03 квітня 2018 року
Київ
справа №800/366/17
адміністративне провадження №П/9901/209/18
О К Р Е М А Д У М К А
суддів Верховного Суду Данилевич Н.А. та Білоуса О.В. в адміністративній справі №9901/209/18, провадження №П/9901/209/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішенням від 03 квітня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 23.02.2017 №320/0/15-17 в частині направлення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України матеріалів разом з поданням про призначення на посаду судді вперше, кандидата на посаду судді Звенигородського районного суду Черкаської області Селівона Анатолія Олександровича.
Зобов'язано Вищу раду правосуддя повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Звенигородського районного суду Черкаської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позову відмовлено.
Вважаємо, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не можна визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, тому відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) висловлюємо окрему думку.
Основу цього спору становлять твердження позивача щодо того, що при розгляді його матеріалів Вищою радою правосуддя залишено поза увагою наявність подання Вищої ради юстиції, внесеного Президентові України на підставі рішення Вищої ради юстиції від 11 лютого 2014 року №70/0/15-14 на призначення його на посаду судді вперше, оскільки у самій відповіді Вища рада правосуддя зазначає про розгляд лише рекомендацій та матеріалів. Позивач вважає, що спірним рішенням Вища рада правосуддя порушила його права як кандидата на посаду судді, оскільки направила його матеріали разом з поданням для повторного складання кваліфікаційного іспиту, повторної участі в конкурсі та повторної спеціальної перевірки, в той час як законодавством не передбачено вчинення повторних дій кандидатом, по якому вже було внесено подання на призначення суддею.
Вирішуючи даний спір, вважаємо, що необхідно виходити з наступного.
Стаття 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції, чинній на час проходження позивачем процедури призначення на посаду судді вперше, далі - Закон №2453-VI) регламентувала порядок призначення на посаду судді вперше.
За приписами даної статті призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:
1) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення у визначених нею друкованих засобах масової інформації;
2) подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;
4) складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;
5) направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки;
6) пункт 6 частини першої статті 66 виключено
7) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;
8) визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;
9) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві;
10) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді;
11) розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді.
12) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року №22/98-ВР (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про внесення подання Президентові України про призначення позивача на посаду судді Звенигородського районного суду Черкаської області, далі - Закон №22/98-ВР) Вища рада юстиції приймає подання про призначення суддів.
Згідно статті 29 цього Закону Вища рада юстиції за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вносить подання Президенту України про призначення громадянина України на посаду судді вперше.
Кандидатура на посаду судді розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.
Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
У відповідності до положень ст. 128 Конституції України (в редакції, чинній на час проходження позивачем процедури призначення на посаду судді вперше) перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
Разом з тим, 30 вересня 2016 року набрали чинності Закони України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).
Цими законами запроваджено нові засади формування та механізми кадрового оновлення суддівського корпусу, зокрема, скасовано п'ятирічний термін призначення суддів та передбачено зайняття посад суддями лише безстроково, започатковано створення колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування в особі Вищої ради правосуддя, метою якого є формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.
Крім того, Законом №1402-VIII з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання передбачено утворення нового органу - Громадської ради доброчесності, основне завдання якої полягає у тому, щоб шляхом надання ВККС інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновку про його невідповідність етичним та антикорупційним критеріям (за наявності відповідних підстав) утверджувати в суддівському корпусі якісно нові стандарти професійної етики й доброчесності.
У відповідності до п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1401-VIII з дня набрання чинності цим Законом призначення, припинення повноважень та звільнення суддів здійснюється відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1401-VIII матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення на посади суддів вперше, не розглянуті Президентом України до набрання чинності цим Законом були передані до Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 13 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1798-VIII матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення на посади суддів вперше, не розглянуті до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», передаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення відповідних суддів (внесення відповідних подань).
Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту і які на шістдесятий день з дня набрання чинності №1402-VIII не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, припиняють участь у процедурах призначення на посаду судді.
Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту і які не пізніше ніж на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом №1402-VIII відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України та цього Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повторно складають кваліфікаційний іспит, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді.
Для проведення спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття посади судді Вища рада правосуддя передає відповідні матеріали Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.
Відповідно до ст. 128 Конституції України (в чинній редакції) призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Стаття 70 Закону №1402-VIII визначає порядок добору та призначення на посаду судді.
Так, добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:
1) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;
2) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді.
В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік;
3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;
4) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;
5) допуск Вищою кваліфікаційною комісією суддів України осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;
6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;
7) встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;
9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;
10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;
11) зарахування Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
12) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;
13) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді;
14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;
15) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.
Добір кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, проводиться з особливостями, визначеними рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
У відповідності до приписів ст. 78 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.
Кваліфікаційний іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. На кожному його етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, професійних організацій правників, а також правозахисних організацій.
Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.
Якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначає рейтинг кандидатів на посаду судді відповідно до кількості набраних кандидатами балів за результатами кваліфікаційного іспиту. У рейтингу також окремо відображаються бали із завдань, якими перевіряють здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України зараховує до резерву на заміщення вакантних посад суддів тих кандидатів, які набрали не менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту.
Інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до частини 6 статті 87 Закону №1402-VIII Громадська рада доброчесності, зокрема:
· збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
· надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
· надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;
· делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);
Частиною першою статті 88 Закону №1402-VIII визначено, що якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Таким чином, після проведення реформування судової системи шляхом внесення певних змін до законодавства, запроваджено новий порядок добору та призначення на посаду суддів та створено нові етапи даної процедури.
Як вже зазначалось судом, пункт 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1401-VIII передбачає, що, зокрема, призначення суддів здійснюється відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.
Крім того, вищезазначені норми не містять жодних окремих положень стосовно кандидатів на посаду судді, щодо яких Вищою радою юстиції були внесенні подання про їх призначення, а визначають загальний порядок призначення на посаду судді кандидатів, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя, який, в свою чергу, передбачає повторне складання кваліфікаційного іспиту, проходження спеціальної перевірки та участь особи у конкурсі на зайняття посади судді.
Таким чином, враховуючи те, що чинним законодавством для кандидатів на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя, передбачено певну процедуру зайняття посади судді, яка включає повторне складання кваліфікаційного іспиту, проходження спеціальної перевірки та участь у конкурсі на зайняття посади судді, вважаємо, що Вища рада правосуддя при прийнятті рішення від 23 лютого 2017 року №320/0/15-17 стосовно, зокрема, позивача, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги позивача стосовно визнання недійсним рішення від 23 лютого 2017 року №320/0/15-17 в частині, що стосується саме його, задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повернути до Вищої ради правосуддя матеріали разом з поданням про призначення на посаду судді вперше кандидата на посаду судді Звенигородського районного суду Черкаської області Селівона А.О. та зобов'язання Вищої ради правосуддя вирішити питання про призначення кандидата на посаду судді Звенигородського районного суду Черкаської області Селівона А.О., а саме вчинити дії щодо внесення відповідного подання згідно з абз. 1 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя", є похідними від позовних вимог про визнання недійсним рішення ВРП від 23 лютого 2017 року №320/0/15-17, також приходимо до висновку про необхідність відмови в їх задоволенні.
Отже, на нашу думку, у цій справі необхідно ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Судді Верховного Суду Н.А. Данилевич
О.В. Білоус