ОКРЕМА ДУМКА
судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гімона М. М.
27 липня 2022 року
Київ
справа №803/1149/18
адміністративне провадження №К/9901/19731/21
щодо ухвали Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 803/1149/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені, касаційне провадження у якій відкрито за скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року.
Відповідно до статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів. Суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Частиною п`ятою статті 347 КАС України встановлено, що суддя, не згодний із рішенням про передачу (відмову у передачі) справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати, письмово викладає свою окрему думку в ухвалі про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду або в постанові, прийнятій за результатами касаційного розгляду.
Більшістю голосів постановлено ухвалу про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду як такої, що містить виключну правову проблему. Наявність такої проблеми обґрунтовано тим, що наявні різні правові підходи в адміністративній, господарській і цивільній юрисдикціях щодо початку строку обчислення нарахування пені та строку звернення до суду.
Однак, на моє переконання, у цій справі відсутнє питання, яке не могло бути вирішено судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, оскільки приведена судова практика свідчить про наявність на рівні колегій суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду різних підходів обчислення строку звернення платників податків із позовами про стягнення пені за порушення строків відшкодування ПДВ. Усунення такої розбіжності у правових позиціях згідно зі статтею 346 КАС України вирішується складом судової палати. Саме з цих підстав справу № 803/1149/18 і було передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду. Також колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №822/553/17 (ухваленої у складі судової палати), з тих підстав, що відсутні підстави для застосування строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України, натомість, застосуванню підлягає загальний шестимісячний строк звернення до суду із позовом, визначений частиною другою статті 122 КАС України (в редакції з 15 грудня 2017 року). Зазначене питання також згідно зі статтею 346 КАС України вирішується складом судової палати.
При цьому стягнення пені, нарахованої за порушення строків відшкодування податку на додану вартість, є предметом спору саме у справах адміністративної юрисдикції, і питання, яке належало вирішити у цій справі, стосувалося у визначенні, норми якого нормативно-правового акта регулюють строк звернення до адміністративного суду з такими вимогами: норми ПК України, якими встановлено строки давності, чи норми КАС України, якими встановлені загальні процесуальні строки звернення до суду з позовом у публічно-правових спорах. Зазначене питання не вирішується ані в порядку господарського судочинства, ані в порядку цивільного.
Вважаю, що наявність великої кількості справ з подібними правовідносинами може свідчити лише про допущення державою порушення строку здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а не про наявність виключної правової проблеми.
За таких обставин, вважаю, що касаційний розгляд справи № 803/1149/18 мав бути здійснений судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, а підстави для її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні.
Суддя Микола ГІМОН