в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Державний акт на право постійного користування не надає правомочності розпоряджатися земельною ділянкою (передавати її третім особам); право на розпорядження (зокрема, передача в оренду або інше платне користування) належить власникові або уповноваженому органу, а не постійному землекористувачу.
Правовідносини: права постійного землекористувача; передача землі третім особам
У постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №915/166/17 (на яку посилається скаржник) Суд значив, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (відповідач-1) надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.
- від 17.01.2019 у справі №923/241/18 (предметом розгляду було визнання недійсним договору про сумісний обробіток земельної ділянки та зобов`язання відповідача-2 звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 15.11.2024 у справі № 905/20/23, п. 8.97 · цитують у 40 рішеннях · текст рішення
Мисливські угіддя фактично є частиною земної або водної поверхні і не можуть існувати окремо від земельної ділянки або водного простору; порядок і підстави надання мисливських угідь повинні визначатися з урахуванням положень земельного законодавства.
Правовідносини: порядок надання у користування мисливських угідь та регулювання таких правовідносин згідно з земельним законодавством
10.9. Таким чином, мисливські угіддя фактично є частиною земної (або водної) поверхні, з певним місцем розташування, а також з визначеними щодо нього правами, порядком їх надання і користування, отже мисливські угіддя не можуть існувати окремо від земельної ділянки та/або водного простору, в межах яких провадиться діяльність із ведення мисливського господарства.
10.10. Враховуючи викладене, порядок і підстави надання у користування мисливських угідь мають визначатися з урахуванням положень законодавства України, що регулює земельні відносини.
10.11. Статтею 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що ведення мисливського господарств…
Об'єднана палата ВС, постанова від 08.11.2019 у справі № 910/21762/17, п. 10.9, 10.10, 10.12 · цитують у 10 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.