений у разі наявності поважних причин такого пропуску (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що стали перешкодою для своєчасного вчинення відповідних дій. Дотримання строків оскарження рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. З огляду на викладені вимоги закону у клопотанні про поновлення строку на оскарження повинні бути наведені причини пропуску строку, які перешкодили своєчасно оскаржити рішення.

ВРП виходила з того, що твердження судді ОСОБА_1 про необхідність ведення відліку строку на оскарження рішення з моменту (дня) отримання копії рішення Третьої ДП ВРП, а не з моменту його ухвалення, як це встановлено частиною другою статті 51 Закону № 1798-VIII, є помилковими та не можуть використовуватися як поважні причини пропуску такого строку.

Рада зауважила, що до матеріалів скарги, яка містить клопотання судді ОСОБА_1, не додано жодних доказів, які свідчать про неможливість отримання нею та передання їй копії оскаржуваного рішення в день її надходження на адресу суду - 30 червня 2021 року (згідно зі штампом суду).

З наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей убачається, що після виходу з відпустки суддя здійснювала розгляд справ, зокрема 1, 2 та 5 липня 2021 року, тобто вона фізично могла раніше ознайомитися з паперовим примірником рішення дисциплінарного органу.

Суддя ОСОБА_1 у клопотанні також не обґрунтовує причин неможливості ознайомлення з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті ВРП, доступ до інформації на якому є вільним, жодних обмежень щодо користування ним не встановлено.

Покликаючись на рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, ВРП підсумувала, що питання поновлення строку на оскарження не є необмеженим, а наслідки пропущення строків звернення зі скаргою не є порушенням права на доступ до суду. З огляду на ці обставини Рада визнала причини пропуску строку для оскарження рішення її дисциплінарного органу, безпідставними, у зв`язку із чим залишила без розгляду та повернула скаргу судді ОСОБА_1 .

3. За наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 Велика Палата постановою від 06 червня 2024 року цю скаргу задовольнила, ухвалу ВРП від 05 грудня 2023 року № 1181/0/15-23 про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення Третьої ДП ВРП від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності скасувала.

Мотивами ухваленого Великою Палатою рішення стало таке.

З огляду на наведені вище обставини повідомлення ОСОБА_1 листом, адресованим суду та переадресованим за місцем її проживання, а також через розміщення інформації про день, час і порядок денний засідання на вебсайті ВРП, з урахуванням правил частини п`ятої статті 48 Закону № 1798?VIII, за якими суддя вважається належним чином повідомленим, якщо повідомлення направлено на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному вебсайті ВРП, Велика Палата констатує, що Третя ДП ВРП вжила всіх передбачених законом заходів для повідомлення судді про засідання 16 червня 2021 року.

Також установлено, що ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості ознайомитися з листом від 04 червня 2021 року № 17816/0/9-21, яким дисциплінарний орган ВРП повідомив про те, що засідання з розгляду дисциплінарної скарги на дії судді ОСОБА_1 відбудеться 16 червня 2021 року о 10 годині за адресою: вул. Студентська, 12-А, м. Київ, оскільки суддя перебувала у відпустці.

Факт перенаправлення судом листа від 04 червня 2021 року № 17816/0/9-21 на адресу місця проживання ОСОБА_1 сам по собі не свідчить про те, що остання ознайомилася з цим листом, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що лист повернутий адресанту (Приморському районному суду м. Одеси) 30 червня 2021 року у зв`язку із закінченням установленого терміну зберігання, що не підтверджує факт вручення відправленого документа, тобто в матеріалах справи нема належних доказів, які б підтверджували фактичне повідомлення заявниці про день засідання Дисциплінарної палати.

16 червня 2021 року Третя ДП ВРП ухвалила рішення «Про притягнення судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

Велика Палата враховує, що ОСОБА_1 не брала участі в засіданні під час розгляду дисциплінарної справи Третьою ДП ВРП 16 червня 2021 року, відповідно, не була присутня під час оголошення резолютивної частини рішення.

Рішення Третьої ДП ВРП «Про притягнення судді Приморського районного суду Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» від 16 червня 2021 року розміщене на офіційному вебсайті ВРП 23 червня 2021 року, а отримане судом, у якому заявниця обіймає посаду, 30 червня 2021 року.

06 липня 2021 року заявниця ознайомилась із рішенням Третьої ДП ВРП «Про притягнення судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» від 16 червня 2021 року, про що на супровідному листі поставила свій підпис.

15 липня 2021 року ОСОБА_1 подала скаргу на рішення Дисциплінарної палати до ВРП, тобто з пропуском десятиденного строку, визначеного частиною другою статті 51 Закону № 1798-VIII, за змістом якої такий строк обчислюється з дня ухвалення рішення.

Законодавство, яке регулює порядок оскарження рішення Дисциплінарної палати ВРП, передбачає можливість поновлення строку на оскарження у випадку, якщо ВРП дійде висновку про те, що він був пропущений з поважних причин (частина друга статті 51 Закону № 1798-VIII ). Закон не містить переліку обставин чи їх критеріїв, за якими такі обставини для поновлення строку можуть бути визнані поважними.

Можливість оскаржити рішення дисциплінарного органу по суті є важливим запобіжником суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому, що ВРП зобов`язана врахувати як орган, який відповідно до статті 1 Закону

№ 1798-VIII насамперед діє для забезпечення незалежності судової влади, у тому числі при вирішенні питання про поновлення строків на оскарження рішення дисциплінарного органу.

Проаналізувавши положення частини шостої статті 34, частини десятої статті 50 Закону № 1798-VIII, Велика Палата дійшла висновку про те, що оприлюднення повного тексту рішення ВРП на офіційному вебсайті не скасовує обов`язку ВРП вручити чи надіслати копію рішення Дисциплінарної палати судді у триденний строк з дня оголошення його резолютивної частини.

Отже, вручення рішення Дисциплінарної палати в той чи інший спосіб судді є процесуальним обов`язком ВРП. Відомості про вручення (доставлення) рішення Дисциплінарної палати судді повинні підтверджуватися належними доказами, зокрема розпискою про вручення, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження рішення Третьої ДП ВРП, ОСОБА_1 послалася на те, що з таким рішенням вона ознайомилася лише 06 липня 2021 року. Заявниця зазначила, що до 30 червня 2021 року вона перебувала у відпустці, а після виходу на роботу 01 липня 2021 року мала велике навантаження по роботі. Також заявниця звернула увагу на те, що оскаржуване рішення надійшло до суду 30 червня 2021 року, після чого його було зареєстровано канцелярією суду, передано голові суду та її ознайомлено із цим рішенням лише 06 липня 2021 року. Заявниця наголошувала, що не відповідає за строки документообігу в апараті суду. На підтвердження таких обставин суддя надала копію супровідного листа від 24 червня 2021 року з додатком - копією рішення Третьої ДП ВРП від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 на 12 арк., у якому зазначено про отримання нею цього документа 06 липня 2021 року.

З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що після виходу з відпустки суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 01 липня 2021 року (четвер) ухвалила п`ять процесуальних рішень (1 постанову у справі про адміністративні правопорушення та 4 ухвали в межах кримінального провадження), 02 липня 2021 року (п`ятниця) - п`ять процесуальних рішень (1 постанову у справі про адміністративні правопорушення та 4 ухвали в межах кримінального провадження), 03, 04 липня 2021 року є вихідними днями та 05 липня 2021 року (понеділок) - три процесуальних рішення (ухвали в межах кримінального провадження). Отже, заявниця перебувала на роботі з 01 липня 2021 року та здійснювала правосуддя.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією супровідного листа від 24 червня 2021 року з додатком - копією рішення Третьої ДП ВРП від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 на 12 арк., підтверджено, що оскаржуване рішення Третьої ДП ВРП після надходження до суду 30 червня 2021 року було передано ОСОБА_1 під підпис 06 липня 2021 року.

У цій справі саме ВРП на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного рішення в частині висновків про те, що заявниця мала можливість 30 червня 2021 року ознайомитись з оскаржуваним рішенням у паперовому вигляді, тобто в день його надходження до суду, повинна надавати докази. За відсутності таких доказів, цей факт не може вважатись доведеним.

Велика Палата бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 , ознайомившись 06 липня 2021 року з рішенням Третьої ДП ВРП щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, звернулася до ВРП зі скаргою на це рішення 15 липня 2021 року, тобто в межах десятиденного строку.

Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 на рішення Третьої ДП ВРП від 16 червня 2021 року, ВРП не врахувала, що суддя ознайомилась зі змістом рішення від 16 червня 2021 року, ухваленого Третьою ДП ВРП щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, 06 липня 2021 року, тому саме із цієї дати мала об`єктивну можливість вчинити дії з метою оскарження такого рішення до ВРП.

Виходячи з того, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано факту ознайомлення заявниці з оскаржуваним рішенням Третьої ДП ВРП 06 липня 2021 року, Велика Палата вважає, що, ухвалюючи рішення про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Дисциплінарної палати, ВРП не врахувала критеріїв, сформованих у практиці ЄСПЛ у питаннях поновлення строків.

Велика Палата погоджується з висновком ВРП про те, що відлік строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати розпочинається з моменту ухвалення рішення, а не з моменту його отримання суддею, оскільки іншого тлумачення норма частини другої статті 51 Закону № 1798?VIII не передбачає.

У цій справі при вирішенні питання про поновлення строку на оскарження підлягали врахуванню такі обставини: заявниця не була присутня 16 червня 2021 року на засіданні Дисциплінарної палати під час проголошення рішення; оскаржуване рішення відправлене на адресу суду 24 червня 2021 року; суд, у якому працює заявниця, отримав копію рішення 30 червня 2021 року, в день її перебування у відпустці; час документообігу в суді; суддя має першочерговий обов`язок здійснювати правосуддя перед іншими обов`язками; невеликий проміжок часу (10 днів) з дня ознайомлення заявниці з текстом рішення Третьої ДП ВРП та подання скарги до ВРП.

Наведені обставини як такі, що мали місце з огляду на надані заявницею докази та на які остання посилалась, обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку на оскарження, підлягали оцінці ВРП з урахуванням висновків ЄСПЛ про те, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на оскарження (доступ до суду) у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Той факт, що заявниця звернулася до ВРП зі скаргою на рішення Дисциплінарної палати після ознайомлення з ним у межах десятиденного строку, свідчить про добросовісну поведінку заявниці та вжиття заходів для оскарження рішення в розумні строки.

Велика Палата зауважує, що суворе застосування строку без урахування зазначених обставин є непропорційним щодо мети - забезпечення правової визначеності, що по своїй суті може бути оцінено як таке, що суперечить суті права на оскарження та створює формальні перешкоди для використання заявницею доступних засобів правового захисту.

Посилання ВРП в оскаржуваній ухвалі від 05 грудня 2023 року на те, що «до матеріалів скарги, яка містить клопотання судді ОСОБА_1 , не додано будь-яких доказів, які свідчать про неможливість отримання нею та передання їй копії оскаржуваного рішення в день її надходження на адресу суду (30 червня 2021 року)», Велика Палата не може оцінити як обґрунтоване, оскільки за неспростованими у справі обставинами в цей день (30 червня 2021 року) заявниця перебувала у відпустці. ВРП як в оскаржуваній ухвалі, так і у своїх запереченнях на скаргу не пояснює, на чому ґрунтується такий висновок, що суддя фактично могла раніше ознайомитися з паперовим примірником рішення дисциплінарного органу.

Крім того, Велика Палата зазначає, що за змістом подібних висновків оскаржуваної ухвали ВРП фактично покладає на заявницю обов`язок довести обставини, які фактично, за її твердженням, не існували, що суперечить загальним засадам доказування.

Посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що суддя ОСОБА_1 у клопотанні не обґрунтовує причин неможливості ознайомлення з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті ВРП, доступ до інформації на якому є вільним і жодних обмежень щодо користування яким не встановлено, не можуть бути самодостатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення дисциплінарного органу з огляду на мотиви, викладені вище.

Ураховуючи наведене, Велика Палата дійшла висновку, що ухвала ВРП від 05 грудня 2023 року № 1181/0/15-23 не відповідає критеріям вмотивованості.

4. З постановою Великої Палати від 06 червня 2024 року у цій справі не погоджуємося і, керуючись частиною третьою статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаємо за необхідне висловити окрему думку виходячи з такого.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.

Відповідно до приписів частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.

Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону № 1798-VIII, відповідно до частини третьої якої скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.

Дисциплінарні палати ВРП у такому провадженні є квазісудом першої інстанції, оскільки здійснюють розгляд скарги на дії судді та ухвалюють (постановляють) рішення на підставі балансу поданих доказів. Під час розгляду ВРП скарги на рішення її дисциплінарних палат по суті відбувається апеляційний перегляд.

За правилами Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України Велика Палата розглядає скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, за правилами касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. ВРП може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Згідно з абзацом другим пункту 13.7 Регламенту якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

Пунктом 13.8 Регламенту визначено, що ВРП більшістю її членів, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

На підставі пункту 5 частини шостої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і ВРП такий строк не поновлено.

Частиною шостою статті 34 Закону № 1798-VIII передбачено, що резолютивна частина рішення ВРП, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті ВРП не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.

Згідно із частиною десятою статті 50 Закону № 1798-VIII копія рішення Дисциплінарної палати у семиденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику.

ВРП встановила, що з долученої до матеріалів скарги судді копії супровідного листа ВРП від 24 червня 2021 року № 20061/0/9-21 видно, що оскаржуване рішення суд, у якому скаржниця здійснює правосуддя, отримав 30 червня 2021 року, а суддя ОСОБА_1 начебто отримала 06 липня 2021 року.

16 червня 2021 року на офіційному вебсайті ВРП були оприлюднені результати розгляду питань порядку денного засідання Третьої ДП ВРП. Оскаржуване рішення розміщене на офіційному вебсайті ВРП 23 червня 2021 року, що підтверджується службовою запискою начальника управління організаційно-протокольного забезпечення діяльності ВРП від 22 липня 2021 року.

Хоч Велика Палата й погодилась з висновком ВРП про те, що відлік строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати розпочинається з моменту ухвалення рішення, а не з моменту його отримання суддею, оскільки іншого тлумачення норма частини другої статті 51 Закону № 1798?VIII не передбачає, однак, зважаючи на обставини перебування судді у відпустці, отримання оскаржуваного рішення після виходу з відпустки та оскарження його в десятиденний строк з моменту ознайомлення, виснувала, що обставини цієї справи дозволяли поновити строк на оскарження.

Вважаємо, що Велика Палата мала б зважити на те, що в поданій скарзі не міститься обґрунтування причин неможливості ознайомитися з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті ВРП. До того ж треба зауважити, що доступ до такої інформації є вільним та жодних обмежень щодо нього не встановлено.

Те, що заявниця перебувала на роботі з 01 липня 2021 року та здійснювала правосуддя, не є переконливим фактом неможливості бути обізнаною з надходженням до суду, в якому вона працює, оскаржуваного рішення та ознайомлення з ним. Суддівське навантаження не звільняє від іншого розуміння закону та не дає підстав виокремити для неї порядок та строки оскарження рішення дисциплінарного органу.

Вважаємо, що посилання скаржниці на обставини перебування у відпустці як на поважні і вагомі причини для поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарного органу ВРП не можуть слугувати передумовами для такої кваліфікації цих обставин. Щодо цього варто зазначити, що факт перебування працівника (судді) у відпустці за суттю, фактичною природою та значеннєвим рівнем здатності бути нездоланною силою для своєчасного чинення тих чи інших позитивних дій не є тим життєвим чинником, станом чи подією, за якого особа, яка є у відпустці, або, інакше кажучи, перебуває в стані, коли вона упродовж певного (якогось) часу вільна від обов`язку працювати і може (вправі) використовувати його (час) на свій розсуд, скована (обтяжена) у спроможності своєчасно звернутися зі скаргою на рішення дисциплінарного органу ВРП або має правні сподівання очікувати від компетентного органу визнання цих обставин поважними причинами для поновлення строку.

5. Як установила ВРП, про що було зазначено вище, її Третя ДП розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 призначала тричі: 18 листопада, 02 грудня 2020 року і 16 червня 2021 року.

На засідання 18 листопада 2020 року суддя ОСОБА_1 не прибула, попередньо надіслала на адресу дисциплінарного органу заяву, у якій просила розглянути справу без її участі. Повідомила причини, через які не може з`явитися на засідання (зайнятість на роботі), просила зважити на її письмові пояснення і закрити дисциплінарне провадження за браком підстав, передбачених статтею 106 Закону № 1402-VIII.

Напередодні чергового засідання 02 грудня 2020 року суддя ОСОБА_1 надіслала до Третьої ДП ВРП заяву аналогічного змісту, до якої долучила письмові пояснення, довідку про навантаження, копії наказів про відпустки.

Листом від 04 червня 2021 року № 17816/0/9-21 дисциплінарний орган ВРП повідомив суддю ОСОБА_1 , що наступне засідання Третьої ДП ВРП з розгляду дисциплінарної скарги на дії судді ОСОБА_1 відбудеться 16 червня 2021 року о 10 годині за адресою: м. Київ, вул. Студентська, 12-А.

14 червня 2021 року на адресу Третьої ДП ВРП надійшов лист за підписом голови Приморського районного суду м. Одеси, у якому зазначалося, що суддя ОСОБА_1 перебуває в черговій щорічній відпустці до 30 червня 2021 року, зазначене повідомлення дисциплінарного органу надіслано судді кур`єрською службою за місцем її проживання.

Зі змісту наданих суддею ОСОБА_1 копій документів випливало, що повідомлення про засідання справді переадресовувалося судом 14 червня 2021 року листом № С-01к на адресу її місця проживання, однак, не було вручене адресату і повернене на адресу суду у зв`язку із закінченням установленого терміну зберігання 30 червня 2021 року.

Як убачається з матеріалів скарги ОСОБА_1 на рішення Третьої ДП ВРП, Рада не обмежилася надсиланням учасникам дисциплінарного провадження повідомлення про дату і час розгляду скарги, але й звістила скаржницю про день, час і порядок денний засідання на своєму вебсайті. Таке повідомлення, за інформацією начальника структурного підрозділу ВРП, було розміщене на вебсайті ВРП 04 червня 2021 року, тобто більш ніж за десять днів до дати засідання.

З огляду на наведені обставини та положення частини п`ятої статті 48 Закону № 1798?VIII (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Третьою ДП ВРП), за якими суддя вважається належним чином повідомленим, якщо повідомлення направлено на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному вебсайті ВРП, твердження скаржниці про те, що Рада всупереч вимогам законодавства завчасно не повідомила суддю та інших учасників дисциплінарного провадження про день і час засідання з розгляду скарги судді ОСОБА_1 на рішення дисциплінарного органу, є необґрунтованими й непереконливими.

На наше переконання, з наведеної хронології та послідовності дій із притягнення скаржниці до дисциплінарної відповідальності у поєднанні з нормативними положеннями, які регламентують підстави, порядок і строки здійснення дисциплінарного провадження та визначають права судді в такому провадженні, можна виснувати, що суддя ОСОБА_1 не могла не знати про те, що 16 червня 2021 року Третя ДП ВРП розглядатиме дисциплінарну справу стосовно неї і ухвалить рішення про застосування дисциплінарного стягнення або відмову в цьому.

6. ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів (стаття 1 Закону № 1798-VIII).

ВРП - конституційний орган суддівського врядування, на який покладається повноваження щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

При ухваленні такого роду рішень та визначенні виду дисциплінарного стягнення, що застосовується до судді, ВРП має послуговуватись принципом пропорційності.

Дисциплінарна справа щодо судді має розглядатися з дотриманням розумних строків та застосуванням процедур, які повною мірою гарантують йому захист (Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року у справі

№ 4-р/2020).

Дисциплінарний орган має вжити всіх заходів з метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді та права ефективно будувати свій захист (надіслати копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи на адресу суду, де працює суддя, оприлюднити на офіційному вебсайті ВРП, своєчасно та належним чином повідомити про засідання Дисциплінарної палати, надати можливість ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи та надати відповідні пояснення.)

Водночас відносини між Радою та суддями передбачають дотримання певних правил під час розгляду дисциплінарної справи і з боку останніх (як-от цікавитися перебігом її розгляду, знайомитися з матеріалами справи).

Матеріали справи не містять даних про те, що суддя ОСОБА_1 вживала будь-яких заходів для ознайомлення з рішенням дисциплінарного органу (направляла запити про надання інформації з приводу виготовлення повного тексту рішення, подавала заяву про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи тощо). Бракує також доказів існування причин (явищ, дій), які б могли об`єктивно завадити скаржниці у визначений законом строк оскаржити присуд Третьої ДП ВРП.

Не заперечуємо, що розгляд справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів повинен здійснюватися тільки із чітким дотриманням принципу незалежності судової влади, а також виключно на підставах, у межах та в спосіб, визначених законодавством, яке передбачає однакове ставлення до всіх суддів, тому не можна сказати, що суддя через подібні, наведені вище обставини повинен мати пріоритет оскарження рішення дисциплінарного органу щодо нього.

Серед іншого ВРП відповідальна за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів та розгляд справ щодо дисциплінарного провадження щодо суддів, який має відбуватися за зрозумілих прозорих правил вирішення дисциплінарних питань щодо них, з однаковим, визначеним законом підходом.

7. Підсумовуючи, слід зазначити, що ВРП, коли не поновила строк на оскарження рішення дисциплінарного органу, ухвалила рішення залишити скаргу ОСОБА_1 без розгляду та повернути її скаржниці з підстав закінчення строку, встановленого для її подання, - не порушила права останньої на оскарження рішення дисциплінарного органу, позаяк наведені у скарзі причини пропуску цього строку не є істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Ухвала ВРП містить слушні мотиви про відсутність правових підстав для поновлення строку на оскарження рішення її Третьої ДП. Велика Палата мала б прийняти рішення про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвали ВРП від 05 грудня 2023 року № 1181/0/15-23 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення її Третьої ДП від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15?21 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - без змін.

Судді М. І. Гриців

К. М. Пільков

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані Державної судової адміністрації України, CC BY 4.0). Первинний запис у реєстрі.