ОКРЕМА ДУМКА
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 826/9046/16
адміністративне провадження № К/9901/12189/18 № К/9901/12186/18 № К/9901/12193/18
судді Верховного Суду Стародуба О.П. щодо постанови Верховного Суду від 20.05.2019р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Зазначеною постановою скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016р. (далі - Комісія), та в задоволенні в цій частині позовних вимог відмовлено.
В решті рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Постановляючи рішення Верховний Суд прийшов до висновку, що постанова Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №821/1460/17, яка стала підставою для передачі даної справи на розгляд Судової Палати, не містить висновків щодо відступу від раніше сформованої практики Верховного Суду щодо застосування норм права та належності спорів зазначеної категорії саме до юрисдикції адміністративних судів, а тому Верховний Суд не вбачає необхідності відступу від раніше сформованих висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Щодо суті касаційних скарг Верховний Суд мотивував своє рішення, зокрема, тим, що позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.
В свою чергу неповідомлення позивача про розгляд скарги ОСОБА_2 , позбавило його можливості надати свої пояснення щодо суті скарги та проінформувати Комісію про наявність на розгляді в Господарському суді м. Києва судового провадження №910/8113/16 щодо корпоративних прав ТОВ «НВП Світло», державна реєстрація яких оскаржувалась в цей час у Міністерстві юстиції України.
Також Суд дійшов висновку, що висновок Комісії не може бути скасований в судовому порядку, оскільки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у контексті норм КАС України, яке створює правові наслідки, а правове значення у даному випадку має саме наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016р.
На підставі частини 3 статті 34 КАС України вважаю за необхідне викласти свою окрему думку в частині висновків Верховного Суду щодо суті касаційних скарг.
Так, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України (в редакції, станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії)…, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення
Таким чином, у справах даної категорії процедурні порушення, допущені Міністерством юстиції України під час розгляду скарг на дії державних реєстраторів та прийняття відповідного рішення, можуть бути підставою для скасування того рішення.
Водночас, підставою для скасування прийнятого рішення можуть бути не будь-які, в т.ч. формальні порушення процедури, а лише суттєві, ті, які мають значення для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, а їх недотримання могло вплинути на прийняття ним обґрунтованого рішення.
Такими суттєвими порушеннями в даній справі суди попередніх інстанцій визнали неповідомлення, всупереч вимог закону, про розгляд скарги усіх зацікавлених осіб, в т.ч. позивача, який на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мав статус учасника товариства.
Разом з тим, суди обґрунтовано зазначили, що не лише сам по собі факт неповідомлення свідчить про протиправність рішення відповідача, а ще й той факт, що внаслідок цього позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення щодо суті скарги, а також повідомити про наявність на розгляді в Господарському суді м. Києва судового провадження №910/8113/16 щодо корпоративних прав ТОВ «НВП Світло», державна реєстрація яких оскаржувалась в цей час у Мін`юсті.
Корпоративний спір між учасниками ТОВ «НВП Світло» і став причиною звернення одного з учасників Товариства ( ОСОБА_2 ) зі скаргою до Мін`юсту, а в подальшому - звернення іншого учасника Товариства ( ОСОБА_1 ) з даним адміністративним позовом до суду.
У той же час, у справі №910/8113/16 рішення Господарського суду м. Києва було постановлено лише 10.08.2016р. і станом на час розгляду даної справи законної сили не набрало, оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження.
Таким чином, зазначений корпоративний спір не був остаточно вирішений судами господарської юрисдикції як станом на час розгляду Міністерством юстиції України скарги ОСОБА_2 , так і станом на час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій.
При цьому, остаточне рішення у корпоративному спорі, яким, серед іншого, буде підтверджено або ж спростовано факт набуття ОСОБА_1 корпоративних прав у ТОВ «НВП Світло», буде мати значення для правильного висновку чи неповідомлення особи, яка, як встановлено в подальшому, фактично не набула статус учасника Товариства, може бути кваліфіковане як «суттєве» порушення процедури розгляду скарги у сфері державної реєстрації і чи може таке порушення бути безумовною підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.
За правилами пункту четвертого частини восьмої статті 34 Закону №755-IV Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Таким чином, оскільки наявність судового провадження щодо корпоративних прав між учасниками Товариства виключає можливість розгляду Комісією скарги на дії щодо їх державної реєстрації, то наявність такого судового провадження (корпоративного спору) робить також неможливим, до його завершення, розгляд і даної адміністративної справи, предметом якої є рішення, прийняті за наслідками розгляду зазначеної скарги.
Отже, наявність невирішеного корпоративного спору є перешкодою не лише для розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії по державній реєстрації таких корпоративних прав, а й для розгляду адміністративної справи щодо оскарження прийнятого Міністерством юстиції України за наслідками розгляду такої скарги рішення про її задоволення.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України (в редакції, станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) в разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, господарського судочинства, суд зупиняє провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
При цьому, виходячи із змісту статті 156 КАС України зупинення провадження у справі з цієї підстави є обов`язком, а не правом суду.
В ході розгляду справи третьою особою ОСОБА_2 заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/8113/16 в порядку господарського судочинства, однак в задоволенні цього клопотання було відмовлено без зазначення мотивів та постановлення відповідної ухвали.
Натомість, судами попередніх інстанцій ухвалено рішення у даній справі без врахування висновків судів господарської юрисдикції за наслідками розгляду корпоративного спору учасників ТОВ «НВП Світло» у справі №910/8113/16.
За таких обставин вважаю висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки такі зроблені на підставі не повно і не всебічно з`ясованих обставинах справи, рішення судів не відповідають вимогам статті 159 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що за правилами статті 353 КАС України (в редакції після 15.12.2017р.) є підставою для їх скасування і направлення справи на новий розгляд.
Суддя
О.П. Стародуб