Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 127/18513/18 (провадження № 14-145 цс 20)
27 жовтня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство юстиції України, про стягнення грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час проходження служби в органах внутрішніх справ за касаційними скаргами Міністерства юстиції України на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року і постановою від 27 жовтня 2020 року закрила провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року, а касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року - задовольнила, скасувала рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року, а провадження у справі закрила.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, в якому просив стягнути з відповідача 130 100,00 грн одноразової допомоги у зв`язку із захворюванням, яке отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення йому ІІ групи інвалідності.
2. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2019 року провадження у справі закрите оскільки спір у цій справі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
3. 19 березня 2019 року постановою Вінницького апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2019 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. В подальшому, за результатами розгляду справи Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 05 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року, позов задовольнив та стягнув з Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 130 100,00 грн одноразової грошової допомоги.
5. Велика Палата Верховного Суду як підставу для закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року зазначила те, що на час звернення Міністерства юстиції України з касаційною скаргою на вказану постанову Вінницький міський суд Вінницької області 05 квітня 2019 року постановив рішення по суті спору.
5.1 Касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
5.2 У Цивільному процесуальному кодексі України (далі - ЦПК України) визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
5.3 У статті 129 Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
5.4 Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
5.5 Повноваження суду касаційної інстанції щодо перегляду справ мають використовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду.
5.6 У статті 389 ЦПК України наведено перелік судових рішень, які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку.
5.7 Статтею 396 ЦПК України визначені підстави закриття касаційного провадження.
5.8 За системним аналізом засад касаційного оскарження, з урахуванням того, що позов ОСОБА_1 розглянуто по суті судами обох інстанцій, що унеможливлює повторний розгляд вказаної справи незалежно від результатів розгляду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції про повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційне провадження за цією касаційною скаргою підлягає закриттю.
6. Водночас, вважаю, що підставою для закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2019 рокуслід було вказати те, що вказана постанова касаційному оскарженню не підлягає, а не зазначати про абстракту безперспективність касаційного оскарження з огляду на неможливість повторного розгляду справи.
7. Так статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
8. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
9. Згідно із частиною другою статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
10. Оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно Законом, зокрема ЦПК України, встановлені випадки зазначеного оскарження.
11. У статті 389 ЦПК України визначений перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у цивільному процесі.
12. Згідно пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України (в редакції чинній на момент відкриття касаційного провадження) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
13. Отже, касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, постановлені за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.
14. Пунктом 15 частини першої статті 353 ЦПК України (як в чинній редакції так і в редакції чинній на момент відкриття касаційного провадження) встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
15. Враховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі скасована апеляційним судом і справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскарження постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку ЦПК України не передбачено.
16. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
17. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, постановляючи ухвалу від 04 липня 2020 року про відкриття касаційного провадження, виходив з того, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, але не врахував при цьому частину другою статті 382 та пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України, зокрема, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
18. Мені прикро, що Велика Палата Верховного Суду змушена вигадувати якість абстракті підстави для закриття касаційного провадження, не знайшовши в собі сміливості і рішучості відмовитися від власного помилкового підходу щодо всеохоплюючого касаційного перегляду усіх постанов суду апеляційної інстанції.
Отже, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню Велика Палата Верховного Суду мала закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року саме з зазначених підстав.
Суддя В. В. Пророк
Окрема думка складена 08 грудня 2020 року.