ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду
Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.
25 лютого 2019 року
м. Київ
у справі № 917/902/18 (провадження № 12-18гс19) за позовом Приватного підприємства «Нафтопром» (далі - ПП «Нафтопром») до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - Виконком) про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Виконкому на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року.
24 липня 2018 року ПП «Нафтопром» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Виконкому про визнання протиправним та скасування його рішення від 20 червня 2018 року № 716 «Про затвердження акта комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по вулиці Флотській, 3 в місті Кременчуці».
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 02 жовтня 2018 року на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрив провадження у справі. Суд послався на відсутність між сторонами господарських відносин та інших складових елементів, що визначають підсудність справ господарському суду; спір є публічно-правовим, а тому має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 28 листопада 2018 року скасував ухвалу місцевого господарського суду і направив справу до цього ж суду для розгляду. Постанова мотивована тим, що відповідач не виступає як орган владних повноважень у спірних відносинах, які стосуються здійснення повноважень управління у земельних відносинах.
18 грудня 2018 року Виконком звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали місцевого господарського суду. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір підлягає вирішенню в господарських судах.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 31 січня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судове рішення оскаржується з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 лютого 2019 року справу № 917/902/18 за касаційною скаргою Виконкому на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 27 березня 2019 року.
Однак із мотивуванням указаної ухвали Великої Палати Верховного Суду погодитися не можемо з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Так, по-перше, призначаючи цю справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вказала, що до справ з вимогами немайнового характеру може застосовуватися частина четверта статті 301 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак за змістом частини четвертої статті 301 цього Кодексу без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та «ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Ототожнення позовних вимог майнового характеру з вимогами немайнового характеру, тобто такими, що не підлягають вартісній оцінці, у тому числі й у контексті статті 301 Господарського процесуального кодексу України, на наше переконання, є помилковим.
По-друге, в ухвалі від 14 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді».
Проте, за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.
Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду «загальної кількості та графіку призначення справ, що перебувають на розгляді» (як про це зазначено в ухвалі від 14 лютого 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.
По-третє, положеннями частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, а зокрема: «перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи».
Частиною тринадцятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Таким чином, оскільки предметом перегляду в суді касаційної інстанції, як убачається з матеріалів касаційної скарги, є постанова суду апеляційної інстанції, якою розгляд справи не закінчено, - таку справу в суді касаційної інстанції може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов'язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.
Ураховуючи викладене, оскільки ВеликаПалата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи саме з наведених мотивів.
Судді: С. В. Бакуліна
В. Ю.Уркевич