СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
27.11.1991
(Витяг)
О. О. Ц. пред'явила позов до О. І. Ц., В. К. та О. В. Ц. про визнання договору дарування автомобіля недійсним і визнання права власності на нього. Позивачка зазначала, що її син перебував у шлюбі з О. В. Ц., бабуся якої як інвалід могла придбати для неї за пільговою чергою автомобіль. З цією метою О. О. Ц. зняла зі свого особового рахунку в Ощадбанку 10 тис. крб., оформила чек на суму 8900 крб. на ім'я бабусі відповідачки, передала його синові і він на ім'я бабусі придбав автомобіль, який та подарувала онуці. До участі в справі за клопотанням позивачки у зв'язку зі зміною нею позовних вимог був притягнутий батько відповідачки В. К. Змінивши підстави позову, О. О. Ц. просила стягнути з відповідачів вартість понесених нею витрат на придбання автомобіля.
Рішенням судової колегії в цивільних справах Черкаського обласного суду в позові відмовлено.
У касаційній скарзі О. О. Ц. просила скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на безпідставність висновків суду, який не врахував, що автомобіль був придбаний на її кошти і дарувати його без її згоди онуці бабуся не могла.
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу залишила без задоволення і в ухвалі про залишення рішення без зміни вказала на таке.
Судом встановлено, що бабуся відповідачки придбала в Черкаському обласному центрі "Автовазтехобслуговування" автомобіль, який подарувала своїй онуці, а незабаром померла. Після її смерті син - відповідач у справі спадщини не приймав. За таких обставин висновок суду про те, що договір дарування укладено з додержанням вимог закону, відповідає зібраним у справі доказам, і сама позивачка відмовилася від вимог про визнання його недійсним.
Що ж до вимог про відшкодування вартості автомобіля і стягнення 8900 крб., переданих для його придбання, то суд обгрунтовано залишив їх без задоволення, оскільки згідно зі ст. 556 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) за боргами спадкодавця відповідають лише спадкоємці, які прийняли спадщину. Відповідач після смерті матері спадщини не приймав, тому і не повинен нести відповідальності.
За таких обставин підстав для перегляду судового рішення судова колегія Верховного Суду України не встановила.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.