ОКРЕМА ДУМКА (розбіжна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М.
Справа № 910/2592/19
Провадження № 12-41гс23
І. ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
1. Із ухвалою Великої Палати Верховного Суду про прийняття для продовження розгляду справи з метою відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (№ у ЄДРСР 107064709), не погоджуємося. Вважаємо, що прийняття справи № 910/2592/19 було недоцільним. Крім того, її вирішення Великою Палатою Верховного Суду створює ризики для іншого провадження, в якому той самий заявник - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк»), - урахувавши саме висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (№ у ЄДРСР 107064709), звернулося до суду, зокрема, з вимогою про витребування майна від переможця аукціону (див. ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 квітня 2023 року про відкриття провадження у справі № 914/2618/16 (914/1194/23) (№ у ЄДРСР 110278705)).
ІІ. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2592/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Бліц-Інформ» (далі - банкрут).
(1) Короткий зміст заяв
2. У межах справи про банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ» до суду першої інстанції надійшли заяви (далі - заяви):
2.1. Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») до ПрАТ «Бліц-Інформ», арбітражного керуючого Куліченка М. В. (далі - арбітражний керуючий), Товарної біржі (далі - ТБ) «Українська міжрегіональна спеціалізована», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Палп Мілл Прінт». АТ «Укрексімбанк» просило:
(1) визнати недійсними договори купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), які ПрАТ «Бліц-Інформ» уклало із ТзОВ «Палп Мілл Прінт» за результатами проведення 18 листопада 2019 року другого повторного аукціону з продажу майна банкрута;
(2) визнати недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, видані 28 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною (далі - приватний нотаріус Мурська Н. В.);
(3) визнати недійсним свідоцтво про придання нерухомого майна на аукціоні, видане 27 грудня 2019 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною;
(4) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які прийняла приватний нотаріус Мурська Н. В. ;
(5) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке прийняв державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревич Андрій Валентинович ;
(6) визнати за банкрутом право власності на об`єкти нерухомого майна;
(7) зобов`язати ТзОВ «Палп Мілл Прінт» передати (повернути) банкруту нерухоме та рухоме майно, реалізоване 18 листопада 2019 року на другому повторному аукціоні з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ», яке організувала Товарна біржа «Українська міжрегіональна спеціалізована» (далі - ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована»).
2.2. АТ «Асвіо Банк» до ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПрАТ «Бліц-Інформ». АТ «Асвіо Банк» просило:
(1) визнати недійсним оформлене протоколом від 12 листопада 2019 року про визначення учасників аукціону рішення ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована» у частині недопуску АТ «Асвіо-Банк» до участі 18 листопада 2019 року у другому повторному аукціоні з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ»;
(2) визнати недійсними оформлені протоколом від 18 листопада 2019 року результати другого повторного аукціону з продажу 18 листопада 2019 року майна ПрАТ «Бліц-Інформ» частинами.
2.3. Компанії з обмеженою відповідальністю (далі - Компанія) «ЮПіЕм Сейлз Ої» (UPM Sales Oy, Республіка Фінляндія) до ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована», ТзОВ «Палп Мілл Прінт», ПрАТ «Бліц-Інформ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н. В., арбітражного керуючого, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А., державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А. В. Компанія «ЮПіЕм Сейлз Ої» просила:
(1) визнати недійсними оформлені протоколом від 18 листопада 2019 року результати другого повторного аукціону з продажу майна банкрута;
(2) визнати недійсними договори купівлі-продажу майна банкрута, укладені за результатами проведення 18 листопада 2019 року другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ»;
(3) застосувати наслідки недійсності договорів купівлі-продажу шляхом повернення сторонами у натурі всього, що вони одержали на виконання цих договорів;
(4) визнати недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, які 28 листопада 2019 року видала приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н. В.;
(5) скасувати внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ТзОВ «Палп Мілл Прінт», щодо придбання майна за результатами проведення 18 листопада 2019 року другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ»;
(6) зобов`язати арбітражного керуючого вжити заходи з відновлення права власності ПрАТ «Бліц-Інформ» на майно, відчужене за результатами другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ» від 18 листопада 2019 року, та повернення цього майна до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства.
(2) Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Суди розглядали справу неодноразово.
4. 31 серпня 2022 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у задоволенні заяв. Обґрунтував так:
4.1. У матеріалах справи відсутні відомості про те, що будь яка особа, яка мала намір взяти участь в аукціоні, не змогла цього зробити через неможливість, наприклад, ознайомитися із майном, виставленим на торги.
4.2. Строк на подання заявок на участь в аукціоні, визначений організатором аукціону, є розумним і таким, що забезпечує основну мету аукціону - реалізацію майна банкрута за найвищою ціною. Організатор аукціону встановив достатній час для подання заявок на участь в аукціоні з урахуванням необхідності підтвердити надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані у повідомленні про проведення аукціону.
4.3. Подання п`яти «заявок на участь в аукціоні, на якому продавалось майно поліграфічної галузі виробництва», підтверджує достатність встановленого організатором аукціону строку для такого подання. Відсутність скарг інших осіб щодо недостатності цього строку також підтверджує достатність і розумність останнього.
4.4. Недоплата АТ «Асвіо Банк» гарантійного внеску за наявності достатнього для цього часу може означати відсутність у фінансової установи реальних намірів брати участь в аукціоні з придбання непрофільного для неї активу.
4.5. Банківська діяльність АТ «Асвіо Банк» не має нічого спільного з «єдиним майновим комплексом підприємства поліграфічної галузі». Закон України «Про банки і банківську діяльність» встановлює «обмеження на володіння банками нерухомим майном та наявність письмового дозволу Національного банку України».
4.6. Наведені обставини підтверджують відсутність реальних намірів АТ «Асвіо Банк» брати участь у другому повторному аукціоні з продажу майна банкрута.
(3) Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. 4 квітня 2023 року Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції щодо вимог АТ «Асвіо-Банк» й АТ «Укрексімбанк». У частині тих вимог ухвалив нове рішення: визнав недійсним оформлене протоколом від 12 листопада 2019 року про визначення учасників аукціону рішення ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована» стосовно недопущення АТ «Асвіо-Банк» до другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ», призначеного на 18 листопада 2019 року; визнав недійсними оформлені протоколом № 1 результати другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ», що відбувся 18 листопада 2019 року; у решті вимог відмовив. Аргументував так:
5.1. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, що призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та до порушення принципу правової визначеності (рішення у справі «Волчлі проти Франції», «ТзОВ «Фріда» проти України»).
5.2. АТ «Асвіо Банк» сплатило 49 588 637,00 грн гарантійного внеску. Загальний розмір останнього становив 49 588 637,65 грн, тобто 10 % початкової вартості лоту. АТ «Асвіо Банк» не доплатило лише 65 коп. Тому колегія суддів вважала помилковим висновок суду першої інстанції про невиконання АТ «Асвіо Банк» умов щодо сплати внеску у необхідному розмірі.
5.3. Неспроможними, такими, що ґрунтуються лише на припущеннях, є доводи відповідача, з якими безпідставно погодився суд першої інстанції, про те, що недоплата гарантійного внеску може підтверджувати відсутність реальних намірів АТ «Асвіо Банк» брати участь в аукціоні з придбання непрофільного для банку активу.
5.4. Висновок суду першої інстанції про те, що банківська діяльність АТ «Асвіо Банк» не має нічого спільного з єдиним майновим комплексом підприємства поліграфічної галузі, а Закон України «Про банки і банківську діяльність» встановлює «обмеження на володіння банками нерухомим майном та наявність письмового дозволу Національного банку України», не підтверджені жодними доказами.
5.5. Визначення критеріїв здійснення банком ризикової діяльності та здійснення відповідних заходів впливу належить до компетенції Національного банку України і не є предметом цієї справи, яка стосується встановлення підстав недійсності аукціону з продажу майна.
5.6. Ціна продажу склала 49 588 637,20 грн і майже дорівнювала сумі гарантійного внеску. Це підтверджує штучний характер участі інших осіб в аукціоні та відсутність між ними конкуренції. Вказане виключає формування найвищої ціни продажу як головної мети аукціону.
5.7. Порушення організатора аукціону під час підготовки останнього, що виявились у безпідставному недопущенні до участі АТ «Асвіо Банк», призвели до відсутності конкуренції між учасниками. Внаслідок цього була сформована низька ціна. Тому основна мета аукціону - продати майно за найвищою ціною - не була досягнута.
5.8. Оскільки задоволення вимог про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута матиме згідно з частиною третьою статті 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» наслідок у вигляді визнання недійсними в силу закону правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, то вимоги про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, варто залишити без задоволення. З тих же мотивів необхідно відмовити у задоволенні вимог про визнання права власності та у повернення боржнику майна, реалізованого на спірному аукціоні.
(4) Короткий зміст касаційних скарг
6. 10 травня 2023 року ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована» подала касаційну скаргу. Просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Аргументувала так:
6.1. Висновок апеляційного суду ґрунтується виключно на практиці ЄСПЛ щодо надмірного формалізму під час вирішення спорів між суб`єктами господарювання. Тому не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо законності й обґрунтованості судового рішення.
6.2. Відсутній висновок Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах:
6.2.1. Щодо застосування практики ЄСПЛ як єдиного джерела права у вирішенні спорів між суб`єктами господарювання, зокрема у випадку встановлення у діях учасників господарських правовідносин надмірного формалізму.
6.2.2. Щодо порядку дій організатора аукціону у випадку недоплати заявником гарантійного платежу.
7. 12 травня 2023 року ТзОВ «Палп Мілл Прінт» подало касаційну скаргу. Просило скасувати постанову апеляційного суду у частині задоволених вимог і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Мотивувало так:
7.1. Непідтвердження надходження гарантійного внеску на відповідний рахунок, зокрема через несплату, є окремою та самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову у допуску заявника до участі в аукціоні.
7.2. Велика Палата Верховного Суду у постанові в справі № 914/2618/16 з подібними правовідносинами уже вирішила питання щодо належності й ефективності вимог. Вимога АТ «Асвіо-Банк» про визнання недійсним рішення організатора аукціону про недопущення АТ «Асвіо-Банк» до участі в аукціоні та визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна є неналежними способами захисту.
8. 12 травня 2023 року ТзОВ «Перевага-Фінанс» подало касаційну скаргу. Просило скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до того суду. Обґрунтувало так:
8.1. Господарський суд міста Києва визнав ТзОВ «Перевага-Фінанс» конкурсним кредитором ПрАТ «Бліц-Інформ». ТзОВ «Перевага-Фінанс» є головою комітету кредиторів, а отже, є учасником справи № 910/2592/19 про банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ».
8.2. Єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд зазначив недотримання практики ЄСПЛ організатором аукціону, який, на думку апеляційного суду, допустив надмірний формалізм і не допустив до участі в аукціоні АТ «Асвіо-Банк» через недоплату 65 копійок гарантійного внеску.
8.3. Припущення як щодо безпідставності недопуску до участі в аукціоні АТ «Асвіо-Банк», так і стосовно того, що у разі його допуску ціна продажу майна банкрута була би вищою, не було підтверджене належними та допустимими доказами і приписами законів.
8.4. Апеляційний суд не навів жодних порушень організатором аукціону приписів, які регулюють процедуру продажу майна банкрута та які давали би підстави для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.
9. 15 травня 2023 року АТ «Укрексімбанк» подало касаційну скаргу. Просило: скасувати постанову апеляційного суду у частині відмови у задоволенні вимог АТ «Укрексімбанк»; ухвалити в оскарженій частині нове рішення, згідно з яким позовні вимоги АТ «Укрексімбанк» задовольнити у повному обсязі. Обґрунтувало так:
9.1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній на час проведення спірного аукціону, передбачав способом захисту інтересів кредитора визнання недійсним правочину з відчуження майна боржника у межах провадження у справі про банкрутство з подальшим поверненням майна до ліквідаційної маси боржника (частини перша-друга статті 20).
9.2. Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого скасування реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права кредитора, буде неможливо.
9.3. Організатор аукціону встановив абсурдно короткий проміжок часу на подання заяв на участь в аукціоні протягом 5 робочих днів із обмеженням часу подання заявок у будні дні до 13:00. Тобто для потенційних учасників повторного аукціону сумарно було відведено всього 20 годин.
10. 16 травня 2023 року арбітражний керуючий банкрута подав касаційну скаргу. Просив скасувати постанову апеляційного суду у частині задоволених вимог і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Мотивував так:
10.1. Важливим є не розмір недоплати гарантійного внеску, а факт такої недоплати, адже, встановлюючи «прийнятну суму» помилки, неминуче буде порушений принцип юридичної визначеності.
10.2. Непідтвердження надходження гарантійного внеску на відповідний рахунок є самостійною підставою для прийняття рішення про відмову у допуску заявника до участі у конкурсі.
10.3. Рішення суду першої інстанції відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 922/4587/13 (№ у ЄДРСР 85327060).
10.4. АТ «Асвіо-Банк» мало право на захист його прав шляхом стягнення з організатора аукціону штрафу, а не шляхом оскарження результатів конкурсу. Обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.
(5) Зміст ухвали про передання справи Великій Палаті Верховного Суду
11. 13 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передання справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (№ у ЄДРСР 107064709), про те, що вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача, або уточнити вказаний висновок щодо правовідносин у спорі за позовом особи, яка не є кредитором боржника, проте вважає, що її право порушене внаслідок безпідставного недопущення її до участі в аукціоні. Аргументував ухвалу так:
11.1. Концентруючи розгляд майнових спорів щодо активів боржника у межах єдиної процедури банкрутства задля прискорення розгляду справи про неплатоспроможність особи, парламент для забезпечення належного захисту майнових інтересів кредиторів такої особи надав їм право на звернення до суду з вимогою про визнання недійсними правочинів, укладених із порушенням процедури продажу майна у справі про банкрутство, та визначив спеціальним наслідком такої недійсності повернення майна до ліквідаційної маси, а у разі неможливості повернення - відшкодування вартості майна за ринковими цінами на момент вчинення правочину або майнової дії кредитором, який це майно набув.
11.2. Обрання способу захисту прав та інтересів кредитора є прерогативою останнього, який діє з урахуванням особливостей таких способів у справах про банкрутство.
11.3. Висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/2618/16 потребують уточнення. Зокрема, чи мають вони застосовуватися до всіх без виключення спорів, у яких предметом оскарження є результати торгів, безвідносно до того, які обставини справи були супутніми під час проведення аукціону, і незважаючи на те, хто виступає позивачем у таких спорах - ліквідатор боржника, кредитор, заставний кредитор, інша заінтересована особа. Чи зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду щодо неналежності способу захисту стосується спірних правовідносин саме справи № 914/2618/16, і суди нижчих інстанцій згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України не мають його враховувати як висновок про застосування статті 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час вирішення спорів про визнання недійсними результатів аукціону у справах про банкрутство.
11.4. Ні Конституція України, ні жоден Закон України не передбачають можливість відмови у позові тоді, коли спосіб захисту є неефективним чи непередбачений законом або договором. Це обмежує законодавчо встановлений «принцип цивільного права», згідно з яким право на обрання певного способу захисту порушеного права належить позивачу й обмежується лише у випадках, прямо передбачених законом.
11.5. Висновок Великої Палати Верховного Суду щодо неефективності такого способу захисту як «визнання недійсним аукціону» та «визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута» не є релевантним законодавчому регулюванню у процедурах банкрутства, оскільки:
(1) такий спосіб захисту інтересу кредитора передбачений спеціальним законом, що надає позивачу законні сподівання на захист його інтересу у судовому порядку;
(2) суд не може відмовити у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, якщо він передбачений законом або договором;
(3) виникає багато питань щодо вирішення долі коштів, сплачених за майно банкрута, оскільки такий захист порушеного права як витребування майна, проданого на аукціоні, зумовить подання додаткових позовів або боржником, або поточним володільцем майна (залежно від вирішення спору). Це «не сприяє принципу процесуальної економії»;
(4) з`ясування питання добросовісності поточного володільця відчуженого на аукціоні майна не охоплює велику частку внутрішньоорганізаційних наслідків такого продажу з порушеннями, притаманними саме банкрутству, зокрема відшкодування шкоди боржникові внаслідок проведення незаконного аукціону за неможливості витребування майна від добросовісного набувача;
(5) не враховує, що визнання аукціону з продажу майна банкрута недійсним має метою захист не лише боржника, але і його кредиторів. Останні за своїм позовом повинні мати можливість донести суду весь перелік тих порушень, які допустили під час проведення аукціону всі його учасники: ліквідатор як замовник, торгівельна організація, інші учасники аукціону, зокрема переможець;
(6) залишає невирішеним питання про те, чи треба застосовувати наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 висновок щодо неефективності такого способу захисту як «визнання недійсним аукціону» та «визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута» за позовом особи, яка не є кредитором боржника, але вважає, що її право порушили, безпідставно не допустивши до участі в аукціоні.
(6) Зміст ухвали Великої Палати Верховного Суду
12. 16 серпня 2023 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу про прийняття справи до розгляду та її призначення у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Обґрунтувала тим, що принцип верховенства права передбачає юридичну визначеність, зокрема при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
ІІІ. СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
13. Із ухвалою Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося. Вважаємо, що справу треба було повернути Верховному Суду у складі відповідної колегії суддів Касаційного господарського суду.
14. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (частина четверта статті 302 ГПК України).
15. Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати (частина шоста статті 303 ГПК України).
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду просив відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (№ у ЄДРСР 107064709), про те, що вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача, або уточнити вказаний висновок щодо правовідносин у спорі за позовом особи, яка не є кредитором боржника, однак вважає, що її право порушене через безпідставне недопущення до участі в аукціоні з продажу майна боржника.
17. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що висновки щодо застосування норм права суд формулює, виходячи з конкретних обставин справи. Інакше кажучи, на відміну від парламенту, суд не встановлює абстрактні правила поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певної норми права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 68; № у ЄДРСР 95509407), від 1 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц (пункт 149; № у ЄДРСР 110231822), від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (пункт 51; № у ЄДРСР 112406156)).
18. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень вказала, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49).
19. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45; № у ЄДРСР 77969515), від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (пункт 54; № у ЄДРСР 82568415), від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23; № у ЄДРСР 90458954), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 41; № у ЄДРСР 96890711), від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (пункт 62; № у ЄДРСР 105301901), від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (пункт 53; № у ЄДРСР 112406156)).
20. У межах справи про банкрутство № 914/2618/16 банк звернувся до суду із вимогами:
визнати недійсними результати аукціону з продажу майна боржника, яке перебувало в іпотеці та заставі банку;
визнати недійсним договір купівлі-продажу цього майна, яким оформлений його продаж на аукціоні;
визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні товариством з обмеженою відповідальністю - переможцем аукціону;
скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за переможцем аукціону,
зобов`язати переможця аукціону передати (повернути) рухоме і нерухоме майно боржникові.
21. Факти, які стали підставами для звернення банку з вказаними вимогами у справі № 914/2618/16 можна узагальнити так:
майно, що було предметом продажу на аукціоні, перебувало в іпотеці та заставі банку на підставі іпотечного договору та договорів застави, укладених із боржником для забезпечення виконання вимог банку до цього боржника за відповідними договорами;
за договором боржника із біржею-організатором торгів ліквідатор боржника мав отримати згоду на продаж заставного майна у забезпеченого кредитора-банку чи у суду;
на момент проведення аукціону дія дозволу суду на продаж заставного майна була зупиненою апеляційним судом;
на момент проведення аукціону діяла судова заборона ліквідаторові та біржі вчиняти дії з проведення аукціону з продажу майна боржника, яке було предметом забезпечувальних договорів, і про цю заборону ліквідатор і біржа знали;
початкова вартість майна боржника, відчуженого на аукціоні, не відповідала ринковій, не була погодженою із банком, якому ліквідатор не надав копій висновків і звітів за результатами оцінки заставного майна;
строк для подання заявок особами, які були зацікавлені у придбанні майна боржника, становив лише чотири робочі дні, що штучно перешкодило участі в аукціоні всіх зацікавлених осіб;
засновником і єдиним учасником переможця аукціону, створеного у день надання судом першої інстанції згоди на продаж заставного майна, є товариство з обмеженою відповідальністю, яке під час провадження у справі про банкрутство боржника здійснювало господарську діяльність на виробничих потужностях останнього, а керівником переможця аукціону є колишній директор боржника;
за рахунок банку як іпотекодержателя та заставодержателя переможець аукціону (покупець) набув право власності на заставне майно, яке не міг набути зокрема, тому, що: (а) не є добросовісним набувачем, ураховуючи його пов`язаність із боржником;(б) була зупинена дія ухвали суду першої інстанції, згідно з якою цей суд, зокрема, надав згоду на продаж заставного майна боржника; (в) діяла судова заборона ліквідатору та біржі вчиняти дії з проведення аукціону(ів) з продажу та/або у будь-який спосіб здійснювати заходи з реалізації/відчуження заставного майна боржника, що є предметом забезпечувальних договорів; (г) ліквідатору та біржі було відомо про наявність судової заборони вчиняти дії щодо проведення аукціону з продажу заставного майна; (ґ) ліквідатор діяв недобросовісно, коли визначив для подання заявок особами, які зацікавлені в придбанні майна боржника на аукціоні, нерозумний строк і встановив нерозумну початкову вартість запропонованого до продажу на аукціоні заставного майна.
22. Банк у справі № 914/2618/16 вважав, що для задоволення його майнового інтересу потрібне таке нагромадження позовних вимог, за якого від задоволення однієї залежатиме задоволення іншої. Інакше кажучи, на думку банку, лише визнавши недійсними результати аукціону з продажу майна боржника, яке перебувало в іпотеці та заставі банку, нібито можна визнати недійсними договір купівлі-продажу цього майна, яким оформлений його продаж на аукціоні, та свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні; таке визнання недійсним відповідного договору та свідоцтва нібито дозволяє скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за переможцем аукціону та внаслідок цього зобов`язати останнього передати (повернути) рухоме і нерухоме майно боржникові.
23. Велика Палата Верховного Суду із підходами банку до захисту його майнового інтересу у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 не погодилася. Ключові висновки тієї постанови зводяться до таких:
враховуючи те, що банк був іпотеко- та заставодержателем і не отримав належного задоволення його вимог за забезпечувальними договорами, він може обґрунтовувати, що вчинені правочини, зокрема підписаний боржником із переможцем аукціону (покупцем) договір купівлі-продажу, не могли бути достатньою правовою підставою для набуття заставного майна таким переможцем. А тому вправі, враховуючи вимоги частин другої та третьої статті 264 ЦК України (щодо переривання позовної давності), у цих спірних правовідносинах витребувати в інтересах боржника заставне майно у переможця аукціону на підставі статті 1212 ЦК України (у разі, якщо це майно буде відчужене третій особі, - витребувати його від неї на підставі статей 387, 388 ЦК України). Для цього немає потреби окремо оскаржувати результати аукціону та договір купівлі-продажу, яким оформлений продаж заставного майна на аукціоні(пункт 36 постанови);
рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння у спірних правовідносинах є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за боржником права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за переможцем аукціону, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункти 38, 50 постанови);
з огляду на вказане заявлення банком у власних інтересах і в інтересах боржника вимоги про скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за переможцем аукціону не є необхідним для ефективного захисту цих інтересів (пункт 51 постанови);
так само позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача (пункт 39 постанови);
з огляду на те, що банк розглядав вимогу про зобов`язання переможця аукціону повернути майно боржникові як наслідок недійсності договору-купівлі продажу цього майна на аукціоні, вимога про витребування майна за змістом нетотожна вимозі про зобов`язання переможця аукціону повернути заставне майно боржникові. Остання теж не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах (пункт 41 постанови);
визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту(пункт 43 постанови);
якщо нерухоме майно придбаває саме добросовісна особа (тобто така, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб), то вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо прав інших осіб на це майно чи його обтяження (пункт 54 постанови);
не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (пункт 55 постанови);
аргументи банку про недобросовісність продавця та покупця-переможця аукціону слід оцінити у провадженні за вимогою про витребування майна від цього переможця, зокрема те,
(а) чи був розумним для досягнення мети аукціону встановлений в оголошенні для подання заявок потенційними покупцями строк, ураховуючи вихідні дні, визначений для прийняття заявок час, необхідність ознайомлення зі заставним майном і сплати гарантійного внеску (див. висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 11 червня 2019 року у справі № 903/455/16 (пункт 19));
(б) чизнав або міг знати переможець аукціону, проявивши розумну обачність і враховуючи його можливий зв`язок із боржником через засновника (учасника) та директора, про судову заборону відчужувати заставне майно, зупинення дії ухвали суду про надання згоди на продаж цього майна, а також про порушення процедури підготовки та проведення аукціону, які підривають засади конкурентного продажу, зокрема з огляду на те, що боржник (продавець) через свого ліквідатора знав про судову заборону вчинення дій щодо проведення аукціону з продажу заставного майна (див. ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 914/2618/16 (реєстровий номер 84663350); технічний запис відповідного судового засідання (т. 34-16А, а. с. 154; файл 1 2021_08_31 13-40-05; час: 00:03:49 - 00:05:11, 00:06:50 - 00:09:38)), не вжив заходів для попередження реалізації цього майна 27 вересня 2019 року, а підписав договір купівлі-продажу, яким оформлений продаж заставного майна на аукціоні,1 листопада 2019 року, тобто після того, як апеляційний суд скасував вжиті ним заходи забезпечення вимог кредиторів(позову).
Перелік обставин, якими позивач може обґрунтовувати недобросовісність переможця аукціону, не є вичерпним(пункт 59 постанови);
арбітражний керуючий має спеціальний статус, за яким прирівнюється до службової особи підприємства-боржника, та не набуває статусу відповідача у разі оскарження його дій (бездіяльності) як ліквідатора. Арбітражний керуючий може бути відповідачем за похідним позовом власника (учасника, акціонера) боржникапро відшкодування збитків, завданих боржникові арбітражним керуючим (пункт 12 статті 20, стаття 54 ГПК України). Проте банк звернувся до суду з іншими вимогами. За жодною із них арбітражний керуючий не є належним відповідачем. Це підтверджує і той факт, що арбітражний керуючий у тій справі подавав близькі за змістом відзиви на касаційну скаргу як від свого імені, так і від імені боржника, ліквідатором якого був арбітражний керуючий (пункти 66, 70, 71 постанови).
24. У межах справи про банкрутство № 910/2592/19 три юридичні особи звернулися до суду із вимогами щодо майна боржника:
(1) АТ «Укрексімбанк» - до боржника, арбітражного керуючого, організатора аукціону, переможця аукціону та двох нотаріусів і державного реєстратора з вимогами (а) визнати недійсними договори купівлі-продажу майна банкрута за результатами проведення другого повторного аукціону з продажу цього майна; (б) визнати недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні; (в) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; (г) визнати за банкрутом право власності на об`єкти нерухомого майна, відчужені переможцеві аукціону; (ґ) зобов`язати останнього передати (повернути) банкруту нерухоме та рухоме майно, реалізоване на другому повторному аукціоні;
(2) АТ «Асвіо Банк»- до організатора аукціону з вимогами (а) визнати недійсним рішення товарної біржі про недопущення АТ «Асвіо Банк» до другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами, (б) визнати недійсними результати цього аукціону;
(3) Компанія «ЮПіЕм Сейлз Ої»- до організатора аукціону, його переможця, боржника, арбітражного керуючого, двох приватних нотаріусів і державного реєстратора з вимогами (а) визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, (б) визнати недійсними відповідні договори купівлі-продажу майна банкрута, (в) застосувати наслідки недійсності цих договорів шляхом повернення сторонами всього, що вони отримали, у натурі, (г) визнати недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, (ґ) скасувати записи про проведення державної реєстрації права власності переможця аукціону на майно банкрута, (д) зобов`язати арбітражного керуючого вжити заходи з відновлення права власності банкрута на майно та повернення останнього до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства.
25. Підставами для цих заяв стали такі:
25.1. З 4 до 19 липня 2019 року арбітражний керуючий провів інвентаризацію майна банкрута, за наслідком якої склав акт. Останній не містить повних і об`єктивних відомостей щодо фактичної наявності майна, його місцезнаходження, з включенням до переліку майна того, якого немає, тощо.
25.2. 18 вересня 2019 року Господарський суд м. Києва у справі № 910/2592/19 постановив ухвалу, згідно з якою скасував усі обтяження, обмеження й арешти, накладені на рухоме майно банкрута. Проте не всі такі обтяження були зняті у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
25.3. 18 вересня 2019 року арбітражний керуючий банкрута уклав із ТБ «Українська міжрегіональна спеціалізована» договір на організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону).
25.4. 27 вересня 2019 року комітет кредиторів ПрАТ «Бліц-Інформ» прийняв оформлені протоколом рішення: затвердив продаж майна боржника у складі єдиного лоту з метою реалізації активів банкрута за найвищою ціною та залученням широкого кола інвесторів, враховуючи характеристики майна та специфічне призначення останнього; затвердив початкову вартість реалізації майна у розмірі 774 822 463,31 грн, визначену згідно зі звітами суб`єкта оціночної діяльності; затвердив умови проведення аукціону з продажу майна банкрута. Рішення з питань проведення аукціону комітет кредиторів прийняв без попереднього ознайомлення зі звітом про незалежну оцінку вартості майна банкрута.
25.5. 27 вересня 2019 року на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України організатор аукціону розмістив оголошення про проведення 31 жовтня 2019 року (12:00) аукціону з продажу основних засобів боржника (майнового комплексу, нежитлових будівель, об`єкта незавершеного будівництва, транспортних засобів, будівельних матеріалів, цінних паперів тощо). Початкова вартість активів визначена у розмірі 774 822 463,31 грн. Строк для подання заяв на участь в аукціоні становив 5 робочих днів (з 27 вересня до 3 жовтня 2019 року включно). Аукціон не відбувся через відсутність учасників. Про це 4 жовтня 2019 року на зазначених вебсайтах опубліковані відповідні повідомлення.
25.6. 7 жовтня 2019 року організатор аукціону на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розмістив оголошення про проведення 11 листопада 2019 року повторного аукціону з продажу майна боржника. Початкова вартість майна була зменшена на 20 % відповідно до частини третьої статті 65 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та становила 619 857 970,65 грн. Строк для подання заяв на участь в аукціоні становив 7 робочих днів (з 7 до 15 жовтня 2019 року ключно). Аукціон не відбувся з тієї ж причини, що і першого разу. Про це 16 жовтня 2019 року на зазначених вебсайтах опубліковані відповідні повідомлення.
25.7. 17 жовтня 2019 року у другій половині організатор аукціону на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розмістив оголошення про проведення 18 листопада 2019 року другого повторного аукціону з продажу майна боржника.
25.8. Початкова вартість майна була зменшена ще на 20 % відповідно до частини третьої статті 65 того ж Закону та становила 495 886 376,50 грн. Ця ціна не була погодженою із АТ «Укрексімбанк» як заставним кредитором. Вона не охоплювала вартість частини іпотечного майнового комплексу на вул. Мурманській, 7 у м. Києві (його площа становить 74 926,2 кв. м, а оціненими були 74 066,5 кв. м; ліквідатор не оцінив 859,7 кв. м). Об`єкт на тимчасово окупованій території у м. Донецьку ліквідатор оцінив без особистого огляду, хоча це майно, можливо, знищене, зазнало руйнувань або пошкоджень.
25.9. Строк для подання заяв на участь в аукціоні становив неповних 6 робочих днів (з 17 жовтня до 13:00 години 24 жовтня 2019 року включно).
25.10. Вказана в оголошенні адреса проведення аукціону була неповною (зазначений номер будинку, де, насправді, знаходяться 36 об`єктів нерухомості загальною площею 74 926,2 кв. м).
25.11. 12 листопада 2019 року організатор аукціону склав протокол про визначення учасників аукціону. Згідно з цим протоколом надійшли заяви на участь в аукціоні від АТ «Асвіо Банк», ТзОВ «Старваген», ТзОВ «Палп Мілл Прінт», ТзОВ «Арумтек» і ТзОВ «В 123». Із них організатор аукціону допустив до такої участі ТзОВ «Старваген», ТзОВ «Палп Мілл Прінт» і ТзОВ «В 123».
25.12. Організатор аукціону відмовив у допуску до участі в аукціоні АТ «Асвіо Банк» через те, що гарантійний внесок сплачений і зарахований на рахунок біржі не повністю, а саме у розмірі 49 588 637,00 грн замість 49 588 637,65 грн.
25.13. 14 листопада 2019 року Печерський районний суд міста Києва у справі № 757/60304/19-к накладений арешт на майно банкрута, яке перебуває у заставі й іпотеці АТ «Укрексімбанк». Про ту ухвалу арбітражний керуючий банкрута довідався 18 листопада 2019 року. Це встановив Київський апеляційний суд в ухвалі від 9 грудня 2019 року у справі № 757/60304/19-к. Тобто арбітражний керуючий знав про обтяження на дату проведення аукціону, але не повідомив організатора аукціону, чим позбавив останнього можливості відмовитися від договору про проведення аукціону.
25.14. Арбітражний керуючий також не аргументував, чому вважав майно банкрута єдиним майновим комплексом «з виготовлення поліграфічної продукції». Об`єкти, об`єднані у лот № 1, не становили такого комплексу. Тому заставне й іпотечне майно АТ «Укрексімбанк» (65,55 % від загальної кількості майна банкрута) не могло бути предметом продажу на аукціоні. Частина заставного майна АТ «Укрексімбанк» до складу лоту № 1 або не ввійшло, або ввійшло як заставне те, яке було виведене з-під застави задовго до проведення аукціону. Крім того, для продажу цінних паперів арбітражний керуючий не залучив професійного учасника фондового ринку. А нерухоме майно була реалізоване за відсутності вказівки розміру та кадастрового номера земельних ділянок, на якій воно знаходиться.
25.15. 18 листопада 2019 року відбувся другий повторний аукціон з продажу майна боржника. Згідно з протоколом № 1 проведення відкритих торгів (аукціону) від 18 листопада 2019 року переможцем аукціону стало ТзОВ «Палп Мілл Прінт» як учасник, який запропонував найбільшу ціну, - 49 588 637,20 грн (майже у 16 разів нижчу від визначеної незалежним оцінювачем). Відповідно до відеозапису аукціон тривав 10 хв. (із 12:03 до 12:13), протягом яких учасники зробили 109 кроків. Доступ кредиторів банкрута до місця проведення аукціону був обмежений. Унаслідок продажу майна банкрута на аукціоні АТ «Укрексімбанк» повинно отримати 65,55 % від ціни продажу майна, ліквідна частина якого значно зводиться до заставного й іпотечного майна.
25.16. 19 листопада 2019 року він, незважаючи на чинну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року у справі № 757/60304/19-к про накладення арешту на майно боржника та державну реєстрацію цього обтяження, опублікував на вебсайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання аукціону таким, що відбувся.
25.17. 21 листопада 2019 року арбітражний керуючий направив переможцю аукціону «пропозицію щодо укладення договорів купівлі-продажу майна, придбаного на спірному аукціоні».
26. Зауважимо, що у квітні 2023 року АТ «Укрексімбанк», урахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, у межах тієї самої справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до переможця аукціону (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон Агро Груп»), боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн»), його арбітражного керуючого - Струця Миколи Петровича , й організатора аукціону (Української універсальної біржі «Капітал») з вимогами про витребування майна у переможця аукціону, а також про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника та договорів купівлі-продажу його майна на цьому аукціоні.
27. 17 квітня 2023 року Господарський суд Львівської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 914/2618/16 (914/1194/23) (№ у ЄДРСР 110278705). Її розгляд триває, а можливість задоволення судами вимоги АТ «Укрексімбанк» про витребування у переможця аукціону придбаного ним заставного майна значно залежить від того, чи не відступить Велика Палата Верхового Суду у справі № 910/2592/19 від її висновку, сформульованого щодо спірних правовідносин за участі АТ «Укрексімбанк» у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16. Такий відступ може зумовити відмову АТ «Укрексімбанк» у позові про витребування майна у справі № 914/2618/16 (914/1194/23).
ІІІ. ВИСНОВКИ
28. З огляду на викладене вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду мала повернути справу № 910/2592/19 для продовження розгляду до Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Касаційного господарського суду. Розгляд у Великій Палаті Верховного Суду справи № 910/2592/19 на предмет відступу від викладеного в її постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 висновку (згідно з яким АТ «Укрексімбанк» має можливість звернутися з вимогою про витребування в переможця аукціону придбаного останнім заставного майна, у межах розгляду якої суд має оцінити аргументи АТ «Укрексімбанк», зокрема щодо добросовісності продавця та покупця) може вплинути на результат провадження у справі № 914/2618/16 (914/1194/23), розгляд якої триває. Переконані, що інститут відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду не може бути використаний із метою вплинути на результат провадження у справі, яку позивач ініціював, діючи на підставі цього її висновку.
Судді:| |Григор`єва І. В.|
| |Гудима Д. А.|
| |Желєзний І. В.|
| |Прокопенко О. Б.|
| |Ситнік О. М.|