ОКРЕМА ДУМКА
Судді Великої Палати Верховного Суду Лященко Н. П.
на постанову від 9 жовтня 2019 року
у справі № 361/1478/17
провадження № 14-301цс19
Відповідно до частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладаю окрему думку.
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Масиву садівничих товариств «Ялинка» (далі - МСТ «Ялинка», Масив), голови правління МСТ «Ялинка» ОСОБА_3 про: визнання недійсним та скасування рішення звітно-виборчої конференції МСТ «Ялинка» від 29 травня 2016 року № 1 у частині обрання ОСОБА_3 головою правління; зобов`язання правління МСТ «Ялинка» скликати чергові загальні збори (збори уповноважених); зобов`язання правління МСТ «Ялинка» включити до порядку денного чергових загальних зборів (зборів уповноважених) питання про обрання голови правління МСТ «Ялинка».
На обґрунтування позову послався на те, що ОСОБА_3 не є членом МСТ «Ялинка», а відтак не має права бути обраним до органу управління садівничим масивом; питання щодо обрання голови правління належить до компетенції загальних зборів Масиву, а не конференції; рішення про обрання голови правління було прийнято за відсутності кворуму; зазначене рішення впливає на права й обов`язки позивача як члена МСТ «Ялинка». Масив не є громадським об`єднанням і у своїй діяльності повинен керуватися законодавством, що визначає діяльність кооперативів.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції об`єднання садівничих товариств - садівничий масив «Ялинка» від 29 травня 2016 року № 1 у частині обрання ОСОБА_3 головою правління цього об`єднання. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судове рішення місцевого суду мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення позову з огляду на те, що оскаржуване позивачем рішення прийнято з порушенням процедури проведення загальних зборів об`єднання товариств, натомість решту доводів суд визнав необґрунтованими. При цьому суд керувався статтями 97, 98, 100 Цивільного кодексу України, Законом України «Про кооперацію», статутом МСТ «Ялинка».
Постановою Київського апеляційного суду від 4 лютого 2019 року апеляційну скаргу МСТ «Ялинка» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2018 року задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу право на звернення з таким позовом у порядку господарського судочинства.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку при визначенні статусу Масиву, який є громадською організацією відповідно до статуту, як кооперативу. Неприведення статуту МСТ «Ялинка» у відповідність до вимог Закону України «Про громадські об'єднання» у зв'язку з утратою чинності Законом України «Про об'єднання громадян», відповідно до якого його було створено, не перетворює автоматично це об'єднання на кооператив. Спір між Масивом (як юридичною особою, яка є громадським об`єднанням) та його учасником, пов`язаний із діяльністю такої юридичної особи та управлінням нею, є корпоративним. Тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, яка діяла на день відкриття провадження у справі, спір підлягав розгляду господарським судом.
У березні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 4 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2018 року.
На обґрунтування касаційної скарги послався на порушенням апеляційним судом правил юрисдикції, оскільки предметом цього спору є захист прав споживача послуг як члена обслуговуючого кооперативу, при цьому наполягає на застосуванні до спірних правовідносин Закону України «Про кооперацію».
9 жовтня 2019 року постановою Великої Палати Верховного Суду Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 4 лютого 2019 року - без змін.
Зазначене судове рішення мотивовано тим, що ні за способом створення, ні за видом діяльності відповідач не відповідав ознакам, що характеризували б його як об`єднання громадян за законодавством, яке діяло на час створенняМСТ «Ялинка». Відсутні також докази відповідності його ознакам громадського об`єднання за Законом України «Про громадські об`єднання».Отже, суд апеляційної інстанції не обґрунтував свій висновок про те, що МСТ «Ялинка» є громадським об`єднанням відповідно до положень законодавства.
Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком апеляційного суду щодо скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі з огляду на необхідність розгляду цього спору в порядку господарського судочинства, визначивши, що спір між членом (учасником) юридичної особи та цією ж юридичною особою, пов`язаний з діяльністю та управлінням останньою, є корпоративним.
Із висновками Великої Палати Верховного Суду повністю погодитись не можута висловлюю окрему думку з огляду на таке.
Суд установив, що ОСОБА_1 є членом МСТ «Ялинка» (земельна ділянка АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваньМСТ «Ялинка» є юридичною особою, зареєстрованою 22 липня 1992 року; організаційно-правова форма - садівниче товариство; засновники (учасники) МСТ «Ялинка» є садівничі товариства «Берізка-1», «Берізка-2», «Геолог», «Енергія», «Здоров`я», «Журналіст», «Лісова галявина», «Дніпро», «Огоньок», «Облагропром», « Осинка », «Роднік», «Райдуга», «Райдуг», «Факел», «Нейрохірург», «Ялинка-2»; вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2 статуту МСТ «Ялинка», затвердженого загальними зборами від 11 листопада 2000 року (протокол № 21) та зареєстрованого 22 серпня 2001 року Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області, Масив є добровільною місцевою громадською організацією (добровільним громадським неприбутковим формуванням), створеною на основі єдності інтересів його членів, та діє на засадах рівноправності членів, самоврядування, законності й гласності. Масив діє на підставі Закону України «Про об`єднання громадян», інших актів законодавства та цього статуту. Масив є самостійною юридичною особою з моменту її державної реєстрації. Ця редакція статуту з посиланням на її чинність станом на 29 травня 2016 року надана позивачем і головою правління МСТ «Ялинка» (т. 1, а. с. 12-18, 111-118).
З метою виконання статутних завдань і цілей Масив може здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи (пункт 3.6 статуту).
Згідно з положеннями розділу V статуту член МСТ «Ялинка» має право брати участь у його діяльності й управлінні справами, обирати й бути обраним в органи управління та контролю Масиву, вносити пропозиції щодо поліпшення його діяльності, усувати недоліки в роботі його органів та посадових осіб; отримувати від посадових осіб масиву інформацію з будь-якого питання, що стосується діяльності Масиву.
Суд установив, що 29 травня 2016 року відбулася звітно-виборча конференція МСТ «Ялинка», за результатами якої прийнято рішення, оформлене протоколом № 1, про обрання ОСОБА_3 головою правління МСТ «Ялинка» на постійно діючій основі терміном на 5 років.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до МСТ «Ялинка» з вимогою визнати недійсним рішення органу управління Масивом, яким обрано його голову правління.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом та розгляду справи судом першої інстанції, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 19 ЦПК України у чинній редакції.
Разом з тим стаття 12ГПК України у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом та розгляду справи судом першої інстанції, як і стаття 20 цього Кодексу у чинній редакції, визначають коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
На час заснування та реєстрації МСТ «Ялинка» як юридичної особи у 1992 році був чинним Закон України «Про об`єднання громадян», статтею 1 якого встановлено, що об`єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об`єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об`єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об`єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.
Відповідно до статті 21 цього Закону кошти та інше майно об`єднань громадян, у тому числі тих, що ліквідуються, не може перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави.
Законодавство про об`єднання громадян складається з Конституції України, цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього (стаття 5 Закону України «Про об`єднання громадян»).
Цей Закон втратив чинність з 1 січня 2013 року у зв`язку з уведенням у дію Закону України «Про громадські об`єднання», статтею 1 якого встановлено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Пунктом 4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про громадські об`єднання» встановлено, що статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п`яти років з дня введення його в дію (тобто до 1 січня 2018 року).
Доказів виконання умов зазначеної норми та приведення статуту МСТ «Ялинка» у відповідність до вимог Закону України «Про громадські об`єднання» на час прийняття оскаржуваного рішення органу управління Масиву від 29 травня 2016 року та звернення із цим позовом до суду у березні 2017 року сторони не надали.
ОСОБА_1 на обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про кооперацію», яким визначено особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами, які за напрямами діяльності можуть бути, зокрема, садово-городніми. Проте цей Закон набрав чинності 27 серпня 2003 року і на час заснування та реєстрації у 1992 році МСТ «Ялинка» не діяв.
Законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації (стаття 5 Закону України «Про кооперацію»).
Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог ГК України, інших законодавчих актів (стаття 94 цього Кодексу).
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що садівничі товариства та їх об`єднання, які утворені та зареєстровані як юридичні особи відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян», є громадськими організаціями, що створені для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів і здійснюють діяльність без мети отримання прибутку. З набранням чинності Законом України «Про кооперацію» садівничі товариства отримали можливість здійснити реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу. Проте якщо таке перетворення садівничого товариства з громадської організації в обслуговуючий кооператив не відбулось, - його діяльність регулюється Законом України «Про об`єднання громадян», а не Законом України «Про кооперацію».
Аналогічну думку щодо самовизначення садівничих товариств з організаційно-правовою формою під час їх утворення викладено у листах Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21 жовтня 2009 року № 12819 (роз`яснення щодо перереєстрації садівничих товариств) та Міністерства юстиції України від 19 грудня 2017 року № 13395/8.4/32-17 (до відома суб`єктів державної реєстрації щодо питань, пов`язаних з перереєстрацією статутів садівничих товариств та садівничих кооперативів). Відповідно до роз`яснень, наданих у цих листах, садівничі товариства можуть створюватися та діяти і як кооперативи, і як об`єднання громадян. Такі товариства як юридичні особи самостійно приймають рішення - в якому правовому полі здійснювати свою діяльність, яку організаційно-правову форму господарювання обрати, а також самостійно визначають мету своєї діяльності. При цьому держава не втручається в господарську діяльність суб`єктів господарювання.
Садівниче товариство, утворене відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян», має статус юридичної особи, проте одним з принципів його створення є відсутність майнового інтересу. Тобто його члени не мають права на частку майна об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена об`єднання, його посадових осіб.
Наведені приписи законодавства та положення статуту вказують на те, що МСТ «Ялинка» є громадською неприбутковою організацією, діяльність якої регулюється Законом України «Про об`єднання громадян», це товариство не є типовим господарюючим суб`єктом у розумінні статей 3, 55 ГК України, оскільки цей Закон не надавав права громадським організаціям здійснювати господарську діяльність безпосередньо, а лише через створені ними підприємства (стаття 21 зазначеного Закону у редакції, чинній на час заснування та реєстрації Масиву як юридичної особи, та пункт 3.6 його Статуту). За таких обставин правовідносини між членами такої громадської організації та самою організацією не мають характеру корпоративних і не підпадають під регулювання статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час подання позовної заяви й розгляду справи судом першої інстанції, та статті 20 цього Кодексу в чинній редакції.
Отже, зважаючи на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин у цій справі, які не є корпоративними, апеляційний суд дійшов помилкових висновків про необхідність її розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки такий приватноправовий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17 (провадження № 12-100гс18).
На підставі викладеного, вважаю помилковим висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що цей спір має ознаки корпоративного та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Суддя |Н. П. Лященко |