ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Власова Ю. Л. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 910/11273/20 (провадження № 12-71гс21)
Коротка історія справи
Приватне акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (далі - Укрнафтобуріння, позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор ГТС, відповідач) 1 825 309,75 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу за договором транспортування природного газу.
Спір між сторонами виник стосовно правильного застосування у договірних відносинах між ними положень статті 35 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII) та пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС).
Зокрема, позивач стверджував, що відповідач мав здійснювати розрахунок вартості добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначити остаточну плату за звітний місяць як суму вартості всіх добових небалансів замовника за цей місяць. Натомість відповідач здійснив протиправні дії, а саме: після завершення місячного періоду постачання та переходу в його власність природного газу в односторонньому порядку змінив таку суттєву умову укладеного між сторонами договору, як вартість уже придбаного природного газу.
Заперечуючи проти позову, Оператор ГТС зазначив, що діяв відповідно до закону, оскільки скорегував маржинальні ціни продажу / придбання природного газу відповідно до вартості природного газу, придбаного ним для забезпечення балансування у відповідний період.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Оператора ГТС на користь Укрнафтобуріння 1 825 309,75 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу та 27 379,65 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове - про відмову в позові.
Зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року касаційну скаргу Укрнафтобуріння залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року - без змін.
Обґрунтовуючи вказану постанову, Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки щодо застосування статті 35 Закону № 329-VIII та пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для визначення маржинальної ціни природного газу.
Положення Кодексу ГТС як підзаконного нормативного акта мають відповідати нормам Закону № 329-VIII і тлумачитися в його контексті. Відповідно, визначені Кодексом ГТС правила розрахунку маржинальної ціни для цілей визначення плати за небаланси мають відповідати засадам розрахунку плати за небаланси замовників, визначеним законом (пункт 95 постанови).
Згідно із частиною другою статті 35 Закону № 329-VIII «розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування». Системний аналіз приписів пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС разом із приписами частини другої статті 35 Закону № 329-VIII приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює (пункти 96, 97 постанови).
Частина третя статті 35 Закону № 329-VIII визначає, що оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі (пункт 99 постанови).
Положення статті 35 Закону № 329-VIII узгоджуються з приписами пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, за яким оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 100 постанови).
Проаналізувавши вказані нормативні положення, Велика Палата Верховного Суду резюмувала, що частина третя статті 35 Закону № 329-VIII і пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у своїй сукупності зобов`язують оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників саме попередню вартість природного газу в обсязі добового небалансу. Використання законодавцем у вказаній нормі терміну «попередня вартість» вказує на подальше визначення оператором ГТС остаточної вартості та їх можливу відмінність між собою, тобто передбачає можливість зміни маржинальної ціни та приведення її у відповідність із «обґрунтованими та реальними витратами» оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, необхідного для вчинення балансуючих дій (пункт 101 постанови).
Остаточна плата за добовий небаланс розраховується так:
- відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС «на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць»;
- згідно з пунктом 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Отже, якщо пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС зобов`язує оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників попередню вартість добових небалансів, то пункт 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає обов`язок оператора надати замовнику інформацію про остаточну вартість таких небалансів.
Пункти 17 та 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС сукупно встановлюють, що остаточна плата за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць визначається до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, і така плата з урахуванням положень пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та частини другої статті 35 Закону № 329-VIII визначається на підставі реальних витрат оператора на природний газ, придбаний для балансуючих дій (пункти 102-104 постанови).
Таким чином, на переконання Великої Палати Верховного Суду, системний аналіз статті 35 Закону № 329-VIII та пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС дозволяє стверджувати, що:
- оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 глави 6 Кодексу ГТС);
- вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 Кодексу ГТС) (пункт 105 постанови).
Отже, заявлена оператором газотранспортної системи попередня вартість газу в обсязі добового небалансу корегується для визначення остаточної плати за добовий небаланс, яку сплачує оператор замовнику або навпаки, оскільки така плата остаточно встановлюється за наслідками визначення витрат оператора газотранспортної системи на купівлю природного газу для надання послуг балансування (пункт 130 постанови).
У цій справі остаточна вартість природного газу для забезпечення балансуючих дій для січня 2020 року була визначена 31 січня 2020 року шляхом закупівлі природного газу відповідно до пунктів 1, 6 глави 5 розділу ХІV Кодексу ГТС (пункт 116 постанови).
Відтак дії Оператора ГТС щодо визначення маржинальної ціни природного газу із урахуванням вартості природного газу, придбаного для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з АТ «НАК «Нафтогаз України», відповідають умовам договору транспортування природного газу та положенням чинного законодавства (пункт 119 постанови).
Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду
Щодо застосування статті 35 Закону № 329-VIII та пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для визначення маржинальної ціни природного газу
Виходячи з положень частини першої статті 5 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-III «Про природні монополії» Оператор ГТС є суб`єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами, тобто є єдиним суб`єктом господарювання, який може надавати зазначену послугу на території України, та має ознаки монопольного (домінуючого) становища на відповідному ринку.
Статтею 35 Закону № 329-VIII передбачено, що правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) доступ суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах, зокрема, відповідальності всіх суб`єктів ринку природного газу за дотримання правил балансування, встановлених цим Кодексом, зокрема в частині сплати та одержання плати за добовий небаланс та плати за нейтральність балансування для забезпечення найбільш ефективної торгівлі природним газом.
Відповідно до пунктів 1-4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для: підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи; досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.
Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов`язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.
Пунктами 1 і 3 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.
Послуги балансування мають бути закуплені у ринковий спосіб через прозору та недискримінаційну процедуру публічних закупівель відповідно до чинного законодавства. Положення договору на послуги балансування не повинні обмежувати оператора газотранспортної системи протягом газової доби здійснювати продаж / купівлю короткострокових стандартизованих продуктів. Строк надання послуги балансування не має перевищувати одного року, якщо інше не погоджене Регулятором.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
Пунктом 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс (пункт 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави (пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
За змістом пункту 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:
- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);
- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Пунктами 9-12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачені різні способи розрахунку оператором газотранспортної системи маржинальної ціни продажу / придбання природного газу. Як убачається з обставин справи, встановлених судами, що підтверджується поясненнями обох сторін спору, при розрахунку Оператором ГТС маржинальної ціни продажу / придбання природного газу застосовувався спосіб, визначений пунктом 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
Відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
Відповідно до пункту 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання / продажу.
За змістом пунктів 14-16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС величина коригування, визначена в пунктах 9 та 11 цієї глави, становить 10 %. Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. У випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (пункт 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці (пункт 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним (пункт 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Як убачається з наведених норм права, замовники послуг транспортування природного газу протягом кожної газової доби мають відповідати за збалансованість своїх портфоліо балансування, а саме: сукупність подач замовником природного газу в газотранспортну систему протягом кожної газової доби повинна дорівнювати сукупності відборів таким замовником (його споживачами) природного газу з газотранспортної системи протягом цієї газової доби. У випадках, коли замовник допускає добовий небаланс (коли сукупна добова подача замовником природного газу в газотранспортну систему перевищує сукупний відбір замовником природного газу з газотранспортної системи - позитивний небаланс, або навпаки, коли сукупна добова подача замовником природного газу в газотранспортну систему менша за сукупний відбір цим замовником природного газу з газотранспортної системи - негативний небаланс), Оператор ГТС в кожну таку добу вчиняє балансуючі дії, суть яких полягає в тому, що при позитивному добовому небалансі замовник продає Оператору ГТС природний газ в обсязі позитивного добового небалансу, а при негативному добовому небалансі замовник купує в Оператора ГТС природний газ в обсязі негативного добового небалансу. Відповідно при продажу природного газу замовник має право на отримання від Оператора ГТС грошових коштів у розмірі плати за добовий небаланс, і навпаки, при купівлі природного газу замовник повинен сплатити Оператору ГТС плату за добовий небаланс.
Ціна такого природного газу у спірних відносинах між сторонами визначалась відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, а саме: для кожної газової доби ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, а ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного Оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування, яка становить 10 %. При цьому послуга балансування полягає у придбанні Оператором ГТС природного газу за договором купівлі-продажу у АТ «НАК «Нафтогаз України» (у цій справі) для вчинення балансуючих дій.
Для розрахунку плати за кожний добовий небаланс Оператор ГТС множить обсяг добового небалансу замовника на ціну, визначену вказаним вище шляхом за відповідну добу. Після закінчення звітного місяця Оператор ГТС сумує всі добові небаланси замовника у цьому місяці та визначає остаточний обсяг добових небалансів і плату за них за кожну добу та сумарно за місяць. Відповідна плата сплачується Оператором ГТС або замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Отже, запроваджена вказаними нормами права система балансування та умови укладених Оператором ГТС договору транспортування природного газу із замовником та договорів купівлі-продажу природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України» передбачали, що Оператор ГТС кожної доби придбаває природний газ у АТ «НАК «Нафтогаз України» (у цій справі) в порядку отримання послуги балансування за певною добовою ціною, за наявності підстав коригує таку добову ціну на величину коригування 10 % та за цією ціною щодобово купує (позитивний небаланс) або продає (негативний небаланс) природний газ замовнику у випадку його добового небалансу.
Норми права, що містяться у частині другій статті 35 Закону № 329-VIII та пункті 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС щодо визначення розміру плати за небаланси замовників виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, вказують на те, що добова ціна природного газу, який Оператор ГТС купує або продає замовникам внаслідок балансуючих дій, визначається ним не довільно, а виходячи з обґрунтованих витрат Оператора ГТС на придбання кожної такої доби природного газу в АТ «НАК «Нафтогаз України» (у цій справі) в порядку отримання послуг балансування, як це зазначено у пункті 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
Таким чином, відповідно до наведених вище норм права, застосованого Оператором ГТС у січні 2020 року способу визначення ціни добового небалансу за пунктом 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та умов укладеного сторонами договору транспортування ціна природного газу, який Оператор ГТС щодобово купував у позивача внаслідок балансуючих дій, визначалась Оператором ГТС кожної доби виходячи із його обґрунтованих та реальних витрат згідно з частиною другою статті 35 Закону № 329-VIII, пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та договорів купівлі-продажу природного газу, укладених з АТ «НАК «Нафтогаз України» (у цій справі), про що Оператор ГТС щодобово повідомляв позивача.
Указані вище норми Закону № 329-VIII, пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та умови укладеного сторонами договору транспортування не передбачають можливості подальшої зміни Оператором ГТС в односторонньому порядку раніше визначеної ним добової ціни природного газу, за якою Оператор ГТС купив або продав замовнику природний газ внаслідок балансуючих дій у відповідну добу. Зобов`язання сторін зі сплати за добовий небаланс може бути змінене лише у виключних випадках внаслідок дії обставин, які не залежать від волі сторін. В іншому випадку це може призвести до зловживання Оператором ГТС своїм монопольним становищем, штучного зменшення або збільшення ним ціни природного газу в залежності від того, придбаває чи продає Оператор ГТС такий природний газ замовникам.
Протилежні висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у пунктах 101 та 130 постанови, не відповідають суті правового регулювання способу визначення маржинальної ціни продажу / придбання природного газу, що сформований у пункті 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
Таким чином, вказівка у частині другій статті 35 Закону № 329-VIII та у пункті 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на те, що плата за добові небаланси замовників має відображати обґрунтовані та реальні витрати оператора газотранспортної системи, пов`язані із здійсненням балансування, стосується витрат Оператора ГТС, здійснених кожної конкретної доби (тобто подобову вартість вчинення балансуючих дій), а не в цілому за результатами звітного місяця.
У зв`язку із цим узгоджена домовленість Оператора ГТС та АТ «НАК «Нафтогаз України» після закінчення звітного місяця (31 січня 2020 року) про зміну ціни природного газу в укладених між ними договорах купівлі-продажу жодним чином не може впливати на договірні відносини між Оператором ГТС і замовниками щодо визначених Оператором ГТС кожної доби маржинальних цін природного газу, за якими він кожної доби купував або продавав природний газ замовникам під час здійснення добових балансуючих дій.
На підтвердження того, що законодавець вкладав саме такий зміст у правове регулювання визначення Оператором ГТС маржинальної ціни продажу / придбання природного газу у спосіб, що вказаний у пункті 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, слід додатково зауважити про те, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 серпня 2020 року № 1611 були внесені уточнення до пункту 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (на який посилалася Велика Палата Верховного Суду у пункті 88 постанови), зокрема, його викладено в такій редакції:
«Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Оператор газотранспортної системи до 08:00 UTC (10:00 за київським часом) години для зимового періоду та 07:00 UTC (10:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D+1) оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби (D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави».
Щодо визначення остаточної плати за добовий небаланс у січні 2020 року
Як було встановлено судами, Оператором ГТС були укладені з АТ «НАК «Нафтогаз України» договори купівлі-продажу природного газу у січні 2020 року, в тому числі для надання Оператору ГТС послуг балансування. Умови цих договорів передбачали передачу обсягу природного газу Оператору ГТС щодобово. Ціна в цих договорах була визначена за першу газову добу січня 2020 року, та була погоджена формула, за якою визначалась ціна природного газу кожну добу, наступну за першою газовою добою. А вартість газу за договором визначалась як сума вартостей газу, переданого за кожну газову добу (пункти 4.1, 4.2 укладених договорів).
Оператор ГТС відповідно до норм пунктів 1, 4, 6, 7, 8, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, частини другої статті 35 Закону № 329-VIII, а також положень укладених з АТ «НАК «Нафтогаз України» та замовником договорів кожної доби січня 2020 року визначав обсяг природного газу добового позитивного небалансу позивача та ціну продажу позивачем цього природного газу Оператору ГТС, про що щодобово повідомляв позивача на своєму вебсайті. Така добова ціна визначалась Оператором ГТС відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС з урахуванням частини другої статті 35 Закону № 329-VIII відповідно до добових цін на природний газ, який придбавався Оператором ГТС у АТ «НАК «Нафтогаз України» в порядку отримання послуг балансування.
За таких обставин щомісячний розмір плати Оператора ГТС за куплений у позивача внаслідок балансуючих дій протягом січня 2020 року природний газ повинен був визначатись шляхом сумування вартостей добових позитивних небалансів січня 2020 року (оскільки негативних небалансів у позивача в цей звітний період не було), які, в свою чергу, мали визначатись шляхом множення остаточного добового обсягу позитивного небалансу природного газу у кожну газову добу січня 2020 року на маржинальну ціну продажу природного газу, визначену Оператором ГТС у кожну таку газову добу.
Саме таким чином виконували позивач, Оператор ГТС та АТ «НАК «Нафтогаз України» умови укладених ними договорів протягом усіх газових діб січня 2020 року. Проте після закінчення січня місяця Оператор ГТС та АТ «НАК «Нафтогаз України» узгодженими діями змінили ціну природного газу, який придбавався Оператором ГТС протягом всіх діб січня 2020 року за договорами купівлі-продажу у бік її зменшення. Причину такої зміни ціни Оператор ГТС та АТ «НАК «Нафтогаз України» зазначили у додатках до договорів купівлі-продажу природного газу, а саме: здійснення оплати отриманого природного газу раніше строку, визначеного договорами.
На підставі цього Оператор ГТС 11 лютого 2020 року повідомив позивача про відповідну зміну маржинальної ціни природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року та, як наслідок, зміну щомісячного розміру плати Оператора ГТС за куплений у позивача внаслідок балансуючих дій протягом січня 2020 року природний газ.
Такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування та свідчать про порушення Оператором ГТС вказаних вище норм Закону № 329-VIII та Кодексу ГТС, оскільки вони не містять понять «попередня» та «остаточна» ані стосовно ціни балансування, ані стосовно визначення маржинальної ціни продажу / придбання природного газу.
Маржинальна ціна на газ як розрахункова величина формується в порядку, визначеному у розділі XIV Кодексу ГТС. Зокрема, у разі її формування відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, така ціна визначається на підставі саме тієї вартості природного газу, яка існувала у відповідну добу здійснення Оператором ГТС балансуючих дій.
Натомість поняття «попередня» та «остаточна» у Кодексі ГТС вживаються стосовно алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (про що свідчать, зокрема, пункти 3, 7 та 17 глави 6 розділу ХІV, а також положення глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС), а отже, враховують можливість Оператора ГТС коригувати у визначених випадках обсяги добових небалансів замовників, а не добову маржинальну ціну на газ.
Висновки
З урахуванням наведеного були наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги Укрнафтобуріння, скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року та залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2020 року.
Суддя Ю. Л. Власов