Окрема думка
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 824/294/21
провадження № 61-11617ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про видачу дублікату виконавчого листа у справі за заявою представника IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року у справі за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення боргу, трьох процентів річних, витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу та за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про стягнення штрафних санкцій, відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.
1. Україна як правова держава має своїм пріоритетом гарантування прав і свобод людини і громадянина. З цією метою держава зобов`язана запроваджувати юридичне регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, необхідне для забезпечення реалізації прав і свобод кожної особи та їх ефективного поновлення. При цьому окремі конституційні цінності потребують посилених гарантій їх захисту (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2019 року № 4-р/2019).
2. Суспільні відносини у сфері правосуддя перебувають під конституційним захистом з тим, щоб не допустити дій, що суперечать меті правосуддя. (абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020).
3. Однією з фундаментальних засад судочинства та конституційних цінностей закріплених в Конституції України визначено обов`язковість судових рішень (пункт 9 статті 129 Конституції України).
4. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
5. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
6. Таке тлумачення «права на суд» обумовлює сприйняття виконавчого документа в контексті конституційних гарантій реального та ефективного забезпечення обов`язковості судового рішення як конституційної цінності та частини судового рішення, а тому порушення обов`язковості судового рішення в межах процедур визначених в кримінально-процесуальному законі (вилучення, арешт виконавчого документа тощо) є неприпустимим та підриває авторитет держави Україна як правової.
7. В справі, що переглядалася:
ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року, заяву представника IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року задоволено. Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року у справі про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) 438 889,71 Євро основного боргу. Видано виконавчий лист на примусове виконання вказаного рішення;
11 листопада 2022 року на виконання вказаного рішення Київським апеляційним судом видано виконавчі листи;
відділом повідомлено, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 71220024 з примусового виконання виконавчого листа № 824/294/21 від 11 листопада 2022 року Київського апеляційного суду про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) 438 889,71 Євро основного боргу. Зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 36363275;
втім, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. иєва від 26 квітня 2023 року у справі № 761/14226/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110792955) старшим детективом першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України Павловим В. В. вилучено оригінал виконавчого провадження № 71220024 (зокрема, і виконавчий документ).
8. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року в справі № 756/8056/19).
9. Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, за якими, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
9.1. В імперативному конституційному положенні, передбаченому статтею 19, закріплено обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Здійснення державної влади на засадах її функціонального поділу на законодавчу, виконавчу та судову завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та узурпації виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні ((абзаци перший, другий пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).
10. Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Бюро економічної безпеки України здійснює свою діяльність на основі принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) пріоритетності додержання прав, свобод і інтересів фізичних та юридичних осіб; 4) оперативності; 5) відкритості та прозорості діяльності Бюро економічної безпеки України для суспільства та громадського контролю, підзвітності і підконтрольності визначеним законом державним органам; 6) політичної нейтральності та позапартійності; 7) незалежності від інших, крім державних, інтересів; 8) персональної відповідальності кожного працівника; 9) справедливості; 10) неупередженості; 11) єдиноначальності у реалізації повноважень Бюро економічної безпеки України; 12) взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями.
11. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави на основі, зокрема, засад верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади та поваги до незалежності суддів.
12. Очевидно, що толерування з боку судової гілки влади випадків коли кримінально-процесуальні засоби використовуються органами, які повинні діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, для унеможливлення виконання судового рішення та, особливо, в ситуації коли на розгляді Верховного Суду кількість справ з подібними фактичними обставинами постійно збільшується, є навряд чи припустимим.
13. Тому, суду необхідно було також постановити окрему ухвалу про неприпустимість використання кримінально-процесуальних засобів посадовими і службовими особами Бюро економічної безпеки України, прокурорами для вчинення дій щодо вилучення виконавчого документу, направивши її:
Вищій раді правосуддя - для вжиття заходів щодо належного гарантування обов`язковості судових рішень та авторитету правосуддя;
Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів - для притягнення винних, в ситуації. що склалась, осіб до відповідальності;
Генеральному прокурору України - для усунення виявлених порушень та притягнення винних осіб до відповідальності;
Директору Бюро економічної безпеки України - для усунення виявлених порушень та притягнення винних осіб до відповідальності.
Суддя В. І. Крат