Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Розділ III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ → Глава 2. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Особа, яка на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована в ньому, набуває рівного з наймачем права користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання та має право звертатися до суду з позовом, зокрема про визнання іншої особи (зокрема наймача) такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Правовідносини: Спори про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, коли позивач — член сім'ї наймача, який вселився і зареєстрований у приміщенні.
У відповідності до статті 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.…
При вирішенні справ про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, суд має з`ясовувати причини і період відсутності, відмежовуючи тимчасову відсутність від вибуття на постійне місце проживання; на підтвердження вибуття суд може враховувати будь-які фактичні дані (повідомлення в листах, розписка, переадресація кореспонденції, перевезення майна, утворення сім`ї в іншому місці, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Правовідносини: Визначення факту тимчасової відсутності чи вибуття з місця проживання при позовах про втрату права користування житлом.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).…
Позивач зобов’язаний довести факт непроживання відповідача в жилому приміщенні понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР шість місяців без поважних причин; визнання особи такою, що втратила право користування, можливе лише за наявності обох умов.
Правовідносини: спори про визнання особи такою, що втратила право користування жилою площею (виселення/обмеження користування)
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСРстроки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів.
Наявність заборгованості за комунальні послуги та порушення порядку користування жилою площею (наприклад, відсутність замка, бруд) сама по собі не є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житлом за статтями 71 та 72 ЖК УРСР, оскільки не доводить втрати зацікавленості відповідача в житлі.
Правовідносини: спори про визнання втрати права користування кімнатою/квартирою у гуртожитку
Суди дійшли вірного висновку про те, що наявність заборгованості у відповідача за комунальні послуги, а також порушення порядку користування жилою площею (відсутність замка на вхідних дверях до вхідної кімнати, бруд) не є підставою згідно зі статями 71, 72 ЖК Української РСР для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, тому що не свідчать про втрату інтересу відповідача до спірного житла. Окрім того, ОСОБА_7 інтерес до кімнати не втрачав, у зв'язку із характером своєї роботи приїздить до кімнати періодично, там зберігаються його меблі, речі, а іншого житла він немає.
У цій справі належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_7 понад шість місяців без поважних причин не проживає в кімнаті, не встановлено.
Правовідносини: фактична оцінка доказів у справі про визнання втрати права користування житлом
Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що належні та допустимі докази на підтвердження непроживання без поважних причин ОСОБА_7у кімнаті гуртожитку більше шести місяців, відсутні.
Усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження жилим приміщенням (зокрема шляхом зняття з реєстраційного обліку) залежить від вирішення питання про право користування відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Правовідносини: відносини, пов'язані зі зняттям з реєстраційного обліку та усуненням перешкод у користуванні і розпорядженні житлом;
Крім того, у пункті 34 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК Української РСР; стаття 405 ЦКУкраїни), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле при…