ОКРЕМА ДУМКА
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа №9901/613/18
адміністративне провадження №П/9901/613/18
1. Верховний Суд розглянув позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди. Рішенням суду від 27.02.2020 позов задоволено частково.
2. З рішенням суду не згідний лише в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
3. Позивачка просила стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що процедура кваліфікаційного оцінювання є відкритою і транслюється у мережі. Тому доступність співбесіди та її перегляд глядачами, сам по собі, не може вважатися таким, що завдає шкоди діловий репутації судді. Негативний результат співбесіди викликає негативні емоції. Проте, ознайомившись із відеозаписом, колегія суддів вважає, що інформація, яка була предметом співбесіди, не спричинила шкоди діловій репутації судді ОСОБА_1 Зважаючи на ці обставини, дії відповідача не завдали їй моральної шкоди, а відтак підстав для задоволення цих вимог немає.
5. На мою думку, у практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89; від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).
6. Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
7. Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
8. При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
9. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
10. З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.
11. Зазначені підходи до правовідносин з відшкодування моральної шкоди висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17.
12. Судом встановлено, що інформація, оприлюднена під час співбесіди з ОСОБА_1 , не відповідала дійсності, а рішення є немотивованим. З цих підстав Вища рада правосуддя не погодилася з рекомендацією про звільнення судді з посади. Отже, протиправність рішення встановлено як Вищою радою правосуддя, так і судом.
13. Репутація судді - це важливий елемент, на якому тримається авторитет правосуддя загалом. Негативна репутація одного судді у суспільній свідомості формує негативну оцінку усієї судової системи.
Відшкодування моральної шкоди у випадках, коли має місце суттєвий негативний вплив на репутацію судді, міг би бути ефективним засобом захисту і дієвим стимулом для суб`єктів владних повноважень діяти більш обережно у питаннях, що можуть підривати авторитет суду у суспільстві.
14. Негативний результат кваліфікаційного оцінювання, на мою думку, неминуче викликав у позивачки негативні емоції, які істотно вплинули на її ділову репутацію як судді. Зазначені правові наслідки перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із порушеннями, що мали місце під час оцінювання.
15. Таким чином, вважаю, що позивачу заподіяно моральної шкоди (приниження професійної репутації) і суд мав би визначитися з розміром її відшкодування.
Окрему думку складено 16.03.2020.
Суддя В.М. Кравчук