Окрема думка судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Чиркін С.) від 15.09.2025 у справі № 990/166/25

провадження № П/990/166/25 · суддя: Чиркін С.М. · оприлюднено 16.09.2025

Інші документи у цій справі

Окрема думка не змінює ухваленого рішення: це позиція судді, який залишився в меншості.

Текст рішення

ОКРЕМА ДУМКА

судді Чиркіна С.М.

15 вересня 2025 року

м. Київ

справа №990/166/25

адміністративне провадження №П/990/166/25

Рішенням Верховного Суду від 10 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 48/зп-25, №49/зп-25, у частині, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 березня 2025 року №48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 за пунктом 112 додатку до цього рішення код кандидата - 0054177, бал « 62,5» та за пунктом 138 додатку до цього рішення код кандидата - 0065668, бал - « 42».

Визнано протиправним і скасовано пункти 1, 2, 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 березня 2025 року №49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0054177, код кандидата - 0065668) з урахуванням висновків суду.

Проте із прийнятим рішенням не згоден та користуючись правом судді на окрему думку (стаття 34 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України), зазначаю таке.

І. Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення Комісії стосовно заявника в частині визначення результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду були прийняті відповідачем з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України, статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з істотним і невиправним порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання.

Позивач, посилаючись на положення статті 101 Закону № 1402-VIII, зазначає, що у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають зазначатися мотиви ухваленого рішення. Рішення Комісії з приводу визначення негативних для особи результатів оцінки виконання практичного завдання у межах кваліфікаційного оцінювання не можуть бути умотивовані суто посиланням на показник арифметичного значення результату оцінювання, оскільки такого порядку та способу реалізації відповідного повноваження Закон №1402-VIII Комісії не передбачає. Тому Комісія відповідно до приписів статті 8 Конституції України зобов`язана забезпечити базовий елементарний рівень юридичної визначеності для зацікавленої особи в частині обізнаності з істинними мотивами ухваленого рішення в частині викладення принаймні загальних причин прийнятого Комісією рішення про оцінку.

Позивач посилається на те, що спірні Рішення Комісії не відповідають вимогам вмотивованості, оскільки не містять відомостей, яким саме положенням пункту 4 частини першої статті 322 КАС України та Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки) не відповідають виконані позивачем практичні завдання.

Позивач вважає, що практичні роботи виконані ним у повному обсязі, містять всі необхідні елементи мотивувальної та резолютивної частин відповідно до вимог частини першої статті 322 КАС України, повністю відповідають вимогам цієї норми та правилам Методичних вказівок. Зазначає, що сформулював доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, виклав мотиви відхилення кожного аргументу, вказав, яким саме учасником суспільних відносин та у який спосіб були порушені права (інтереси) приватної особи, відобразив висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Позивач доводить, що оскаржувані рішення Комісії є невмотивованими, такими, що прийняті з порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання.

Зазначає, що оспорювані рішення відповідача не містять мотивів про те, яким саме положенням пункту 4 частини першої статті 322 КАС України та Методичних вказівок не відповідають виконані заявником практичні завдання, натомість, зазначені лише бали без відповідних обґрунтувань.

Вважає, що практичні роботи, які відповідають вимогам статті 322 КАС України та Методичним вказівкам, не можуть бути оцінені нижче за мінімальний прохідний бал, адже протилежне тлумачення суті, змісту та характеру кваліфікаційного оцінювання як засобу встановлення придатності особи до виконання функцій судді за критерієм професійної майстерності призводить до безмежної дискреції Комісії (до того у складі лише однієї колегії) в оцінюванні тих питань, які у цьому випадку чітко та однозначно унормовані приписами статті 322 КАС України.

На думку позивача, порушення процедури кваліфікаційного оцінювання призвело до виникнення обґрунтованого сумніву у реальності проведення оцінки кожним окремим членом Комісії у складі колегії з тих підстав, що члени Комісії під час перевірки робіт перебували на лікарняному та у відпустці, що позбавило їх можливості реально перевірити роботи позивача.

Зауважує, що наявність значної розбіжності в оцінці виконаних позивачем першого та другого завдань у 20,5 балів дозволяє зробити висновок, що перевірка проводилась за різними методиками, або неповним складом Колегії.

На думку позивача, обрана у спірних відносинах процедура реалізації владних управлінських функцій є явно несправедливою, оприлюднені засобами масової інформації обставини графіку роботи членів Комісії у складі колегії, яка здійснювала оцінювання робіт, протягом 25.02.2025-12.03.2025 (хвороба Голови Комісії) викликають обґрунтований сумнів у реальності проведення оцінки кожним окремим членом Комісії у складі колегії.

ІІ. Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що Комісія рішенням від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ, із заявою про участь в якому звернувся позивач.

Комісія рішенням від 19.06.2024 № 184/зп-24 призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів, зокрема позивачу. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.

Рішенням Комісії від 21.08.2024 № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.

Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, зокрема позивачу, та визначено черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Комісія рішенням від 23.10.2024 № 333/зп-24 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. До тестування когнітивних здібностей допущено 132 кандидати, зокрема Позивача, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту.

Комісія рішенням від 22.01.2025 № 19/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допущено 105 кандидатів, в тому числі позивача, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала (додаток № 1 до відзиву).

Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25, 24 та 25 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, участь в якому 25.02.2025 взяв ОСОБА_1 .

Рішенням Комісії від 12.03.2025 № 48/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами, додаток № 3 до відзиву).

Надалі рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25, серед іншого: затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0054177) отримав 62,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0065668) - 42 бали, що у сумі становить 104,5 балів. Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання. Відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1.

Рішенням Комісії від 02.04.2025 № 72/зп-25 виправлено описку в Рішенні Комісії від 12.03.2025 №49/зп-25.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що є членом екзаменаційної комісії та членом Комісії, члени екзаменаційної комісії здійснювали перевірку практичних робіт самостійно, індивідуально, здійснюючи на робочому місці проставляння оцінок в Інформаційно-комунікаційній системі Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На підставі даних цієї системи сформовано екзаменаційні відомості. З відомостей вбачається, що ОСОБА_3 нарахував бали за практичні роботи позивача 09.03.2025, а ОСОБА_4 - 04.03.2025 і 05.03.2025, тобто не в дні перебування у відпустках. Свідок зазначив, що ним перевірялися кодовані роботи і за результатами перевірки у відомостях проставлявся бал. Інформаційна система надає можливість перевіряти роботи в системі або роздрукувати роботу для перевірки, завдяки чому члени Комісії у будь-який час мали можливість перевіряти роботи, незалежно від перебування на робочому місці. Однак бали у відомостях за наслідками перевірки заповнювалися тільки в інформаційній системі на робочому місці за відповідним комп`ютером у приміщенні Комісії із використанням електронного цифрового підпису члена Комісії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що є членом екзаменаційної комісії та членом Комісії, члени екзаменаційної комісії здійснювали перевірку і оцінювання практичних робіт самостійно, здійснили проставляння оцінок на робочому місці в Інформаційно-комунікаційній системі Комісії. На підставі даних цієї системи сформовано екзаменаційні відомості, в яких проставлені бали. Вважає, що члени Комісії можуть виходити на роботу і перевіряти роботи у неробочий час з підстав великої кількості робіт та обмежених строків на їх перевірку. Зазначає, що перевіряв роботи особисто, коли знаходився на лікарняному, проте стан його хвороби дозволяв йому перевіряти виконані кандидатами завдання і не вплинув на якість перевірених робіт, проставлення балів, тощо. Перевіряв роботи і проставляв бали самостійно в Інформаційно-комунікаційній системі Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

ІІІ. Стислий виклад мотивів рішення суду лише в частині правового регулювання спірних правовідносин та висновків, із якими не згоден.

Задовольняючи позовні вимоги суд наголосив, що на виконання приписів частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду (Положення № 185).

Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Положення № 185 метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Пунктом 1.6 розділу 1 Положення визначено, що основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.

Засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня та виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації (пункт 1.8 розділу 1 Положення).

Пунктами 1.9, 1.12, 1.15 розділу 1 Положення № 185 визначено, що черговість етапів складання іспиту визначається рішенням Комісії. Етапами складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. За результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.1 розділу 5 Положення № 185, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.

Підпунктами 5.5.4, 5.5.5, 5.5.6, 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією. Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів. Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

Згідно з пунктом 6.40 розділу 6 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 №20/зп-25 за результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне з таких рішень: про допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання або відмову у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Суддя (кандидат на посаду судді), якому відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, вважається таким, що припинив участь у конкурсі та/або кваліфікаційному оцінюванні.

Положення статей 92, 101 Закону № 1402-VIII вимагають, щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймала рішення щодо результатів оцінки виконання позивачем практичного завдання у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів мотивовано.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21.08.2024 № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання. У тому числі оприлюднено номери судових справ, що використовувалися при розробленні практичних завдань (модельних судових рішень) для адміністративної спеціалізації, згідно з додатком.

З огляду на приписи підпунктів 5.5.6, 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185, за результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів; після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного балу на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

За висновками суду оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації (пункт 52 рішення).

На думку суду, такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання. У цьому контексті особливого значення набуває дотримання принципів належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді.

Суд констатував, що за написання першого судового рішення позивачеві екзаменатори виставили остаточну оцінку 62,5 балів), за написання другого судового рішення - 42. Разом з тим, зазначені відомості не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання. Відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. Тобто за таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитись чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачем практичного завдання (пункт 54 рішення).

З екзаменаційних відомостей, що складені за результатом перевірки виконаного позивачем практичного завдання, неможливо встановити, які недоліки зазначеного практичного завдання стали підставою для зниження остаточної оцінки виконаної роботи та, відповідно, ненабрання позивачем мінімальної кількості балів необхідної для продовження його участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

За висновками суду відповідач не надав доказів того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, виконаного позивачем, дотрималась положень Методичних вказівок № 228/зп-24 та не виконав процесуального обов`язку доказування перед судом правомірності своїх рішень та не довів належними, допустимими та достовірними доказами правомірності спірних в цій справі рішень щодо затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, виконаного позивачем та щодо визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), в частині, яка стосується позивача, що свідчить про те, що спірні в цій справі рішення в зазначеній частині не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання їх протиправними і скасування у відповідній частині (пункт 57 рішення).

З висновками Верховного Суду про те, що відповідачем недотримана вимога щодо оцінювання виконаного практичного завдання шляхом перевірки кожного елемента, визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24, та відсутність балів, виставлених за кожен із елементів оцінювання, та з висновком про те, що відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією, затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання, не згоден з огляду на таке.

Так, рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення № 185.

Як зазначено вище згідно із пунктом 5.1 Положення № 185 роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі.

Допитані в судовому засіданні свідки - члени екзаменаційної комісії наголосили, що перевіряли роботи у Інформаційно-комунікаційній системі - відповідній програмі, яка не передбачає стороннього доступу та проставлення оцінок за кожен показник передбачений методичними вказівками.

Водночас відповідна програма передбачає опрацювання закодованого практичного завдання та проставлення лише однієї оцінки кожним членом екзаменаційної ради з подальшим її повторним кодуванням за відповідним алгоритмом.

Звертаю увагу, що підпункт 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення передбачає, що перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

Відповідно до підпункту 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.

Отже, пункт 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185 зобов`язує проводити перевірку практичного завдання шляхом встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

Ключовим в цьому пункті є встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам).

Так, рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу. Відповідно до методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.

В установочній частині рішення № 228 зазначено, що згідно з підпунктом 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (абзац 8).

Рішенням № 228 затверджені методичні вказівки додаток 1 та 2 в залежності від спеціалізації практичного завдання. На позивача розповсюджується додаток 1.

Так, додаток 1 рішення № 228 передбачає:

елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню;

кількість балів за елемент оцінювання;

показники оцінювання.

Своєю чергою, структура методичних вказівок передбачає, що елементи практичного завдання, кількість балів та показники оцінювання додатково оцінюються за складові мотивувальної частини, резолютивної частина, стилістики судового рішення, правил орфографії та пунктуації.

Втім, згідно із підпунктом 5.5.6 Положення № 185 за результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів.

За приписами підпункту 5.5.8 Положення № 185, після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

Отже, згідно із рішенням № 228 та вимогами підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам).

Водночас приписи підпункту 5.5.6 Положення № 185 передбачають виставлення за результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії лише однієї індивідуальної оцінки роботи від 0 до 150 балів.

Втім, приписи підпункту 5.5.8 Положення № 185 передбачають, що після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

За такого правового регулювання та встановлених судом умов проведення перевірки практичних завдань вважаю, що сертифіковане програмне забезпечення, застосування якого є обов`язковою умовою втаємничення кандидата, практичне завдання якого перевіряється, не передбачає проставлення окремих оцінок за кожний показник.

Очевидно такий механізм фіксування лише остаточних балів, спочатку кожним членом комісії та в подальшому підсумкового балу, без проставлення балів за кожним показником, є недосконалим, проте наведені нормативні акти є чинними та їх застосування при перевірці практичних завдань не передбачають іншого способу та не можуть бути змінені судом.

В розумінні вимог статей 73, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас в розумінні вимог статей 73, 74 КАС України судом не зазначено які саме «відомості» (документ, програмне забезпечення) мало містити та не містить інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання.

Водночас враховую, що такий спосіб був застосований до всіх учасників конкурсу, відповідно не можна вважати таким, що не відповідає вимогам закону.

Суддя С. М. Чиркін

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані Державної судової адміністрації України, CC BY 4.0). Первинний запис у реєстрі.