21 вересня 2023 року
м. Київ
ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Банаська О. О.
Справа № 990/49/22
Провадження № 11-95заі23
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Короткий зміст та підстави заявлених вимог
1. 29 березня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Політичної партії ?Опозиційна платформа - За життя?
(далі - відповідач, ПП ?Опозиційна платформа - За життя?), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Центральна виборча комісія (далі - ЦВК), Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просив:
1.1. Визнати з`їзд відповідача від 17 березня 2022 року (далі - з`їзд партії) таким, що не відбувся та проведений із порушенням установленого порядку і процедури його скликання.
1.2. Визнати протиправними та скасувати всі рішення з`їзду партії, включно з рішенням про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі їхнього виходу зі складу депутатської фракції відповідача у Верховній Раді України
(далі - ВР України) ІХ скликання, оформлені протоколом другого етапу ХХІV з`їзду партії (далі - протокол з`їзду партії).
2. Позов мотивував так:
2.1. На адресу ВР України надійшов датований 18 березня 2022 року лист за підписом ОСОБА_5 як співголови відповідача ?Про дострокове припинення повноважень народних депутатів України?. Додатком до цього листа був витяг із протоколу з`їзду партії. За змістом листа 17 березня 2022 року з`їзд партії прийняв рішення про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі їхнього виходу зі складу депутатської фракції відповідача у ВР України ІХ скликання. Про це засідання позивач дізнався після отримання ВР України зазначеного листа. Проведення з`їзду партії є протиправним і таким, що порушує публічний порядок в Україні.
2.2. Із електронного варіанту долученої до цього листа копії протоколу з`їзду партії позивач дізнався, що останній відбувся на підставі рішення, яке прийняла Стратегічна Рада відповідача й оформила протоколом № 7 від 16 березня 2022 року. Позивач є членом Стратегічної Ради відповідача і стверджує, що жодного її засідання, як і відповідного протоколу, в якому зафіксовані нібито прийняті рішення, не було.
2.3. Із лютого 2022 року позивач перебуває поза межами України. Тому 16 березня 2022 року не міг бути присутнім на засіданні Стратегічної Ради відповідача, на якій нібито розглядали питання про скликання з`їзду партії, а тим більше підписувати протокол цього засідання.
2.4. У протоколі засідання Стратегічної Ради відповідача № 7 від 16 березня 2022 року є завідомо неправдиві відомості про проведення цього засідання за участю позивача в режимі відеоконференції та про підписання позивачем відповідного протоколу. Позивач не брав участі у тому засіданні ні фізично, ні з використанням сучасних систем зв`язку, зокрема в режимі відеоконференції. Так само позивач не писав жодних заяв про надання повноважень голосувати замість нього на засіданні Стратегічної Ради відповідача іншому її члену.
2.5. Будь-які рішення співголів відповідача або органів під їхнім головуванням оформлюються виключно за підписами обох співголів відповідача (пункт 6.10 Статуту відповідача). Протокол з`їзду партії підписав лише один із них - ОСОБА_5 (позивач є іншим співголовою). Це означає, що протокол не тягне юридичні наслідки, бо ні Статут відповідача, ні законодавство не передбачають іншого способу скликання, проведення, прийняття й оформлення рішень з`їзду відповідача.
2.6. Прийняті на з`їзді партії рішення не зумовлюють будь-яких юридичних наслідків через відсутність у підписанта-співголови відповідача повноважень одноосібно приймати відповідні рішення. Порушений порядок управління діяльністю партії та прийняття нею рішень.
2.7. ?Спірне рішення? однаково стосується кожного з народних депутатів України, яких незаконно позбавили депутатського мандата. Звернення з позовом кожного із них ?об`єктивно не може опосередкувати ізольованого розгляду справи лише у контексті такого позивача?, бо вимога про скасування ?спірного рішення? є неподільною. Визнання останнього незаконним і скасування в контексті лише позивача неможливе без визнання його незаконним і скасування стосовно інших осіб, яких незаконно позбавили депутатського мандата.
2.8. Усі особи, яких з`їзд партії незаконно позбавив депутатських мандатів, подали спільну заяву про вихід із депутатської фракції відповідача. Останній щодо всіх цих осіб направив до ВР України один лист, а не окремі листи щодо кожної із зазначених осіб.
(2) Короткий зміст рішень суду першої інстанції
3. 12 квітня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу, згідно з якою заяву позивача про забезпечення позову задовольнив частково. Заборонив ЦВК вчиняти будь-які дії щодо визнання обраними народними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати у виборчому списку відповідача на підставі рішення з`їзду відповідача про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі їх виходу зі складу депутатської фракції відповідача у ВР України ІХ скликання, оформленого протоколом другого етапу ХХІV з`їзду відповідача від 17 березня 2022 року, до моменту набрання рішенням суду законної сили.
4. 09 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. Обґрунтував рішення так:
4.1. За змістом частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
4.2. Засідання 16 березня 2022 року Стратегічної ради відповідача є таким, що відбулось, а на протоколі, складеному за результатами цього засідання, є підписи присутніх на ньому трьох членів тієї ради. Проведення зазначеного засідання у форматі відеоконференції в разі неможливості забезпечити особисту участь окремих членів відповідає Статуту відповідача й обставинам справи.
4.3. Протокол з`їзду партії підписав головуючий на з`їзді, співголова відповідача ОСОБА_5 та секретар з`їзду ОСОБА_6. У з`їзді брали участь та голосували 36 із 50 обраних делегатів. Це підтверджує дотримання вимог Статуту відповідача про повноважність з`їзду, на якому були присутні та голосували більше половини обраних делегатів.
4.4. Позивач брав участь у з`їзді партії шляхом приєднання через відеоконференцзв`язок, а також брав участь у голосуваннях й обговоренні поставлених на порядок денний питань. Так, позивач особисто підтвердив, що під час обговорення та вирішення питань 2 - 4 порядку денного він утримався від голосування.
4.5. Під час з`їзду партії жодних зауважень або заперечень щодо дати його проведення, порушення процедури скликання чи визначення цієї дати тощо позивач не висловлював.
4.6. Головуючим на з`їзді партії був обраний лише ОСОБА_5 як співголова відповідача. Тому відсутність підпису іншого співголови - позивача - за його участі у з`їзді партії у форматі відеоконференції не може означати нелегітимність з`їзду партії та прийнятих на ньому рішень.
(3) Короткий зміст вимог апеляційної скарги
5. 13 червня 2023 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове - про задоволення позову.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ( ОСОБА_1 )
6. Позивач мотивував апеляційну скаргу так:
6.1. Засідання Стратегічної ради відповідача мали проводити під головуванням двох співголів партії. Згідно з пунктом 6.10 Статуту відповідача будь-які рішення співголів або органів під їхнім головуванням оформлюються виключно за підписом обох співголів відповідача.
6.2. Суд першої інстанції виснував про проведення засідання Стратегічної
ради відповідача та підписання позивачем протоколу цієї ради
від 16 березня 2022 року з посиланням на неналежний і недостовірний
доказ - копію ?з невідомим чином виготовленого протоколу? зазначеного засідання.
6.3. Висновок суду першої інстанції про проведення цього засідання Стратегічної ради відповідача у режимі відеоконференції мало ґрунтуватися не лише на усних свідченнях відповідача, яким протиставляються свідчення позивача про його відсутність на засіданні, але й на інших доказах, які у сукупності підтверджують факт скликання та проведення засідання у режимі відеоконференції за участю позивача.
6.4. Участь позивача у з`їзді партії, яку суд першої інстанції на підставі відеофайлу визнав установленою, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами. У відеофайлі немає інформації про обрання ОСОБА_5 головуючим на з`їзді партії та надання йому повноважень підписати відповідний протокол.
(2) Позиція інших учасників справи щодо доводів апеляційної скарги
(2.1.) Доводи ЦВК
7. 20 липня 2023 року ЦВК подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила врахувати відзив під час прийняття судового рішення. Обґрунтувала відзив так:
7.1. ЦВК не може оцінювати висновки суду першої інстанції щодо справи. Законодавство встановлює чіткі межі контролю за діяльністю політичних партій зі сторони органів державної влади, зокрема ЦВК. Остання неповноважна контролювати внутрішню діяльність політичних партій, включно зі скликанням і проведенням партійних з`їздів, а також здійснювати перевірку правомірності прийнятих рішень вищим керівним органом політичної партії, зокрема рішень щодо дострокового припинення повноважень народних депутатів України у разі їхнього виходу зі складу депутатської фракції цієї партії.
7.2. Голова ЦВК не доручав членам ЦВК взяти участь у з`їзді партії від імені ЦВК. Від відповідача до ЦВК не надходили ані повідомлення про проведення з`їзду, ані запрошення взяти у ньому участь представнику ЦВК. Законодавство, яке регулює відносини щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України, зокрема за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії, не встановлює вимоги щодо присутності під час прийняття такого рішення представника ЦВК.
(2.2.) Доводи відповідача
8. 02 серпня 2023 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення. Аргументував відзив так:
8.1. Відповідач перебуває у стані припинення.
8.2. Позивач належно не спростував те, що він дійсно брав участь у засіданні Стратегічної ради відповідача та у з`їзді партії і голосував із відповідних питань.
8.3. Позивач оскаржив рішення з`їзду партії через незгоду з прийнятими рішеннями. Тому вигадав формальні порушення, які, на його думку, мають бути підставою для скасування результатів волевиявлення інших членів партії. Він брав участь у роботі з`їзду партії, голосував із усіх питань порядку денного, не висловлював заперечень щодо законності проведення з`їзду.
8.4. Позивач свідомо нехтує та замовчує обставини, які стали причиною для ?такого оформлення рішень керівних органів відповідача?. Він ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну покинув нашу державу та ?всіляко ухилявся від повернення аж до позбавлення його громадянства України в липні 2022 року?.
8.5. Із 3 лютого 2022 року позивач перебуває в Ізраїлі. Засідання Стратегічної ради відповідача 16 березня 2022 року проводили у форматі відеоконференції. Члени цієї ради, які брали участь у засіданні, підписали скановані копії відповідного протоколу. Протягом розгляду справи у суді позивач не надав жодного доказу для спростування дійсності на цьому протоколі його підпису, який поставив власноручно (зокрема немає звернень до правоохоронних органів щодо підроблення).
ІІІ. Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
9. 21.09.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі № 990/49/22 скасувала, провадження у справі № 990/49/22 закрила.
10. Постанова Великої Палати Верховного Суду мотивована таким:
10.1. Позивач не має права на звернення з таким позовом до суду. Він не є представником інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Ні матеріали справи, ні норми чинного законодавства, зокрема Закону України ?Про політичні партії в Україні?, не підтверджують повноваження позивача діяти в інтересах зазначених осіб, зокрема як членів партії чи народних депутатів України. А саме ті особи, враховуючи припис частини четвертої статті 22 КАС України, могли заявити до Верховного Суду вимоги щодо дострокового припинення з`їздом партії їхніх повноважень народних депутатів України.
10.2. У позовній заяві зазначено, що ?визнання незаконним та скасування спірного рішення в контексті лише позивача об`єктивно неможливе без визнання його незаконним і скасування стосовно інших осіб, яких незаконно позбавили депутатського мандата?. Тобто позивач усвідомлює, що задоволення його вимог створюватиме юридичні наслідки для інших осіб. Однак не обґрунтував, які саме наслідки відповідне рішення суду зумовить для позивача.
10.3. Якщо позивач діяв в інтересах публічного порядку, про порушення якого зазначив у позовній заяві, то законодавство України не передбачає можливості подання позову, який відомий у теорії права як actio popularis, без обов`язку підтвердити, що відповідний акт, рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо зачіпає права та інтереси самого позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 9901/252/21 (пункт 28; № у ЄДРСР 112516534)). Такий позов можливий як виняток із загального правила, наприклад, на підставі Орхуської конвенції та Закону України ?Про охорону навколишнього природного середовища? (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17 (пункти 45-56; № у ЄДРСР 78977479)).
10.4. Конвенція також не передбачає можливості actio popularis з метою тлумачення прав і свобод, які вона гарантує, або дозволу оскаржити положення внутрішньодержавного права тільки тому, що особа вважає, не перебуваючи під прямим впливом такого положення, що воно може суперечити Конвенції
(див. mutatis mutandis рішення від 15 березня 2012 року у справі ?Аксу проти Туреччини? (Aksu v. Turkey), заява № 4149/04 та 41029/04, § 50, від 29 квітня 2008 року у справі ?Бьорден проти Сполученого Королівства? (Burden v. The United Kingdom), заява № 13378/05, § 33).
10.5. Доводи позивача є абстрактними. Відсутнє обґрунтування негативного впливу з`їзду партії й ухвалених на ньому рішень на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси саме позивача, а не певних народних депутатів України, дострокового припинення повноважень яких власне стосувалося рішення з`їзду партії. Позивач не визначив його права, свободи чи інтереси, які мав би захистити (поновити) суд. Це підтверджує відсутність належного об`єкта захисту в суді.
10.6. Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої
статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за змістом зазначеного припису поняття ?спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства? слід тлумачити як поняття, що стосується як спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
10.7. Між позивачем і відповідачем відсутні публічно-правові відносини, з`їзд партії й ухвалені на ньому рішення не створили безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/або обов`язків, не потягнули за собою прийняття жодного владного управлінського рішення щодо позивача, а тому звернення останнього до суду з адміністративним позовом, зокрема з мотивів, які пов`язані з внутрішньоорганізаційною діяльністю відповідача, не мало належного юридичного підґрунтя. Суд першої інстанції не звернув на це увагу, розглянув аргументи позивача та дав на них відповіді.
ІV. СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
11. З постановою Великої Палати Верховного Суду в частині закриття провадження у справі не погоджуюся та вважаю, що слід було прийняти постанову, якою змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , а тому відповідно до частини третьої статті 34 КАС України висловлюю окрему думку щодо прийнятої постанови з огляду на таке.
12. За статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
13. Відповідно до частин другої, третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
14. Частинами першою, третьою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
15. Обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність (див. постанови Верховного Суду України від 23 травня 2017 року у справі
№ 800/541/16, від 13 червня 2017 року у справі № П/800/496/16, від 24 жовтня 2017 року у справі № 805/4956/15-а, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 9901/216/19 (провадження № 11-1234заі19)).
16. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у
законах України право на судовий захист передбачає можливість
звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 826/13187/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 806/204/17,
від 20 червня 2023 року у справі № 740/4523/18).
17. Тобто судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику.
18. У справі, яка переглядалася, позивач як член Стратегічної ради
ПП ?Опозиційна платформа - За життя? звернувся до суду із позовом до
ПП ?Опозиційна платформа - За життя? з вимогами:
18.1. Визнати з`їзд партії від 17 березня 2022 року таким, що не відбувся та проведений із порушенням встановленого порядку і процедури його скликання.
18.2. Визнати протиправними та скасувати всі рішення з`їзду партії, включно з рішенням про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі їхнього виходу зі складу депутатської фракції відповідача у ВР України ІХ скликання, оформлені протоколом другого етапу ХХІV з`їзду партії.
19. В якості підстав заявлених вимог позивач зазначав, що жодного
рішення Стратегічної ради ПП ?Опозиційна платформа - За життя?
та відповідного протоколу про нібито прийняті рішення 16 березня 2022 року, не оформлялось, участі у відповідному засіданні він не брав, протоколу засідання Стратегічної ради ПП ?Опозиційна платформа - За життя? від 16 березня 2022 року № 7 не підписував, з урахуванням чого вважав, що з`їзд партії проведено з порушеннями, а протокол такого з`їзду підписано не у відповідності зі Статутом ПП ?Опозиційна платформа - За життя?.
20. Позивач стверджував, що спірне рішення однаково стосується кожного з народних депутатів України, яких незаконно позбавили депутатського мандата, а звернення з позовом кожного із них ?об`єктивно не може опосередкувати ізольованого розгляду справи лише у контексті такого позивача?, оскільки вимога про скасування ?спірного рішення? є неподільною. Визнання останнього незаконним і скасування в контексті лише позивача неможливе без визнання його незаконним і скасування стосовно інших осіб, яких незаконно позбавили депутатського мандата.
21. Зі змісту наведених позивачем предмету заявлених вимог та підстав позову вбачається, що ОСОБА_1 у поданому до суду позові, на чому також звернула увагу Велика Палата Верховного Суду, зазначав, що задоволення його вимог створюватиме юридичні наслідки для інших осіб, однак не обґрунтував, які саме наслідки зазначене рішення суду зумовить для нього як позивача.
22. Тобто позов ОСОБА_1 фактично подано на захист інтересів народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а не на захист власних прав, свобод чи інтересів позивача.
23. Велика Палата Верховного Суду за результатом перегляду в апеляційному порядку ухваленого у цій справі рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 травня 2023 року за позовом ОСОБА_1 дійшла висновку, що між позивачем і відповідачем відсутні публічно-правові відносини, з`їзд партії й ухвалені на ньому рішення не створили безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/або обов`язків, не потягнули за собою прийняття жодного владного управлінського рішення щодо позивача, звернення останнього до суду з адміністративним позовом не мало належного юридичного підґрунтя.
24. З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
від 09 травня 2023 року скасувала, а провадження у справі закрила.
25. Однак висновок Великої Палати Верховного Суду про наявність підстав для закриття провадження за результатом розгляду заявлених вимог позивача вважаю помилковим.
26. Згідно із частинами першою, другою статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
27. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
28. Позивач в адміністративному процесі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Неналежним позивачем є особа, якій не належить право на звернення до суду з адміністративним позовом.
29. За частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. У контексті завдань адміністративного судочинства, визначених
статтею 2 КАС України, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести
(а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
31. Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
32. Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.
33. З`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення (див. висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19, від 27 лютого 2023 року у справі № 600/3900/21-а, від 31 серпня 2023 року у справі № 260/1602/19).
34. Схожого за змістом висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову у разі не доведення особою порушення її права чи безпосереднього інтересу, пред`явлення позову неналежним позивачем, дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі
№ 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), від 07 липня 2020 року у справі
№ 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19).
35. Утім Велика Палата Верховного Суду наведеного не врахувала та за обставин оскарження позивачем рішень, які нестворили безпосередньо для нього жодних юридичних прав та/або обов`язків, не потягнули за собою прийняття жодного владного управлінського рішення щодо нього, закрила провадження у справі.
V. ВИСНОВКИ
36. Велика Палата Верховного Суду повинна була прийняти постанову, якою змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , виклавши її мотивувальну частину в редакції прийнятої постанови суду.
Суддя О. О. Банасько