Окрема думка
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.,
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 523/8641/15
провадження № 61-9085сво21
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Фаловської І. М., Червинської М. Є., прийняв та призначив до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 травня 2021 року.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що: «передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України, колегія суддів вважала, що необхідно відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 361/1693/16-ц (провадження № 61-34766св18), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 175/1753/17 (провадження № 61-3023св19), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 330/1424/16-ц (провадження № 61-36090св18), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 2034/2-4324/11 (провадження № 61-17152св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 686/16461/18 (провадження № 61-12877св21), а саме щодо обов`язковості залучення іпотекодержателя у спорах про поділ майна подружжя».
1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року у справі № 523/8641/15 (провадження № 61-9085св21) передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 523/8641/15 (провадження № 61-9085св21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 травня 2021 року.
1.1. В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що:
«Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає необхідним передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку» в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 361/1693/16-ц (провадження № 61-34766св18), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 175/1753/17 (провадження № 61-3023св19), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 330/1424/16-ц (провадження № 61-36090св18), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 2034/2-4324/11 (провадження № 61-17152св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 686/16461/18 (провадження № 61-12877св21), зокрема щодо обов`язковості залучення іпотекодержателя у спорах про поділ майна подружжя, оскільки після визнання за одним із подружжя права власності на 1/2 частини спірного майна іпотека не припиняється, інший з подружжя набуває статусу іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до визначення його частки у спільному майні, яке є предметом іпотеки. У результаті поділу майна подружжя шляхом визначення часток кожного із подружжя майно відбувається зміна режиму права спільної власності - зі спільної сумісної власності на спільну часткову власність, що не порушує права іпотекодержателя, а тому його залучення до участі у справі не є обов`язковим».
2. У справі № 523/8641/15:
заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з однієї житлової будівлі під літерою «А», загальною площею 89,3 кв. м, житловою площею 49,8 кв. м, надвірних споруд під літерою «З» - гаражу, № 2, 7-8 огорожі, І - мостіння. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 490,0 кв. м, розташованої на АДРЕСА_1 ;
24 жовтня 2018 рокуміж ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (новий іпотекодержатель) укладений нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги (про що свідчить копія відповідного договору) за іпотечним договором від 14 лютого 2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , предметом іпотеки за яким є спірні житловий будинок та земельна ділянка, розташовані на АДРЕСА_1 .
3. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
3.1. У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19 (провадження № 61-976св20) та від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) зазначено, що: «відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. За змістом статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції».
3.2. ОСОБА_3 набула статусу нового іпотекодержателя 24 жовтня 2018 року, тобто, після трьох років з ухвалення рішення судом першої інстанції. Оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції, то набуття ОСОБА_3 статусу нового іпотекодержателя не вплине на оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Тому касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 підлягає закриттю.
3.3. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 396 ЦПК України).
3.4. Схожий за змістом висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) зазначено: «відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, зокрема після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення. Отже, підстав для відступлення від висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 13 березня 2017 року № 6-1783цс16 та від 06 вересня 2017 року № 6-1099цс17, не вбачається».
4. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
4.1. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм, зокрема, при вирішенні питання про відступ від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
4.2. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду (частина друга статті 403 ЦПК України).
4.3. У справах, від висновків в яких пропонується відступити, здійснювався касаційний перегляд після того, як апеляційну скаргу подавала особа, яка не була учасником справи, зокрема, постанови Верховного Суду:
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 361/1693/16-ц (провадження № 61-34766св18);
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 175/1753/17 (провадження № 61-3023св19);
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 330/1424/16-ц (провадження № 61-36090св18);
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 2034/2-4324/11 (провадження № 61-17152св20);
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 686/16461/18 (провадження № 61-12877св21).
4.4. Натомість, у справі № 523/8641/15 ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, подала касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 11 травня 2021 року, зазначивши, що оскаржене судове рішення порушує права та законні інтереси ОСОБА_3 , як іпотекодержателя нерухомого майна, що є предметом спору між подружжям.
4.5. Тому справа № 523/8641/15 та справи: № 361/1693/16-ц, № 175/1753/17, № 330/1424/16-ц, № 2034/2-4324/11, № 686/16461/18 не є справами із подібними правовідносинами.
5. З урахуванням того, що:
справа № 523/8641/15 та справи: № 361/1693/16-ц, № 175/1753/17, № 330/1424/16-ц, № 2034/2-4324/11, № 686/16461/18 не є справами із подібними правовідносинами;
касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 підлягає закриттю;
відсутні підстави для прийняття та призначення до розгляду справи № 523/8641/15 Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду.
5.1. За таких обставин, Об`єднаній палаті Касаційного цивільного суду слід було постановити ухвалу про повернення справи на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Суддя В. І. Крат