ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду
Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.
06 червня 2019 року
м. Київ
у справі № 924/174/18 (провадження № 12-82гс19) за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького (далі - Відділ) до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (далі - Міськрада) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України, за участю заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, про визнання незаконними та скасування рішення, за касаційною скаргою Міськради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 березня 2019 року.
У березні 2018 року Відділ звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Міськради про визнання незаконним та скасування рішення 23 сесії Міськради в частині пунктів 5-7, яким територіальній громаді м. Старокостянтинів в особі Міськради надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, які не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, стосовно розташованої в межах АДРЕСА_7 земельної ділянки орієнтовною площею 100000 м2 (10 га ) , по АДРЕСА_5 земельної ділянки орієнтовною площею 200000 м2 (20 га); по АДРЕСА_6 земельної ділянки орієнтовно площею 600000 м2 (60 га). Позивач стверджував про незаконність рішення Міськради в оспорюваних частинах, оскільки спірні земельні ділянки є державною власністю та необхідні для використання та постійної діяльності Збройних Сил України.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 березня 2019 року, позов задовольнив. Суди послались на те, що дії відповідача щодо надання територіальній громадім. Старокостянтинів в особі Міськради дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель були передчасними та не могли здійснюватися без з`ясування позиції позивача, з огляду на наявні у останнього акти на право постійного користування земельними ділянками.
У квітні 2019 року Міськрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. Крім того, скаржник вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про господарську юрисдикцію справи, оскільки вважає, що спір підлягав вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 25 квітня 2019 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 29 травня 2019 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 червня 2019 року справу № 924/174/18 за касаційною скаргою Міськради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 березня 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 11 вересня 2019 року.
Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можемо з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
По-друге, за змістом частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та «ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
По-третє, в ухвалі від 06 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді».
Проте, за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.
Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду «загальної кількості та графіку призначення справ, що перебувають на розгляді» (як про це зазначено в ухвалі від 06 червня 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.
Отже, з огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимоги про визнання незаконними та скасування рішення, тобто вимоги немайнового характеру, - розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.
Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов`язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.
Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Судді: С. В. Бакуліна
В. Ю. Уркевич