Згідно зі статтями 128, 129 ЖК України в особи виникає право користування жилою площею в гуртожитку, якщо вона вселилась туди на підставі спеціального ордера, виданого відповідно до спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та профспілкового комітету, оскільки цей документ є єдиною підставою для вселення на надану в гуртожитку жилу площу

Ухвала · поточна редакція від 27.11.2001

Опубліковано: Вісник Верховного суду України, 2002 р., № 3

СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 27.11.2001

(Витяг)

У травні 2001 р. акціонерне товариство відкритого типу "Юженергобуд" звернулося в суд із позовом до Р. про виселення її з кімнати гуртожитку в м. Южноукраїнка Миколаївської області, посилаючись на те, що вона вселилась туди самовільно, з порушенням установленого законом порядку.

Рішенням Южноукраїнського міського суду від 13 червня 2001 р. позов було задоволено. Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області від 11 липня 2001 р. зазначене рішення було скасовано і постановлено нове, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просив рішення колегії суддів судової палати апеляційного суду скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду й ухвалюючи нове - про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачка проживала у спірній кімнаті з відома уповноваженого представника власника, постійно оплачувала своє проживання, а тому висновок міського суду про її самовільне вселення не відповідає обставинам справи. Проте рішення апеляційного суду не є обгрунтованим.

Згідно зі статтями 128, 129 ЖК ( 5464-10 ) жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і на його підставі громадянинові видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом установлено, що рішення щодо надання позивачці спірної кімнати не приймалося і ордер їй не видавався. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачка вселилась у спірну кімнату з порушенням установленого порядку і тому підлягає виселенню. Рішення цього суду відповідає вимогам закону та обставинам справи і скасоване судом апеляційної інстанції помилково.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 334, 338 ЦПК ( 1503-06 ), судова палата з цивільних справ Верховного Суду України касаційну скаргу задовольнила, рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області скасувала, а рішення Южноукраїнського міського суду залишила в силі.

"Вісник Верховного Суду України", N 3, травень-червень, 2002 р.

Історія документа

Джерело не фіксує для цього документа подій набрання або втрати чинності, тому стан не показано. Так само зроблено в офіційному реєстрі.