КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
23.10.2003
(Витяг)
Постановою судді апеляційного суду м. Севастополя від 11 серпня 2003 р. кримінальну справу за обвинуваченням Т. і З. за п. "і" ст. 93 КК ( 2001-05 ) 1960 р., Т. А. - за п. "і" ст. 93 і ч. 2 ст. 140 зазначеного Кодексу, Л. - за ч. 2 ст. 140 того ж Кодексу за результатами попереднього розгляду направлено прокурору м. Севастополя для проведення додаткового розслідування.
При цьому суддя послався на невиконання органами досудового слідства вимог, викладених в ухвалі названого суду від 21 серпня 2002 р., якою зазначена справа була направлена прокурору для проведення додаткового розслідування у зв'язку з порушенням вимог статей 44, 45, 61 КПК ( 1001-05 ) щодо обвинувачених Т. й Т. А. і яку колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України ухвалою від 14 листопада 2002 р. залишила без зміни.
У касаційному поданні заступник прокурора м. Севастополя просив скасувати постанову судді та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що під час додаткового розслідування справи вимоги, викладені в ухвалі апеляційного суду, були виконані і потреби повторно проводити слідчі дії немає.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила останнє з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, викладені у постанові судді висновки про порушення права Т. А. на захист є необгрунтованими. При попередньому розгляді справи, вирішуючи питання про направлення її на додаткове розслідування, суддя не викликав Т., З. й Т. А. у судове засідання і не з'ясував, чи було порушено право останнього на захист.
Органи досудового слідства неодноразово роз'яснювали обвинуваченим їхні процесуальні права, у тому числі право на захист. Оскільки Т. А. не запросив захисника, а згідно з вимогами статей 45, 46 КПК ( 1001-05 ) відмову від нього прийняти не можна було, слідчий відповідно до вимог ст. 47 КПК захисника Т. А призначив. Відмову обвинуваченого від призначеного захисника прокурор району відхилив за відсутністю підстав, передбачених ст. 61 КПК. Мати обвинуваченого Т. А., якій це було відомо, іншого захисника до участі у справі не запросила. Заміна ж захисника з ініціативи суду здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК без повернення справи на додаткове розслідування.
Рішення судді про необхідність повторного проведення слідчих дій у зв'язку з невиконанням слідчими органами вимог статей 44, 45, 61 КПК ( 1001-05 ) не відповідає вимогам закону. В ухвалах апеляційного та касаційного судів про таку необхідність не йдеться.
Згідно з ч. 6 ст. 46 КПК ( 1001-05 ) заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.
За таких обставин колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційне подання прокурора задовольнила, постанову судді апеляційного суду м. Севастополя від 11 серпня 2003 р. скасувала і направила справу на новий судовий розгляд.