ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Лобойка Л. М.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2023 року у справі № 990/36/23 (провадження № 11-41заі23), ухваленої за результатами перегляду ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (в частині)
Короткий виклад історії справи
3 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - Короєд С. О. звернувся до суду з позовом, у якому просив
- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині застосування санкцій до громадянина ОСОБА_1 (пункт 1 додатка до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року).
Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Короєдом С. О. На підтвердження повноважень представляти інтереси позивача до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 2 березня 2023 року серії АА № 1282083.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 9 березня 2023 року позовну заяву залишив без руху для усунення її недоліків шляхом зазначення дійсних номерів засобів зв`язку позивача і його представника та подання до суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, як це передбачено пунктами 2 та 11 частини п`ятої, частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На виконання вимог зазначеної ухвали суду представник позивача частково усунув недоліки позовної заяви шляхом приведення у відповідність із вимогами процесуального закону засобів телефонного зв`язку позивача та його представника, однак власного письмового підтвердження позивача про неподання ним іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав суду першої інстанції не надав.
При цьому у поданій заяві про усунення недоліків позовної заяви адвокат Короєд С. О. послався на те, що положеннями пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС прямо не передбачено подання безпосередньо позивачем «власного», «особистого» підтвердження про неподання іншого позову. Тому, враховуючи вимоги частини четвертої статті 59 та частини першої статті 60 КАС і маючи всі процесуальні права та обов`язки, в тому числі на оформлення і подання позовної заяви від імені позивача, представник позивача зобов`язаний зазначити від імені клієнта всі «підтвердження» та навести всі обставини й інші дані, які передбачені у частині п`ятій статті 160 КАС.
Представник позивача вважає, що інше тлумачення положень пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС нівелює інститут представництва, штучно створює позивачу (клієнту) перешкоди доступу до правосуддя через представника та порушує положення статті 131-2 Конституції України, а тому просив суд прийняти виправлену позовну заяву і відкрити провадження у цій справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 березня 2023 року позовну заяву повернув ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС у зв`язку з неусуненням недоліків в установлений судом строк.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - Короєд С. О. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення цим судом норм процесуального права просив скасувати ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи представника ОСОБА_1 - Короєда С. О. на обґрунтування скарги зводилися до того, що єдиною підставою для повернення судом позовної заяви була відсутність у ній власного письмового підтвердження позивачем того, що він не подав іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак цей недолік позовної заяви, на переконання скаржника, не був порушенням КАС, тому повернення судом позовної заяви було безпідставним.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Короєда С. О. задоволено. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року скасовано, справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, зокрема, що Касаційний адміністративний суд не врахував, що представник, складаючи, підписуючи та подаючи до суду позовну заяву, діє не від власного імені, а від імені позивача. Всі дії, вчинені в межах повноважень представником від імені позивача зі складення, підписання та подання до суду позовної заяви, вважаються такими, що їх вчинив сам позивач. Ці дії мають правові наслідки та обов`язкові саме для позивача, а не його представника, який діє від імені позивача.
Отже, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене представником від імені позивача, є власним письмовим підтвердженням самого позивача, а не його представника.
За висновками більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції помилково повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС у зв`язку з неусуненням її недоліків в установлений судом строк, оскільки позивач ОСОБА_1 , від імені якого діяв представник Короєд С. О., у позовній заяві належним чином виконав вимоги пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС, надавши Касаційному адміністративному суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Вважаємо помилковим висновок Великої Палати Верховного Суду, що власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене його представником Короєдом С. О. , є власним письмовим підтвердженням самого позивача.
За правилами частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції (частина перша статті 168 КАС).
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлено статтями 160, 161 КАС.
Так, згідно з пунктом 11 частини п`ятої статті 160 зазначеного Кодексу в позовній заяві має бути зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною першою статті 8 КАС передбачено, що всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 44 КАС учасники справи мають рівні процесуальні права й обов`язки та зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Позовна заява ОСОБА_1 від 3 березня 2023 року подана та підписана його представником - адвокатом Короєдом С. О., що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правничої (правової) допомоги від 2 березня 2023 року, серія АА № 1282083, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 3 листопада 2021 року.
У зазначеній позовній заяві представник позивача Короєд С. О. вказав, що він та позивач підтверджують, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте на зазначений недолік позовної заяви ОСОБА_1 чітко вказав суд першої інстанції в ухвалі від 9 березня 2023 року та надав строк для усунення, зокрема, і цього недоліку.
На виконання вимог ухвали суду від 9 березня 2023 року представник позивача в установлений судом строк подав заяву про усунення недоліків та виправлену позовну заяву, в якій зазначено, зокрема, що представник позивача, який в силу повноважень згідно із частиною першою статті 60 КАС здійснює від імені позивача всі його процесуальні права та обов`язки, на виконання пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС підтверджує, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак власного письмового підтвердження позивач суду не надав.
При цьому представник позивача не навів причин, що унеможливлюють виконання вимог пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС та ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви саме позивачем.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Слід зазначити, що вимога до оформлення позовної заяви у публічно-правових відносинах, яка має містити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, передбачена лише в адміністративному судочинстві.
Суд першої інстанції, посилаючись на академічний тлумачний словник української мови вказав, що слово «власний (-а), (-е)» має, зокрема, такі значення: «належний кому-, чому-небудь за правом власності»; «свій, особистий» (у сенсі «власною рукою (писати, підписатися)») (джерело: Словник української мови: в 11 томах. - 1970. - Т. 1. - С. 702. URL: http://sum.in.ua/s/vlasnyj).
З наведеного убачається, що мовне тлумачення терміну «власне письмове підтвердження позивача», викладене в пункті 11 частини п`ятої статті 160 КАС, означає, що таке письмове підтвердження належить позивачу, а не його представникові.
Ураховуючи те, що позивач ОСОБА_1 не усунув указаних судом в ухвалі від 9 березня 2023 року недоліків позовної заяви, які стосувалися невиконання передбаченого пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС обов`язку позивача щодо власного письмового підтвердження неподання ним іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, - суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву позивачеві, як це передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС.
Також слід зазначити, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду, з використанням правничої допомоги адвоката (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС та стаття 10 Закону «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, зокрема у тих випадках, в яких процесуальний закон прямо вимагає власного підтвердження позивачем певних фактів.
До того ж повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС).
Звертаємо увагу, що вимога КАС стосовно підтвердження у позовній заяві того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав(пункт 11 частини п`ятої статті 160), відрізняється від вимог до такого підтвердження, які визначені у Цивільному процесуальному кодексі України (далі - ЦПК) і Господарському процесуальному кодексі України (далі - ГПК). Так, пункт 10 частини третьої статті 175 ЦПК і пункт 10 частини третьої статті 162 ГПК не вказують на те, що зазначене підтвердження має бути «власним», тобто, виходячи зі змісту цього слова в українській мові, зробленим самим позивачем. Тому буквальне тлумачення пункту 11 частини п`ятої статті 160 має відрізнятися від такого ж тлумачення приписів пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК і пункту 10 частини третьої статті 162 ГПК.
За таких обставин вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду мала б залишити без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Короєда С. О. на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року.
Судді О. Б. Прокопенко
Д. А. Гудима
Л. Й. Катеринчук
Г. Р. Крет
С. Ю. Мартєв
Л. М. Лобойко