СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
07.11.2002
(Витяг)
У лютому 2002 р. А. звернувся до суду з позовом про спростування відомостей, що не відповідають дійсності, та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що у вересні 2001 р. він подав до апеляційного суду Одеської області скаргу на бездіяльність посадових осіб Київського районного суду м. Одеси. 27 лютого 2002 р. в судовому засіданні суд вручив йому заперечення на цю скаргу, проте відомості, які викладені у запереченні, не відповідають дійсності, цими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду.
Позивач просив на підставі ст. 7 ЦК ( 1540-06 ) визнати, що відомості, викладені у запереченні на скаргу, про те, що 2 квітня 2001 р. А. подав касаційну скаргу на рішення суду, а не заяву про видачу документів, не відповідають дійсності, та зобов'язати відповідача спростувати їх шляхом направлення відповідних листів на його адресу й адресу апеляційного суду, а також стягнути з відповідача 5 тис. грн. за заподіяну моральну шкоду.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2002 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі А. просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановила, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд встановив, що направлення відповідачем заперечень на скаргу, адресовану апеляційному суду, не є поширенням стосовно позивача відомостей, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію або завдають шкоду його інтересам. При встановленні зазначених фактів суд не порушив норм процесуального права.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу А. відхилила, рішення апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2002 р. залишила без зміни.
"Рішення Верховного Суду України", 2003 р.