Жінки-біженці і міжнародний захист (укр/рос)

Висновок · поточна редакція від 01.01.1985

Жінки-біженці і міжнародний захист

Документ Виконавчого Комітету Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців від 1985 року

Висновок N 36 (XXXVI)

Виконавчий Комітет,

a) Вітав ініціативу Управління в організації Круглого столу з питання про жінок-біженців у Женеві у квітні 1985 року.

b) Вітав також рекомендації щодо становища жінок-біженців і переміщених жінок, прийняті Всесвітньою конференцією для огляду й оцінки досягнень Десятиліття жінки Організації Об'єднаних Націй, що проходила в Найробі (Кенія) у липні 1985 року.

c) Відзначив, що жінки- і дівчата-біженки становлять більшість від загального числа біженців у світі і що багато хто з них відчувають особливі проблеми в питанні міжнародного захисту.

d) Визнав, що ці проблеми є результатом їх вразливого становища, у силу якого вони найчастіше піддаються фізичному насильству, сексуальним домаганням і дискримінації.

e) Підкреслив необхідність того, щоб цим проблемам приділялася першочергова увага з боку Урядів і УВКБ і щоб усіх належних заходів було вжито для гарантії захисту жінок- і дівчат-біженок від насильства, загрози їх фізичній безпеці або від сексуальних домагань чи переслідувань.

f) Відзначив із задоволенням уже вжиті УВКБ заходи щодо вирішення проблем захисту жінок-біженок і забезпечення їх належного захисту.

g) Закликав держави як і раніше підтримувати програми УВКБ, розроблені з метою забезпечення захисту жінок-біженок, і програми сприяння УВКБ жінкам-біженкам, особливо - спрямованим на те, щоб допомогти жінкам-біженкам стати економічно самостійними за допомогою загальноосвітніх проектів і проектів, що приносять прибуток.

h) Рекомендував, щоб держави, індивідуально, спільно й у співробітництві з УВКБ, переглянули і переорієнтували існуючі програми і, у міру необхідності, розробили нові програми щодо вирішення конкретних проблем жінок-біженок, зокрема щодо забезпечення гарантій їх фізичної недоторканності і безпеки, а також рівноправного ставлення до них. Жінки-біженки мають брати участь у розробці і здійсненні таких програм.

i) Підкреслив важливість більш конкретного знання і розуміння особливих потреб і проблем жінок-біженок у питанні їх міжнародного захисту, а також збору статистичних, соціологічних та інших даних, що стосуються жінок- і дівчат-біженок з метою визначення і здійснення належних механізмів для забезпечення їх ефективного захисту.

j) Звернувся до Верховного комісара з проханням регулярно доповідати членам Виконавчого Комітету про потреби жінок-біженок і про існуючі й запропоновані програми з метою їх підтримки.

k) Визнав, що держави при здійсненні свого суверенітету вправі виходити з розуміння того, що шукаючі притулок жінки, які відчувають на собі грубе й нелюдське поводження у зв'язку з тим, що вони порушили соціальні етичні норми суспільства, в якому вони живуть, можуть вважатися "визначеною соціальною групою" за змістом статті 1, пункт A (2) Конвенції Організації Об'єднаних Націй про статус біженців 1951 року ( 995_011 ).

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 11, 2001 р.

*---*

Женщины-беженцы и международная защита

Документ Исполнительного Комитета Управления Верховного комиссара Организации Объединенных Наций по делам беженцев

Исполнительный Комитет,

a) Приветствовал инициативу Управления в организации Круглого стола по вопросу о женщинах-беженцах в Женеве в апреле 1985 года.

b) Приветствовал также рекомендации о положении женщин-беженцев и перемещенных женщин, принятые Всемирной конференцией для обзора и оценки достижений Десятилетия женщины Организации Объединенных Наций, проходившей в Найроби (Кения) в июле 1985 года.

c) Отметил, что женщины- и девочки-беженцы составляют большинство от общего числа беженцев в мире и что многие из них испытывают особые проблемы в вопросе международной защиты.

d) Признал, что эти проблемы являются результатом их уязвимого положения, в силу которого они зачастую подвергаются физическому насилию, сексуальным домогательствам и дискриминации.

e) Подчеркнул необходимость того, чтобы этим проблемам уделялось первоочередное внимание со стороны Правительств и УВКБ и чтобы все надлежащие меры были приняты для гарантии защиты женщин- и девочек-беженцев от насилия, угроз их физической безопасности или сексуальных домогательств или преследований.

f) Отметил с удовлетворением уже принятые УВКБ меры по решению проблем защиты женщин-беженцев и по обеспечению их надлежащей защиты.

g) Призвал государства по-прежнему поддерживать программы УВКБ, разработанные с целью обеспечения защиты женщин-беженцев, и программы содействия УВКБ женщинам-беженцам, особенно те, которые направлены на то, чтобы помочь женщинам-беженцам стать экономически самостоятельными при помощи общеобразовательных и приносящих прибыль проектов.

h) Рекомендовал, чтобы государства, индивидуально, совместно и в сотрудничестве с УВКБ, пересмотрели и переориентировали существующие программы и, по мере необходимости, разработали новые программы по решению конкретных проблем женщин-беженцев, в частности, по обеспечению гарантий их физической неприкосновенности и безопасности, а также равноправного отношения к ним. Женщины-беженцы должны участвовать в разработке и осуществлении таких программ.

i) Подчеркнул важность более конкретного знания и понимания особых потребностей и проблем женщин-беженцев в вопросе их международной защиты, а также сбора статистических, социологических и иных данных, касающихся женщин- и девочек-беженцев в целях определения и осуществления надлежащих механизмов для обеспечения их эффективной защиты.

j) Обратился к Верховному Комиссару с просьбой регулярно докладывать членам Исполнительного Комитета о нуждах женщин-беженцев и о существующих и предлагаемых программах в целях их поддержки.

k) Признал, что государства при осуществлении своего суверенитета вправе исходить из понимания, что ищущие убежище женщины, испытывающие на себе грубое и бесчеловечное обращение в связи с тем, что они нарушили социальные этические нормы общества, в котором они живут, могут считаться "определенной социальной группой" по смыслу Статьи 1, пункт A (2) Конвенции Организации Объединенных Наций о статусе беженцев 1951 года ( 995_011 ).

"Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции", Международная организация по миграции, Москва, 1994 г.

Історія документа

Джерело не фіксує для цього документа подій набрання або втрати чинності, тому стан не показано. Так само зроблено в офіційному реєстрі.