Звернення глав держав Білорусі, Російської Федерації та України до Організації Об'єднаних Націй щодо надання допомоги у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи
м. Москва, 13 березня 1992 року
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року за своїми масштабами і завданою шкодою відноситься до числа самих великих найбільших техногенних аварій в історії людства. З точки зору радіаційного забруднення біосфери вона знаходиться у ряду глобальних катастроф.
Чорнобильська катастрофа зачепила долі мільйонів людей в багатьох державах світу, вона продовжує чинити негативний вплив на життя і здоров'я людей, особливо дітей, перш за все у постраждалих районах Білорусі, України і Росії.
Надзвичайність ситуації посилюється потенційною небезпекою об'єкта "Саркофаг", відсутністю світового досвіду щодо подолання наслідків катастрофи такого масштабу.
Завдяки зусиллям ООН, особливо в минулому році, коли була схвалена міжнародна програма подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, намітився реальний шлях широкого міжнародного співробітництва у питаннях подолання наслідків цього лиха.
Але різке ускладнення обстановки в колишньому СРСР і припинення його існування не дозволили ООН приступити до реалізації цієї ідеї. З'явившись на карті світу внаслідок розпаду СРСР, визнані світом, три найбільш постраждалі держави-члени ООН практично залишились сам на сам з наслідками глобальної катастрофи, яка являє собою загрозу і для деяких сусідніх держав.
Велика відповідальність перед нашими народами за важкі наслідки аварії, які ще тривалий період будуть дуже негативно впливати на життя і діяльність людини на уражених територіях, спонукає нас від імені наших народів звернутися до світового співтовариства із закликом - надати нового імпульсу міжнародній програмі подолання наслідків аварії на ЧАЕС.
Ми закликаємо Організацію Об'єднаних Націй мобілізувати зусилля світового співтовариства для допомоги нашим державам у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи.
(підпис) (підпис) (підпис)
В. Шушкевич Б. Єльцин Л. Кравчук