ОКРЕМА ДУМКА
Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Зайцева А. Ю.
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 946/3565/24
провадження № 61-6324св25
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила скасувати судовий наказ від 16 травня 2024 року № 946/3565/24, виданий за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_3 .
Як на обґрунтування заявлених вимог заявник посилалась на те, що судовий наказ порушує права спільних дітей ОСОБА_1 і боржника ОСОБА_3 : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не враховані їх інтереси.
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 18 листопада 2024 року заяву про скасування судового наказу повернув заявнику без розгляду.
Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для задоволення заяви про скасування судового наказу, судовий наказ видано відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України.
Одеський апеляційний суд постановою від 19 березня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , залишив без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 березня 2025 року й ухвалити нове рішення, яким заяву про скасування судового наказу задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказано те, що постанова Одеського апеляційного суду від 19 березня 2025 року не підписана суддею ОСОБА_7., оскільки на час складання повного її тексту (14 квітня 2025 року) суддя помер (пункт 3 частини першої статті 411 ЦПК України); суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 17 грудня 2025 року, передавсправу № 946/3565/24 за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 16 травня 2024 року № 946/3565/24, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_3 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У цій справі апеляційним судом було підписано та проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду. Повний текст судового рішення не був підписаний суддею ОСОБА_7. у звязку із смертю.
Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки судове рішення, як акт правосуддя, проголошений в судовому засіданні та підписаний всім складом апеляційного суду, та обставина, що один із суддів не підписав повний текст постанови у зв`язку із смертю, не є обов`язковою підставою, у розумінні пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК України, для скасування судового рішення.
Не можу погодитись з такими висновками колегії суддів з наступних міркувань.
Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до частини першої статті 265 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У частині четвертій статті 265 ЦПК України визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Перегляд судових рішень в апеляційному і касаційному порядку закінчується ухваленням постанови (частина четверта статті 258 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина третя статті 381 ЦПК України).
З матеріалів справи відомо, що вступна та резолютивна частина постанови суду ухвалена 19 березня 2025 року та підписана складом колегії суддів: Громіком Р. Д. , Драгомерецьким М. М., ОСОБА_7.
З 20 березня до 11 квітня 2025 року суддя Дришлюк А. І. перебував у відпустці. 11 квітня 2025 року ОСОБА_7 відрахований зі штату суду у зв`язку із смертю (довідка Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року).
Повний текст постанови від 19 березня 2025 року складений 14 квітня 2025 року, та не підписаний суддею Дришлюк А. І., який входив до складу суду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.
У цій справі відсутність підпису одного з суддів, який входить до складу колегії суддів зумовлена об`єктивними обставинами, а саме смертю судді, і апеляційний суд не міг передбачити настання цієї обставини при ухваленні постанови.
Водночас вимоги процесуального законодавства (пункт 3 частини першої статті 411 ЦПК України) є імперативними та передбачають обов`язкову підставу для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів, що зазначені в судовому рішенні.
Оскільки повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 19 березня 2025 року не підписаний одним із суддів, який зазначений у судовому рішення, постанова апеляційного суду підлягала скасуванню із направленням справи на новий розгляд.
Практика Верхового Суду з цього питання є сталою (постанови Верховного Суду від 24 липня 2025 року у справі № 520/12864/24, від 01 жовтня 2025 року у справі 520/21767/23).
Чітким і зрозумілим є і процесуальний закон, який не може тлумачитись з метою створення виключень із цього правила які самим законом не передбачені.
Вступна і резолютивна частини рішення суду не є рішенням суду в розумінні закону, оскільки не містить описової та мотивувальної частин, яким Верховний Суд має надати оцінку.
Верховний Суд є судом права, а тому не може на відміну від апеляційного суду розглянути по суті справу та ухвалити нове рішення, оскільки не може оцінювати докази та встановлювати обставини.
Враховуючи наведене вважаю відсутніми підстави передавати справу на розгляд Великої Палати.
Суддя А. Ю. Зайцев