1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
{Частина перша статті 98 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2314-VIII від 01.03.2018}
2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
{Частину другу статті 98 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018}
Строк дії земельного сервітуту для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж на землях державної або комунальної власності не може бути меншим п’яти років (у разі якщо сервітуарій не ініціює встановлення меншого строку) та не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
{Частину другу статті 98 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4321-IX від 25.03.2025}
3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
5. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у разі встановлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована відповідно до частини третьої статті 100 цього Кодексу з метою встановлення земельного сервітуту.
{Статтю 98 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}