Окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О.
Справа № 910/18015/17
Провадження №12-155гс18
11 вересня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2018 року і рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2018 року.
Касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2018 року й рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2018 року - без змін.
Не погоджуюся із ухваленим Великою Палатою Верховного Суду судовим рішенням, а тому викладаю свої міркування у окремій думці.
Короткий виклад історії справи
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення невиплачених дивідендів за 2011-2014 роки, 3 % річних, інфляційних втрат належних ОСОБА_3 та її покійному чоловікові, який також був акціонером ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_4
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у 2011-2014 роках належало 1092 та 399 іменних акцій ПАТ «Укрнафта» відповідно. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, у зв'язку з чим його права на 399 іменних акцій ПАТ «Укрнафта», а також на дивіденди за ними за 2011-2014 роки перейшли в порядку спадкування до його дружини - ОСОБА_3
У зв'язку із бездіяльністю відповідача щодо виплати зазначених дивідендів, ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи норми чинного законодавства, не виконав належним чином зобов'язання з виплати дивідендів за період 2011-2014 роки позивачці та її покійному чоловікові (ОСОБА_4) як його акціонерам.
Судами першої і апеляційної інстанції позов задоволено.
Касаційну скаргу подало ПАТ «Укрнафта», у якій оскаржувало судові рішення у частині стягнення на користь ОСОБА_3 дивідендів за 2011?2014 роки, 3 % річних та інфляційних втрат, успадкованих після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ПАТ «Укрнафта» вказувало, що суди у цій частині позов розглянули з порушенням юрисдикційності спору, який пов'язаний із правом спадкування, а тому мав розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Правильне визначення юрисдикційності цього спору в межах доводів та вимог касаційної скарги залежить від установлення наявності або відсутності корпоративних відносин між сторонами в цій справі в частині стягнення з акціонерного товариства на користь позивачки грошових коштів, зокрема дивідендів за акціями, що успадковані нею від чоловіка (ОСОБА_4).
Ухвалюючи своє рішення, Велика Палата вважала, що із переходом прав на 399 іменних акцій ПАТ «Укрнафта», а також на дивіденди за ними за 2011-2014 роки від ОСОБА_4, до позивача (також акціонера цього товариства) в порядку спадкування перейшли й відповідні корпоративні права ОСОБА_4 щодо цього акціонерного товариства, серед яких і право на отримання певної частки його прибутку (дивідендів).
Не можу погодитись із цим підходом з таких міркувань.
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 в частині невиплачених їй як акціонеру ПАТ «Укрнафта» дивідендів за 2011-2014 роки, 3 % річних, інфляційних втрат є корпоративним спором, а тому цілком правильно розглянуто судами господарської юрисдикції.
Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині невиплачених її померлому чоловікові ОСОБА_4 дивідендів за 2011-2014 роки, 3 % річних, інфляційних втрат не є корпоративним спором. Суми дивідендів ОСОБА_4 як акціонеру ПАТ «Укрнафта» були нараховані у 2015 році. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 році. Спору між ОСОБА_4 як акціонером ПАТ «Укрнафта» та цим товариством не було.
Корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.
У даному випадку позивачка ОСОБА_3 отримала право на невиплачені її чоловікові ОСОБА_4 кошти у порядку спадкування.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги у частині отримання дивідендів за 2011?2014 рік за акціями, які належали на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_3 зазначила, що на момент смерті її чоловіка вони не були виплачені. Після відкриття спадщини вказані дивіденди були включені до складу спадщини і перейшли у власність позивача на підставі спадкування.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Оскільки у даному випадку ОСОБА_3 не була акціонером у 2011-2014 роках за 399 акціями, що належали її чоловіку ОСОБА_4, то й вести мову про наявність корпоративного спору у цій частині заявлених позивачкою вимог не можна.
Як наслідок, спір у частині невиплати успадкованих ОСОБА_3 сум нарахованих, але не виплачених дивідендів після смерті її чоловіка є цивільно-правовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду
|Н.О. Антонюк|
||