ОКРЕМА ДУМКА (розбіжна)
суддів Великої Палати Верховного Суду
Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р.,
Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткача І. В.
Справа № 9901/88/21
Провадження № 11-378заі21
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1.1) Короткий виклад позовної заяви
1. 22 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП). Просила визнати протиправною бездіяльність останньої щодо нестворення системи обліку публічної інформації (далі - система обліку), а також зобов`язати ВРП створити таку систему й оприлюднити її на офіційному вебсайті ВРП. Мотивувала позовну заяву так:
1.1. Для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб`єктів владних повноважень, підлягають обов`язковій реєстрації в системі обліку (частина перша статті 18 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI)).
1.2. На офіційному вебсайті ВРП є документ із назвою «Система обліку публічної інформації», проте він не є системою обліку, бо містить лише 50 записів, тоді як ВРП володіє більшою кількістю документів.
1.3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 2 листопада 2020 року у справі № 9901/275/20 виснував про відсутність на офіційному вебсайті ВРП системи обліку, яка відповідає вимогам статті 18 Закону № 2939-VI, а також про те, що система «Д-3», в якій ВРП реєструє всі документи, не є системою обліку.
1.4. ВРП не створила систему обліку для реєстрації документів, що є у її володінні, не оприлюднила цю систему на офіційному вебсайті та не забезпечила доступу до неї. Тому позивачка не може отримати доступ до інформації, що має бути у такій системі.
2. 2 квітня 2021 року позивачка подала заяву про усунення недоліків позовної заяви. Обґрунтувала так:
2.1. Позивачка представляє організацію «Фундація DEJURE», яка системно займається темою проведення судової реформи та доброчесності суддів. Вона збиралася донести до суспільства інформацію про те, якими документами володіє ВРП, які з них визначають порядок роботи останньої, чи здійснюється цей порядок ефективно, та що саме можна покращити.
2.2. Закон № 2939-VI не покладає на запитувача інформації обов`язок звернутись із запитом до розпорядника, якщо той не оприлюднив інформацію у системі обліку.
2.3. Система обліку гарантує забезпечення прав запитувачів потрібною інформацією, а також недопущення зловживання правом на інформацію. 2 вересня 2020 року ВРП створила файл «Система обліку публічної інформації», а 9 вересня 2020 року змінила його, проте не оновила до цього часу. З 9 вересня 2020 року ВРП напрацювала багато документів, які мала занести до системи обліку.
2.4. 11 березня 2021 року під час пошуку системи обліку на офіційному вебсайті ВРП позивачка дізналася про порушення свого права на отримання інформації через таку систему. Втручання у право позивачки на отримання інформації не є передбаченим законом і становить порушення її права на свободу вираження поглядів, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
(1.2) Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 6 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. Мотивував рішення так:
3.1. Суб`єктивне право на доступ до публічної інформації, яке може захистити суд, має запитувач інформації - особа, яка звернулася до розпорядника інформації із запитом про надання публічної інформації, що знаходиться у його володінні.
3.2. Позивачка не зверталася до ВРП із запитом про надання доступу до системи обліку, а сам факт невиконання ВРП вимог частини першої статті 18 Закону № 2939-VI під час формування цієї системи не може бути підставою для звернення позивачки з відповідним позовом.
3.3. Позивачка не вказує, яку конкретно публічну інформацію їй не вдалося отримати за результатами користування файлом «Система обліку публічної інформації», розміщеним на офіційному вебсайті ВРП.
3.4. Позивачка визнає факт наповнення файлу «Система обліку публічної інформації» на офіційному вебсайті ВРП після її звернення з позовною заявою. Тому обставини, установлені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року у справі № 9901/275/20, не є преюдиціальними для вирішення справи № 9901/88/21.
3.5. Відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання протиправною бездіяльності ВРП щодо нестворення системи обліку. Так само слід відмовити у задоволенні вимоги про зобов`язання ВРП створити систему обліку й оприлюднити на офіційному вебсайті ВРП інформацію з цієї системи, бо ця вимога є похідною від попередньої.
(1.3) Короткий зміст доводів апеляційної скарги та відзиву на неї
4. 10 серпня 2021 року позивачка подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року й ухвалити нове - про задоволення позову. Мотивувала апеляційну скаргу так:
4.1. Суд першої інстанції протиправно звузив право позивачки на доступ до інформації, гарантоване Законом № 2939-VI, лише до права отримання інформації за запитом. Кожен може оскаржити невиконання розпорядником визначеного у статті 15 Закону № 2939-VI обов`язку з оприлюднення публічної інформації. Якщо Закон № 2939-VI надає особі право на доступ до такої інформації і вказує, що це право забезпечується «шляхом оприлюднення інформації», то можна виснувати, що особа має право ознайомитися із оприлюдненою інформацією без надсилання відповідного запиту.
4.2. Представниця ВРП вказала, що система обліку «наповнюється», та що у ній зазначені не всі документи. А суд першої інстанції фактично визнав, що ВРП не веде систему обліку згідно з вимогами Закону № 2939-VI, проте не вважав це порушенням права позивачки. Цей суд мав урахувати висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 2 листопада 2020 року у справі № 9901/275/20 про те, що ВРП не оприлюднила інформацію за всіма реквізитами, визначеними статтею 18 Закону № 2939-VI.
5. 25 жовтня 2021 року позивачка подала додаткові пояснення такого змісту:
5.1. Файл із системою обліку, який оприлюднила ВРП, допомагає запитувачу користуватися офіційним вебсайтом цього органу, але не містить тієї інформації, яку Закон № 2939-VI вимагає оприлюднити у системі обліку.
5.2. Бездіяльність ВРП щодо нестворення системи обліку та неоприлюднення у ній публічної інформації порушила право позивачки на доступ до такої інформації у той спосіб, який гарантує Закон № 2939-VI.
5.3. ВРП визнала, що не виконує вимогу Закону № 2939-VI про оприлюднення інформації про всі документи, які є у її володінні. Так, вона створила файл із системою обліку 2 вересня 2020 року, тобто майже через чотири роки після початку діяльності самої ВРП. У цьому файлі деякі поля не відповідають вимогам статті 18 Закону № 2939-VI. Крім того, така система обліку містить інформацію не про всі документи ВРП. Зокрема у вказаному файлі нема інформації про документи, які знаходяться у володінні ВРП, але не були створені нею чи її підрозділами.
6. 17 вересня 2021 року ВРП подала відзив на апеляційну скаргу. Мотивувала так:
6.1. Порушення прав має бути обґрунтованим, реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Позивачка не навела переконливих аргументів, що ВРП порушила її права.
6.2. ВРП вжила всі законодавчо визначені заходи для створення системи обліку, її розміщення на офіційному вебсайті і постійного оновлення.
6.3. Доступ до інформації, яка є у системі обліку, позивачка може реалізувати шляхом переходу за відповідним гіперпосиланням на офіційному вебсайті ВРП, а щодо інформації, яка не опублікована згідно з приписами Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIІІ), зокрема щодо ухвал членів Дисциплінарних палат ВРП, - шляхом направлення запиту до ВРП. Доводи позивачки про обмеження її у такому доступі - безпідставні.
6.4. Позивачка не була стороною у справі № 9901/275/20, в якій особа оскаржила бездіяльність ВРП щодо обмеження доступу до системи обліку. Тому висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 2 листопада 2020 року у вказаній справі не мають преюдиціального значення для вирішення справи № 9901/88/21.
(1.4) Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
7. 17 лютого 2022 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, згідно з якою залишила без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року. Мотивувала постанову так:
7.1. За законодавством про доступ до публічної інформації розпорядник не зобов`язаний розміщувати безпосередньо файлові документи у системі обліку інформації, оскільки «дані опубліковуються з метою ознайомлення запитувача з інформацією про наявні документи, про які йому може бути невідомо».
7.2. Позивачка може реалізувати право на доступ до публічної інформації, яка зафіксована у системі обліку ВРП, шляхом переходу за відповідним гіперпосиланням, а право на доступ до інформації, яка не публікується на офіційному вебсайті ВРП згідно із Законом № 1798-VIІІ,- шляхом направлення відповідного запиту.
7.3. Позивачка не зверталася до ВРП із запитом про надання доступу до системи обліку, а невиконання ВРП вимог частини першої статті 18 Закону № 2939-VI під час формування цієї системи не може бути підставою для звернення з відповідним позовом.
7.4. Позивачка безпідставно вважає преюдиціальними для вирішення справи № 9901/88/21 обставини, встановлені у справі № 990/275/20, оскільки в останній був інший предмет позову, і позивачка не була стороною тієї справи.
ІІ. СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
(2.1) Чи має право на захист суду позивачка, яка не зверталася до ВРП із запитом про надання публічної інформації, а стверджує про невиконання ВРП обов`язку надати доступ на її офіційному вебсайті до системи обліку?
8. У позовній заяві позивачка стверджувала, що ВРП порушила її право на доступ до публічної інформації через те, що не створила систему обліку (т. 1, а. с. 2). ВРП у відзиві на позовну заяву зазначила, що вона вжила всі законодавчо визначені заходи для створення системи обліку, її розміщення на офіційному вебсайті та постійного оновлення інформації (т. 1, а. с. 49). І суд першої інстанції, і Велика Палата Верховного Суду звернули увагу на те, що позивачка не зверталася до ВРП із запитом про надання доступу до системи обліку, а сам факт невиконання ВРП вимог частини першої статті 18 Закону № 2939-VI під час формування цієї системи, не може бути підставою для звернення з відповідним позовом. Із цим висновком судів не погоджуємося.
9. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (частина перша та друга статті 34 Конституції України).
10. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів (речення перше та друге пункту першого статті 10 Конвенції).
11. Закон № 2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
12. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 Закону № 2939-VI).
13. ВРП є органом державної влади, який здійснює у визначених Конституцією України сферах владні управлінські функції та приймає обов`язкові для виконання рішення. Тому ВРП згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI є розпорядником інформації, пов`язаної з виконанням визначених Конституцією України та Законом № 1798-VIІІ повноважень.
14. Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації не тільки надавати, але й оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI). Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом систематичного й оперативного оприлюднення інформації на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет (абзаци перший і третій пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI). Тому ВРП як розпорядник публічної інформації зобов`язана не лише надавати відповіді на запити, але й оприлюднювати наявну у неї інформацію (створену, отриману чи таку, що перебуває у володінні). Зокрема повинна робити це у системі обліку, яка має функціонувати на підставі вказаного Закону з реєстрацією у ній всіх документів, які знаходяться у ВРП.
15. Цей висновок підтверджують й інші приписи Закону № 2939-VI: розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI); розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник, інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень (пункт 5 та абзац дев`ятий пункту 11 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI).
16. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону (частина четверта статті 18 Закону № 2939-VI). Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду (частина перша статті 23 Закону №2939-VI). Таке оскарження до суду здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
17. Переконані, що Велика Палата Верховного Суду безпідставно відмовила позивачці у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи, що вона не є запитувачкою інформації, бо не подала до ВРП запит «про надання доступу до системи обліку» до того, як звернулася до суду.
18. Позивачка фактично оскаржила до суду невиконання ВРП обов`язку забезпечити доступ до системи обліку, яка має функціонувати відповідно до Закону №2939-VI. Останній для такого оскарження не передбачає обов`язку подавати запит «про надання доступу до системи обліку».
19. Запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень (пункт 1 частини першої статті 12 Закону №2939-VI).
20. Отже, запитувачем у сенсі цього Закону є будь-яка фізична особа, а не тільки та, яка подала запит. Інакше кажучи, статус запитувача та його права не залежать від того, чи подає відповідна особа запит, чи намагається отримати доступ до неї іншим чином, зокрема через оприлюднену на офіційному вебсайті розпорядника інформації систему обліку.
21. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача (частина друга статті 23 Закону № 2939-VI).
22. За змістом цих приписів суд має захистити порушені права запитувача, зокрема і позивачки, не тільки у випадку протиправної відмови у задоволенні запиту «про надання доступу до системи обліку», але й у випадку невиконання, зокрема неналежного виконання, розпорядником будь-якого із обов`язків, що випливають зі змісту статті 15 Закону № 2939-VI, а також порушень прав та інтересів запитувача створенням системи обліку, яка не відповідає вимогам частини першої статті 18 цього Закону. Для визнання протиправною бездіяльності розпорядника інформації достатньо як невиконання (неналежного виконання) будь-якого із обов`язків, визначених у статті 15 Закону № 2939-VI, так і невиконання (неналежного виконання) вимог частини першої статті 18 вказаного Закону під час створення та ведення системи обліку (пункти 6 і 7 частини другої статті 23 Закону № 2939-VI).
23. Те, що позивачка не зверталася до ВРП із запитом «про надання доступу до системи обліку», Велика Палата Верховного Суду, як і суд першої інстанції, хибно вважали передумовою звернення до суду за захистом.
24. Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб`єкта владних повноважень, забезпечується шляхом: 1) оприлюднення на офіційних вебсайтах суб`єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб; 2) надання доступу до системи за запитами (частина друга статті 18 Закону № 2939-VI).
25. З огляду на ці приписи доступ до системи обліку розпорядник інформації гарантує або шляхом оприлюднення інформації про документи на офіційному вебсайті (якщо такий існує), або за відсутності останнього - в інший прийнятний спосіб, або ж за запитом. Застосування останнього способу не є умовою отримання доступу до системи обліку, відкрито розміщеної на офіційному вебсайті розпорядника інформації, як і не є передумовою звернення до суду за захистом прав, порушених невиконанням (неналежним виконанням) розпорядником інформації обов`язків, пов`язаних зі створенням і веденням системи обліку. Подання запиту за пунктом 2 частини другої статті 18 Закону № 2939-VI не вплинуло б на стан системи обліку ВРП, звернення до якої не дозволяє отримати всю інформацію, яка має бути у ній зареєстрована відповідно до частини першої вказаної статті.
(2.2) Чи були підстави визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо нестворення системи обліку та зобов`язати створити таку систему й оприлюднити її на офіційному вебсайті?
26. Позивачка в апеляційній скарзі зазначила, що представниця ВРП визнала, що система обліку «наповнюється», але у ній зазначені не всі документи (т. 2, а. с. 3). У додаткових поясненнях позивачка стверджувала, що у системі обліку деякі реквізити документів, інформація про які має бути відображена у системі обліку, не відповідають вимогам частини першої статті 18 Закону № 2939-VI: немає назви документів, а лише їх вид; немає номерів і дат прийняття документів; є гіперпосилання на сторінку офіційного вебсайту, на якій є можливість знайти документи, а не інформацію про ці документи.
27. ВРП у відзиві на апеляційну скаргу висловила переконання, що та система обліку, яка створена, не перешкоджає позивачці отримати відповідну інформацію у спосіб, передбачений Законом № 2939-VI: шляхом переходу за відповідним гіперпосиланням, а якщо інформація неопублікована ВРП на її офіційному вебсайті (зокрема, ухвали членів Дисциплінарних палат ВРП), - шляхом направлення відповідного запиту (т. 2, а. с. 26).
28. І суд першої інстанції, і Велика Палата Верховного Суду виснували, що ВРП не виконала вимог частини першої статті 18 Закону № 2939-VI під час формування системи обліку, але відповідну бездіяльність ВРП протиправною не визнали. Вважаємо, що такий підхід суперечить пунктам 6 і 7 частини другої статті 23 Закону № 2939-VI.
29. Для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб`єктів владних повноважень, підлягають обов`язковій реєстрації в системі обліку, що має містити: 1) назву документа; 2) дату створення документа; 3) дату надходження документа; 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); 5) передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; 6) строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; 7) галузь; 8) ключові слова; 9) тип, носій (текстовий документ, електронний документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи); 11) проєкти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо); 12) форму та місце зберігання документа тощо (частина перша статті 18 Закону № 2939-VI).
30. Позивачка, ВРП і суди обох інстанцій визнали, що та система обліку, яку створила ВРП на її офіційному вебсайті, не наповнена так, як це визначив Закон № 2939-VI. У цьому якраз і полягає протиправна бездіяльність ВРП (не створена така система обліку, яка відповідає всім вимогам частини першої статті 18 Закону). Тому позов треба було задовольнити частково. Не можна вважати, що ВРП узагалі не створила систему обліку, як це просила визнати позивачка, як і немає підстав зобов`язати ВРП створити систему обліку, бо у певному вигляді остання вже існує. Проте вона потребує приведення у відповідність до вимог Закону № 2939-VI.
(2.3) Чи були актуальними для розгляду справи № 9901/88/21 висновки судів в інших справах за участю ВРП?
31. Порівняно з тим спором, який Велика Палата Верховного Суду вирішила 20 травня 2021 року у справі № 9901/275/20 (у ній позивач просив визнати протиправною бездіяльність ВРП з обмеження доступу до системи обліку за запитом, зокрема, тієї частини, де є інформація про прийняті членами ВРП одноосібні ухвали про залишення дисциплінарних скарг без розгляду та повернення їх скаржникам), на час розгляду справи позивачки ВРП дещо змінила її систему обліку (зокрема формат файлу та кількісне наповнення), але остання вимогам Закону № 2939-VI далі не відповідає.
32. Суд першої інстанції під час дослідження системи обліку ВРП встановив, що у відповідному файлі у графі «Назва документа» зазначено, зокрема (але не виключно): «Проєкти порядків денних засідань», «Про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя (про відмову у задоволенні клопотання, повернення без розгляду, продовження строку тимчасового відсторонення) у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності (в порядку застосування дисциплінарного стягнення)», «Про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом (про відмову в задоволенні подання/повернення без розгляду)», «Повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя», «Про затвердження висновків члена Вищої ради правосуддя про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя», «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді» (порядкові реєстраційні номери документів 1-6); у графі «Місце зберігання» зазначено назву структурного підрозділу (управління, відділ, сектор) ВРП, відповідального за зберігання відповідної категорії документів, а також гіперпосилання, за якими можна ознайомитися зі змістом документа, зазначеного у графі «Назва документа» під відповідним порядковим реєстраційним номером.
33. Отже, ВРП у системі обліку згрупувала за певними критеріями документи. Проте частина перша статті 18 Закону № 2939-VI вимагає реєструвати у системі обліку не групи документів, об`єднаних спільною родовою ознакою, а кожен такий документ.
34. Суд першої інстанції вказав, що оскільки позивачка визнала факт наповнення файлу «Система обліку публічної інформації» на офіційному вебсайті ВРП після звернення до суду, то обставини, встановлені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року у справі № 9901/275/20, не є преюдиціальними для вирішення справи № 9901/88/21. Велика Палата Верховного Суду теж вважала, що встановлені у тому рішенні обставини не є преюдиціальними для вирішення справи № 9901/88/21, але з інших мотивів, а саме тому, що у справі № 990/275/20 був інший предмет позову, і позивачка не була її стороною.
35. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 КАС України).
36. Відповідно до цього припису преюдиціальність обставин, які встановив суд у чинному рішенні, зокрема в адміністративній справі, не залежить від формулювання предмета спору у тій справі, а також від того, чи брали у ній участь обидві сторони, які беруть участь в іншій. Достатньо, щоби в останній брала участь одна зі сторін, щодо якої раніше суд у чинному рішенні вже встановив певні обставини. Такою стороною у справі № 9901/88/21 є ВРП, якої стосувалися висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 2 листопада 2020 року у справі № 9901/275/20, а саме:
«Структура документа під назвою «Система обліку публічної інформації» є незмінною, а саме вона складається з 50 назв документів, які відповідно до законодавства України, Інструкції з діловодства Вищої ради правосуддя та інших внутрішніх документів, може створювати Вища рада правосуддя. Жоден з 50 пунктів не повторюється.
Що стосується дати створення документа - пункти 1-20, 30 - 44, 46 не містять конкретної дати документа, у пунктах 1- 20, 30 зазначено, що дата документа «відповідає календарній даті проведення засідання» або «використання пошуку у реєстрах за номером/датою», у пунктах 31-43 - дата документа «кожного поточного року», у пункті 44 - «кожні три роки», у пункті 46 - «кожного кварталу поточного року». У пунктах 21-29, 45 - 50 зазначені конкретні дати створення документів, проте аналіз свідчить про те, що всі документи, визначені у цих пунктах регулюють внутрішню діяльність Вищої ради правосуддя.
У розділі «Джерело інформації» не зазначено жодного конкретного автора документа, в більшості пунктах джерелом інформації визначено «ВРП», «Член дисциплінарної палати ВРП», «Дисциплінарна палата ВРП», в окремих випадках, якщо документ регулює внутрішню діяльність Вищої ради правосуддя, зазначено відповідальне управління Вищої ради правосуддя.
У розділі «Обмеження доступу, строк обмеження» у пунктах 2 - 20 зазначено «матеріали провадження», у пунктах 1, 21-50 - «документ немістить інформації обмеженого доступу». Зазначений розділ не містить відомостей щодо передбаченої законом підстави віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом та строку обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом.
У розділі «Форма документа» в більшості випадках зазначено «електронна/паперова форма документа», в окремих випадках, зокрема щодо «рішень про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги стосовно судді/направлення до ВККС України для долучення до суддівського досьє» зазначено «паперова форма документа».
У розділі «Вид документа» зазначено в залежності від пункту «проект», «рішення», «ухвала», «повідомлення», «звіт», «інформація про бюджет», «план», «наказ».
У розділі «Місце зберігання» зазначено відповідне управління Вищої ради правосуддя, яке відповідає за зберігання відповідної категорії документів, та в окремих випадках містить посилання за якими можна ознайомитися зі змістом конкретних документів Вищої ради правосуддя.
Аналіз інформації розміщеної на офіційному сайті Вищої ради правосуддя після відкриття провадження у справі під назвою «Система обліку публічної інформації», свідчить про відсутність в ній таких обов`язкових для системи обліку інформації відомостей як конкретна дата створення документа, конкретний автор документа, передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; галузь; тип, носій (текстовий документ, електронний документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо). Зазначене свідчить про відсутність на офіційному сайті Вищої ради правосуддя системи обліку інформації, яка відповідає вимогам статті 18 Закону №2939-VI».
37. Велика Палата Верховного Суду переглядала рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року у справі № 9901/275/20 та прийняла постанову, згідно з якою залишила це рішення без змін.
38. Позивачка в апеляційній скарзі стверджувала, що хоч ВРП змінила файл на офіційному вебсайті, але не усунула недоліки, через які Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/275/20 виснували про відсутність на офіційному вебсайті ВРП такої системи обліку, яка відповідає вимогам статті 18 Закону № 2939-VI (т. 2, а. с. 4). Тобто позивачка вважала, що ті самі порушення, які раніше встановили суди у справі № 9901/275/20, залишаються, бо система обліку ВРП досі не відповідає вимогам Закону № 2939-VI.
39. Те, що у справі № 9901/275/20 був інший позивач, як і формулювання предмета спору, не є критеріями визначення преюдиціальності обставин, установлених щодо ВРП як відповідача. Навіть якщо вважати, що для справи № 9901/88/21 обставини, встановлені у справі № 9901/275/20, не є преюдиціальними (бо на час розгляду справи № 9901/88/21 ВРП уже замінила на інший файл із системою обліку, який був на офіційному вебсайті на момент розгляду справи № 9901/275/20), то Велика Палата Верховного Суду не могла не звернути увагу, що значна частина порушень Закону № 2939-VI, які у тій справі суди встановили у веденні ВРП системи обліку, існували і на час розгляду справи № 9901/88/21:
39.1. Структура файлу «Система обліку публічної інформації ВРП» (https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/systema_obliku_tablycya_vrp_onovlena_7_lyutogo_2022_roku.pdf) далі є незмінною. І хоч у ній вже не 50 назв документів, а значно більше, проте це не є системою обліку кожного документа, створеного, отриманого чи такого, що перебуває у віданні ВРП, як це вимагає частина перша статті 18 Закону №2939-VI, а є здебільшого спробою групування документів, чого вказаний Закон не передбачає.
39.2. У колонці «Номер та дата створення/отримання документа», як і раніше, файл із системою обліку не містить посилань на конкретні номери та дати переважної більшості документів (оскільки ВРП всупереч вимогам частини першої статті 18 Закону №2939-VI не веде облік за документами).
39.3. У колонці «Джерело інформації» досі не зазначені конкретні автори документів, і лише в окремих випадках є згадки про структурні підрозділи ВРП, які готували документи відповідної групи.
39.4. У колонці «Обмеження доступу, строк обмеження» біля частини документів є вказівка на те, що «документ не містить інформації обмеженого доступу», а біля інших, як і раніше, немає відомостей про передбачені законом підстави віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом та строку обмеження такого доступу.
40. Крім того, Велика Палата Верховного Суду мала відхилити доводи ВРП у відзиві на апеляційну скаргу про те, що ухвали членів Дисциплінарних палат ВРП не публікуються на офіційному вебсайті згідно із Законом № 1798-VIІІ. У постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 9901/104/20 Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що ВРП є суб`єктом владних повноважень і розпорядником інформації, на якого Закони № 2939-VI та № 1798-VIII поклали обов`язок невідкладного оприлюднення рішень, у тому числі й ухвал, постановлених членами ВРП одноособово (пункт 7.57 постанови). З огляду на це ВРП не може стверджувати, що вона за Законом № 1798-VIІІ не оприлюднює ухвали членів Дисциплінарних палат.
ІІІ. ВИСНОВОК
41. Переконані, що Велика Палата Верховного Суду мала скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року й ухвалити нове - про часткове задоволення позову.
42. Ефективність вирішення спору досягається через відновлення настільки, наскільки це можливо, порушеного права позивачки, за захистом якого вона звернулася до суду. У цій справі найбільш повне відновлення прав позивачки забезпечувалорішення про визнання протиправною бездіяльності ВРП, вираженої у неналежному виконанні обов`язку створити та вести систему обліку у тому вигляді, в якому вимагає Закон № 2939-VI, і зобов`язання привести створену на офіційному вебсайті ВРП систему обліку у відповідність до вимог приписів частини першої статті 18 Закону № 2939-VI.
Судді:|Ю. Л. Власов |Л. М. Лобойко|
|Д. А. Гудима|В. В. Пророк|
|Л. Й. Катеринчук|Л. І. Рогач|
|Г. Р. Крет|І. В. Ткач|