При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров’я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
При вирішенні справ про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, суд має з`ясовувати причини і період відсутності, відмежовуючи тимчасову відсутність від вибуття на постійне місце проживання; на підтвердження вибуття суд може враховувати будь-які фактичні дані (повідомлення в листах, розписка, переадресація кореспонденції, перевезення майна, утворення сім`ї в іншому місці, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Правовідносини: Визначення факту тимчасової відсутності чи вибуття з місця проживання при позовах про втрату права користування житлом.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).…
Об'єднана палата ВС, постанова від 20.09.2021 у справі № 200/17337/17 · цитують у 19 рішеннях · текст рішення
Особа, яка на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована в ньому, набуває рівного з наймачем права користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання та має право звертатися до суду з позовом, зокрема про визнання іншої особи (зокрема наймача) такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Правовідносини: Спори про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, коли позивач — член сім'ї наймача, який вселився і зареєстрований у приміщенні.
У відповідності до статті 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 20.09.2021 у справі № 200/17337/17 · цитують у 19 рішеннях · текст рішення
Наявність заборгованості за комунальні послуги та порушення порядку користування жилою площею (наприклад, відсутність замка, бруд) сама по собі не є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житлом за статтями 71 та 72 ЖК УРСР, оскільки не доводить втрати зацікавленості відповідача в житлі.
Правовідносини: спори про визнання втрати права користування кімнатою/квартирою у гуртожитку
Суди дійшли вірного висновку про те, що наявність заборгованості у відповідача за комунальні послуги, а також порушення порядку користування жилою площею (відсутність замка на вхідних дверях до вхідної кімнати, бруд) не є підставою згідно зі статями 71, 72 ЖК Української РСР для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, тому що не свідчать про втрату інтересу відповідача до спірного житла. Окрім того, ОСОБА_7 інтерес до кімнати не втрачав, у зв'язку із характером своєї роботи приїздить до кімнати періодично, там зберігаються його меблі, речі, а іншого житла він немає.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц · цитують у 148 рішеннях · текст рішення
У цій справі належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_7 понад шість місяців без поважних причин не проживає в кімнаті, не встановлено.
Правовідносини: фактична оцінка доказів у справі про визнання втрати права користування житлом
Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що належні та допустимі докази на підтвердження непроживання без поважних причин ОСОБА_7у кімнаті гуртожитку більше шести місяців, відсутні.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц · цитують у 148 рішеннях · текст рішення
Житлове законодавство не містить вичерпного переліку «поважних причин» відсутності; їх наявність вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин та правил оцінки доказів.
Правовідносини: спори про продовження строку збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем
Верховний Суд виходить з того, що вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справита правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів.
Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСРвизнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновк…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц · цитують у 148 рішеннях · текст рішення
Позивач зобов’язаний довести факт непроживання відповідача в жилому приміщенні понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР шість місяців без поважних причин; визнання особи такою, що втратила право користування, можливе лише за наявності обох умов.
Правовідносини: спори про визнання особи такою, що втратила право користування жилою площею (виселення/обмеження користування)
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСРстроки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц · цитують у 148 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.