ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Князєва В. С.
на додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 9901/378/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , про визнання протиправним і скасування рішення,
Короткий виклад історії справи
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 2 липня 2019 року № 108/зп-19 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення ВККС від 2 липня 2019 року
№ 108/зп-19 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ВККС на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 29 січня 2020 року апеляційні скарги скаржників, у тому числі ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , задовольнила та скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року й ухвалила нове рішення, яким відмовила ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
У серпні 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли заяви ОСОБА_31 та ОСОБА_32 про ухвалення додаткового рішення, у яких вони просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь судовий збір у розмірі 1 152,60 грн (кожному), сплачений за подання апеляційної скарги.
На думку ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , оскільки постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2020 року їх апеляційні скарги було задоволено, суми сплаченого ними судового збору за подання апеляційної скарги підлягають поверненню їм шляхом ухвалення додаткового судового рішення у справі.
У своїх заявах ОСОБА_31 та ОСОБА_32 зазначили, що Велика Палата Верховного Суду при ухваленні постанови від 29 січня 2020 року відповідно до вимог частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не вирішила питання щодо розподілу судових витрат, зокрема в частині понесених заявниками витрат стосовно сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 152,60 грн (кожному) згідно з квитанціями від 18 жовтня 2019 року № 1200 та № 0.0.1497856518.1, а відтак це питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового судового рішення у справі.
Велика Палата Верховного Суду 13 січня 2021 року ухвалила додаткову постанову, якою заяви ОСОБА_31 та ОСОБА_32 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 9901/378/19 задовольнила.
Постановила стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_31 та ОСОБА_32 витрати на сплату судового збору в розмірі 1 152,60 грн кожному.
Основні мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши положення статті 139 КАС, зазначила, що за загальним правилом право на відшкодування витрат зі сплати судового збору мають учасники справи (сторони та треті особи, які не є суб`єктами владних повноважень), якщо відповідне судове рішення ухвалено на їх користь.
Матеріали справи № 9901/378/19 свідчать, що спір виник щодо оскарження рішення ВККС від 2 липня 2019 року № 108/зп-19 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
Зазначеним рішенням ВККС, серед іншого, було оголошено конкурс на зайняття 505 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах згідно з додатком 1 для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів, та затверджено умови проведення конкурсу.
За подання до Великої Палати Верховного Суду апеляційної скарги на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року ОСОБА_31 та ОСОБА_32 сплатили судовий збір у розмірі 1 152,60 грн (кожний) згідно з квитанціями від 18 жовтня 2019 року № 1200 та № 0.0.1497856518.1.
Оскільки Великою Палатою Верховного Суду при ухваленні постанови від 29 січня 2020 року, якою скасовано рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, заяви ОСОБА_31 та ОСОБА_32 підлягають задоволенню шляхом прийняття додаткової постанови про відшкодування на їх користь документально підтверджених витрат на сплату судового збору в розмірі 1 152,60 грн (кожному) шляхом стягнення їх з ОСОБА_1 .
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
В окремій думці на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2020 року, якою скасовано рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, зазначалося,що рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року ґрунтується на правильній оцінці обставин справи, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тож підстав для його скасування не було.
В аспекті спірних правовідносин наголошувалося, що за правилами частини восьмої статті 79 Закону України від 2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) у зіставленні з положеннями частин першої, другої статті 82 цього ж Закону конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів повинен проводитися одночасно (спільно) як для кандидатів на ці посади, так і для суддів місцевих судів, які мають намір перевестися до іншого місцевого суду, в якому є вакантні посади суддів.
Право судді на переведення до іншого суду не слід розглядати як щось факультативне чи менш важливе порівняно з наповненням професійного суддівського корпусу новими кадрами (суддями). Не применшуючи значення останнього, зауважувалося, що право судді бути переведеним до іншого суду передбачено Законом № 1402-VIII (стаття 82) і його можна розглядати як один із чинників професійних інтересів суддів та їхньої незалежності загалом, вплив на яку в будь-який спосіб забороняється.
Можливість судді реалізувати своє право бути переведеним до іншого місцевого суду законодавець передбачив саме в рамках проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів. До того ж, зі змісту частини тринадцятої статті 79 Закону № 1402-VIII, можна зробити висновок, що законодавець не лише вкотре підкреслив, що професійні судді мають право нарівні з кандидатами претендувати на вакантні посади суддів місцевих судів, але й за певних умов мають (законні) привілеї (за посадою судді) порівняно з кандидатами на посаду судді (з числа тих, які зараховані до резерву і взяли участь у конкурсному доборі).
Тому стосовно порушеного права позивачки, з яким пов`язується її право на звернення до адміністративного суду, слід зауважити, що вона є суддею місцевого суду і як суддя мала право на те, щоб узяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді місцевого суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, який розглядав цю справу, дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що встановлені ВККС умови/правила проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів не можуть змінювати визначених Законом № 1402-VIII правил проведення цього конкурсу.
Висловлюючи окрему думку та не погоджуючись з постановою більшості суддів Великої Палати Верховного Суду у справі 29 січня 2020 року вважаємо, що за викладеної позиції не підлягають задоволенню і заяви ОСОБА_31 та ОСОБА_32 про стягнення з ОСОБА_1 понесених ними витрат по сплаті судового збору.
Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 КАС).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд може ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо при ухваленні судового рішення ним не вирішено питання про судові витрати. При цьому заява про ухвалення додаткового судового рішення може бути подана зацікавленими особами виключно до виконання судового рішення.
Як свідчать матеріали справи № 9901/378/19, у цій справі спір виник щодо оскарження рішення ВККС від 2 липня 2019 року № 108/зп-19 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
Зазначеним рішенням ВККС, серед іншого, було оголошено конкурс на зайняття 505 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах згідно з додатком 1 для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів та затверджено умови проведення конкурсу.
7 серпня 2019 року ВККС на своєму офіційному вебсайті розмістила повідомлення про визначення переможців конкурсу від 2 липня 2019 року і надання до Вищої ради правосуддя рекомендацій про призначення на посаду судді в місцевих загальних судах.
У подальшому Вища рада правосуддя розглянула зазначені рекомендації ВККС та прийняла відповідні рішення.
Зокрема, рішеннями Вищої ради правосуддя від 29 квітня 2020 року № 1128/0/15-20 та від 21 травня 2020 року № 1461/0/15-20 внесено Президентові України подання про призначення ОСОБА_31 на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, ОСОБА_32 - на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
Крім того, необхідно наголосити на тому, що Указом Президента України від 7 липня 2020 року № 268/2020 ОСОБА_32 було призначено на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області, а ОСОБА_31 . Указом Президента України від 14 серпня 2020 року № 320/2020 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
Наведене може свідчить про фактичну реалізацію оскаржуваного рішення ВККС від 2 липня 2019 року № 108/зп-19, а отже і його виконання.
Висновки
З огляду на викладене вважаємо, що заяви ОСОБА_31 та ОСОБА_32 про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з ОСОБА_1 сплаченого заявниками судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Судді Великої Палати
Верховного Суду О. Б. Прокопенко
В. С. Князєв